< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Менеджери та підприємці: ролі та характерні особливості

Широко відомий вислів Карла Маркса: "Окремий скрипаль сам управляє собою, оркестр потребує диригента". Часто особу менеджера ототожнюють із диригентом. Він не вміє так професійно грати, як скрипаль або віолончеліст. Він не вміє писати музику, як композитор. Проте геній музикантів та композитора ми можемо почути тільки через роботу диригента.

Успіх організації ми пов'язуємо з діяльністю менеджерів. Вони формують цілі організації, забезпечують її ресурсами, планують і здійснюють контроль, приймають рішення й організують діяльність.

Особистість менеджера - це головний фактор забезпечення ефективного розвитку фірми.

Ролі менеджера в організації були конкретизовані американським дослідником Генрі Мінцбергом і класифіковані за трьома категоріями:

  • o міжособистісні;
  • o інформаційні;
  • o ролі, пов'язані з прийняттям управлінських рішень.

За Міцбергом, ролі менеджера є "набором визначених поведінкових правил, що відповідають конкретній установі або конкретній посаді. Окрема особистість може впливати на характер виконання ролі, але не на її зміст. Як актори менеджери грають заздалегідь визначені ролі, хоча як особистості можуть давати власну інтерпретацію цих ролей" (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

РОЛІ МЕНЕДЖЕРА

Роль

Опис

Характер діяльності

Міжособистісні ролі

Головний керівник

Офіційний символ, персоніфікація юридичної особи щодо виконання обов'язків соціального та правового характеру

Церемонії, представництво, звертання, клопотання, зустріч гостей, підпис юридичних документів

Лідер

Відповідальний за мотивацію й активізацію підлеглих, відповідальний за набір, підготовку працівників і пов'язаних з цим обов'язків

Усі управлінські дії з участю підлеглих

Сполучна ланка

Забезпечення функціонування мережі зовнішніх контактів та джерел інформації

Листування, участь у нарадах, інша робота із зовнішніми організаціями та особами

Інформаційні ролі

Приймач інформації

Відшукує і отримує спеціалізовану інформацію, яку використовує в своїй діяльності, виступає як нервовий центр зовнішньої та внутрішньої інформації

Оброблення кореспонденції, здійснення контактів, пов'язаних з одержанням інформації (періодичні видання, виставки, семінари, ознайомлювальні поїздки)

Поширювач інформації

Передає інформацію, одержану із зовнішніх джерел або від інших співробітників працівникам організації. Інформація носить фактичний характер або вимагає інтерпретації фактів для формування поглядів організації

Передача пошти підлеглим, вербальні контакти з метою поширення інформації: внутрішні збори, наради, бесіди

Закінчення табл. 1.1

Роль

Опис

Характер діяльності

Представник

Передає інформацію для зовнішніх контактів фірми відносно політики, дій, планів, результатів роботи організації. Діє як експерт у даній галузі

Участь у засіданнях, листування, усні виступи, включаючи передачу інформації в зовнішні організації й інших осіб

Ролі, пов'язані з прийняттям рішень

Підприємець

Відшукує можливості в самій організації і за її межами, розроблює і здійснює інноваційні проекти, контролює їх розробку

Участь у розробці стратегії, біз-нес-планування, розроблення або ініціювання проектів з удосконалення діяльності

Ліквідатор порушень

Відповідає за коригувальні дії при необхідності організаційних змін та в кризових ситуаціях

Обговорення стратегічних і поточних питань, у тому числі кризових і проблемних

Розпорядник ресурсів

Відповідальний за розподіл ресурсів організації

Розроблення бюджетів, програмування роботи підлеглих, визначення повноважень, складання графіків

Ведучий переговорів

Відповідальний за представництво організації на всіх важливих переговорах

Проведення переговорів

Джерело: H. Mintzberg The Nature of Managerial Work. - New York: Harper & Row. - 1973. - Р. 93-94.

Ролі менеджера взаємозалежні, вони взаємодіють для створення єдиного цілого. Міжособистісні ролі випливають з повноважень і статусу керівника в організації й охоплюють сферу його взаємодії з людьми. Вони можуть зробити керівника пунктом зосередження інформації, що надає йому можливість і одночасно змушує його грати інформаційні ролі і діяти як центр оброблення інформації. Приймаючи на себе міжособистісні й інформаційні ролі, керівник здатний грати ролі, пов'язані з прийняттям рішень: розподіл ресурсів, улагоджування конфліктів, пошук можливостей для організації, ведення переговорів від імені організації. Усі ці 10 ролей, узяті разом, визначають обсяг і зміст роботи менеджера, незалежно від характеру конкретної організації.

Наприклад, начмед лікувально-профілактичного закладу безпосередньо взаємодіє з завідувачами відділень. Вони приходять до нього з метою одержання консультацій про організацію лікувально-профілактичного процесу. Начмед одержує великий обсяг інформації про перебіг лікувально-діагностичного процесу у відділеннях лікарні. Частина такої інформації не може бути отримана з неформальних джерел. Неформальна інформація допомагає йому прийняти управлінські рішення щодо врегулювання існуючих або потенційних проблем. При бесідах з головним лікарем начмед передає частину інформації, яку він отримав від завідувачів відділень лікарні. Головний лікар використовує цю інформацію для прийняття управлінських рішень на рівні закладу.

Ідеальний образ сучасного менеджера передбачає наявність у людини відповідних якостей та вмінь.

Якості менеджера - сукупність характеристик менеджера, зумовлених такими чинниками:

  • o генотипом людини;
  • o впливом соціуму;
  • o освітою;
  • o досвідом.

Генотип людини є підґрунтям для формування таких якостей, як здатність до ризику; лідерські якості; стресорезистентність.

Вплив соціальних факторів зумовлює формування таких якостей менеджера, як відповідальність, прагнення до професійного зростання, авторитетність, внутрішній контроль, толерантність. Соціум формує такі моральні якості менеджера: патріотизм, національна свідомість, державницька позиція, інтелигентність, людяність, порядність, почуття обов'язку, громадянська позиція, чесність, доброзичливість.

Освіта та досвід надають людині спеціальних знань, умінь та навичок.

Основні групи якостей менеджера подано в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

ЯКОСТІ МЕНЕДЖЕРА

Групи

Якості менеджера

1. Професійно-ділові якості

  • o висока професійність;
  • o стратегічне мислення;
  • o генерація ідей;
  • o здатність приймати управлінські рішення;
  • o відповідальність за прийняття управлінських рішень;
  • o прагнення до професійного зростання;
  • o авторитетність;
  • o здатність до ризику;
  • o володіння антикризовим управлінням

2. Адміністративно організаційні якості

  • o оперативність;
  • o гнучкість стилю управління;
  • o вміння мотивувати персонал;
  • o вміння доводити справу до логічного завершення;
  • o послідовність дій;
  • o внутрішній контроль;
  • o уміння формувати команду;
  • o вміння запозичувати досвід підлеглих;
  • o здатність делегувати повноваження;
  • o уміння організовувати час

3. Соціально-психологічні якості

  • o психологічна компетентність;
  • o управлінська культура;
  • o лідерські здібності;
  • o впевненість у собі;
  • o уміння керувати своєю поведінкою;
  • o уміння управляти емоціями в стресових ситуаціях;
  • o колегіальність;
  • o толерантність;
  • o оптимізм;
  • o переконливість;
  • o уміння управляти конфліктами;
  • o інтелектуальність;
  • o риторичні здібності;
  • o стресорезистенстність;
  • o почуття гумору;
  • o уміння створювати імідж

4. Моральні якості

  • o патріотизм;
  • o національна свідомість;
  • o державницька позиція;
  • o інтелігентність;
  • o людяність;
  • o порядність;
  • o почуття обов'язку;
  • o громадянська позиція;
  • o чесність;
  • o доброзичливість

Якісні характеристики людини є необхідною умовою для формування майбутнього менеджера.

Крім менеджера, в умовах ринкової економіки принципову роль відіграє підприємець.

Термін "підприємець" увів французький економіст Ришар Кантиллон, який жив на початку XVIII ст. Це слово означає людину, що бере на себе ризик, пов'язаний з організацією нового підприємства або з розробкою нової ідеї, нової продукції або нового виду послуг.

Слова "підприємець" і "менеджер" - не синоніми.

Основна відмінність між менеджером та підприємцем полягає в тому, що підприємець генерує ідею (створення приватної стоматологічної лікарні), впроваджує ідею за власні кошти або кошти інвестора (засновує лікарню, фінансує процес) і наймає головного лікаря й менеджера для управління роботою стоматологічної лікарні. Менеджер здійснює управління стоматологічною лікарнею, яку створив підприємець.

Ролі менеджера та підприємця перекликаються. Підприємець, який започаткував стоматологічну лікарню, за наявності відповідної освіти може сам її очолити, тобто стати менеджером. Найманий менеджер стоматологічної лікарні може сам започаткувати діяльність іншої стоматологічної лікарні або іншого закладу, наприклад діагностичного центру.

Для того щоб людину захопила ідея створення власної справи, потрібні не тільки знання. Підприємцями стають особи з певними психологічними якостями:

  • o упевненість у своїх силах, рішучість: здатність швидко приймати індивідуальні управлінські рішення;
  • o ініцітивність, схильність до інновацій;
  • o лідерські якості;
  • o завзятість і наполегливість;
  • o незалежність: прагне бути незалежним від правил та контролю з боку інших людей, має власну думку і може її відстояти;
  • o схильність до ризику;
  • o цілеспрямованість;
  • o здатність переконувати (він має переконати в раціональності своєї ідеї інших осіб і залучити їх до впровадження ідеї на правах партнерів або працівників);
  • o енергійність, стресостійкість: підприємці можуть працювати до 12-18 годин на добу в шаленому ритмі;
  • o потреба в досягненнях; толерантність до невизначеності: здатність приймати управлінські рішення без достатньої інформації про зовнішнє середовище.

Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути:

  • o громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;
  • o юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність";
  • o об'єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.

За законодавством України, не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю організацій.

Дуже часто як синоніми сприймають поняття "підприємець" та "бізнесмен". Підприємець започатковує і впроваджує справу. За статистичними даними близько 80 % малих організацій банкрутують у перші два роки своєї діяльності. Проте якщо підприємницький задум виявився успішним, то організація починає розвиватись, її діяльність стабілізується: впроваджуються ефективні технології, розвивається організаційна структура управління, завойовується певний сегмент ринку, формується імідж. Усе це забезпечує конкурентоспроможність на ринку. Перетворення ризикованої підприємницької ідеї в стабільну справу, розраховану на стійке функціонування, відображає життєвий цикл організації.

На етапі існування підприємницької ідеї переважають інтереси особистості - підприємця. На етапі формування зрілої фірми особистісні інтереси стихають і на перший план виходять інтереси самої організації. Власником такої фірми вже буде не підприємець, а бізнесмен.

Поряд із відмінностями між підприємництвом та бізнесом між ними є спільні риси. Наприклад конкурентність кожної фірми залежатиме від її спроможності проводити організаційні та технологічні зміни відповідно до кон'юктур медичного ринку. Впровадження у виробничий процес нових методів діагностики та лікування завжди пов'язано з впровадженням нових ідей, які часто пов'язані в певним ризиком. Чим більше заклад має в своєму арсеналі підприємницьких розробок, тим більші його перспективи на ринку.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >