< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Дефініції та понятійний апарат

Кожна наука має власний понятійний апарат (глосарій) та основні дефініції або визначення (тезаурус), за допомогою яких інтерпретуються сучасні наукові дані.

Основна категорія валеології — індивідуальне здоров'я людини, яке виходить із гармонійності та сили біоенерго-інформаційної системи, якою є людина. Саме гармонійність і потужність цієї системи є основою життєздатності, благополуччя індивіда з точки зору його фізичної, психічної і соціальної суті.

Згідно з уявленням відомого американського валеолога, теоретика медицини Г. Сигеріста(1941), здоровою ? людина, яка має гармонійний фізіологічний і розумовий розвиток, добре адаптована до навколишнього фізичного й соціального середовища.... Тому здоров'я не означає відсутності хвороби: це дуже позитивне, життєрадісне й охоче виконання обов'язків, які життя покладає на людину.

У преамбулі Статуту ВООЗ в 1948 р. записано: "здоров'я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби і фізичних дефектів". Удосконаленість функцій у людини може бути охарактеризована, у тому числі й кількісно, резервами енергетичного, пластичного і регуляторного забезпечення. З цієї точки зору дефініція здоров'я людини виглядає таким чином: Здоров'я — це цілісний динамічний стан організму, який визначається резервами енергетичного, пластичного і регуляторного забезпечення функцій, характеризується стійкістю до дії патогенних факторів і здатністю компенсувати патологічний процес, а також є основою виконання біологічних і соціальних функцій.

Трьом рівням людини (соматичному, душевному і духовному) відповідають і три аспекти здоров'я — соматичний, психічний і духовний.

Резерв здоров'я індивіда, як правило, залежить від його фізичного стану і способу життя.

Фізичний стан — це здатність людини виконувати фізичну роботу (розрізняють окремі рівні роботи — максимальну, субмаксимальну, великої потужності і помірної потужності).

Спосіб життя — соціальна категорія, яка включає якість, устрій і стиль життя. За визначенням ВООЗ, спосіб життя — це спосіб існування, який ґрунтується на взаємодії між умовами і конкретними моделями поведінки людини. Таким чином, "здорова" модель поведінки для певних, конкретних умов зменшує ризик виникнення захворювання. З цього також випливає, що різні умови життя передбачають і різні моделі поведінки.

Спосіб життя визначається суспільством, а не медициною, але принципи здорового способу життя формуються різними науками: соціологією, медициною, психологією тощо.

Якісна сторона життя — одна з характеристик способу життя і визначається ступенем соціальних і духовних свобод індивіда. Індикатори якості життя — освіта, прибутки, забезпеченість житлом, транспортом, свобода думки й слова тощо.

Комплекс заходів з оптимізації народжуваності, росту та розвитку підростаючого покоління є формуванням здоров'я нації, суспільства, а комплекс заходів із підтримки, закріплення й поновлення здоров'я індивіда є категорією збереження здоров'я людини. Існує кілька механізмів, завдяки яким здійснюються ці комплекси — гомеостатичний, адаптивний, регенеративний та інші, які реалізуються як у здоровому, так і у хворому організмах.

Здоров'я може бути популяційним, або здоров'ям суспільства, та індивідуальним.

Суспільне здоров'я характеризується системою статистичних показників:

  • а) відтворення (медико-демографічна характеристика);
  • б) запас фізичних сил або дієздатність (показники фізичного розвитку);
  • в) особливості адаптації до умов навколишнього середовища (показники захворюваності).

Відповідно до вимог ВООЗ, популяційне здоров'я характеризується такими показниками:

  • 1. Політика в галузі охорони здоров'я
  • — виділення ресурсів на медичну допомогу на одного громадянина;
  • — рівномірність прибутків у суспільстві;
  • — наявність мережі охорони здоров'я;
  • — забезпеченість лікарями;
  • — рівень доступності здоров'я для населення.
  • 2. Структурно-економічні показники:
    • — рівень народжуваності та смертності серед населення;
    • — валовий національний продукт та його приріст;
    • — рівень безробіття;
    • — житлові умови;
    • — енергетична забезпеченість населення.
  • 3. Медична освіта:
    • — наявність медичної освіти,
    • —доступність медичної освіти (фізична й економічна).
  • 4. Охоплення населення первинною медичною освітою:
    • — санітарна освіта;
    • — доброякісність харчування;
    • — доброякісність води;
    • — охорона здоров'я матері та дитини;
    • — планування сім'ї;
    • — профілактичні щеплення;
    • — забезпеченість ліками;
    • — можливість ефективного лікування.
  • 5. Показники здоров'я населення:
    • — доля новонароджених (%) із масою менше 2,5 кг;
    • — доля новонароджених (%) із масою (3,3-3,4 кг);
    • — психічний розвиток дітей і підлітків;
    • — дитяча смертність;
    • — тривалість життя;
    • — смертність від окремих хвороб;
    • — захворюваність загальна та індивідуальна;
    • — самогубство, алкоголізм, наркоманія. Критерії індивідуального здоров'я розробляються

валеологією.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >