Загальна схема стратегічного планування у фермерському господарстві
Сутність планування полягає в науковій постановці цілей подальшого розвитку і застосування засобів їх реального досягнення. На рівні фермерського господарства в залежності від цілей, задач і функцій діє декілька видів планування.
Стратегічне планування покликане визначати цілі фермерського господарства їх стратегію на тривалий період часу (до 10 років). Саме тому стратегічне планування часто визначають як процес моделювання і вивчення майбутнього. Стратегічне планування слугує відправною точкою для будь-якого планування в межах фермерського господарства.
Сутність планування проявляється в конкретизації цілей розвитку всього фермерського господарства і кожного підрозділу зокрема на встановлений період часу; у визначенні господарських задач і засобів їх досягнення; виявленні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для вирішення поставлених задач. Таким чином, призначення планування полягає у прагненні завчасно врахувати по можливості всі внутрішні і зовнішні фактори, які забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку фермерського господарства.
Стратегічне планування - це довгостроковий прогноз. В процесі стратегічного планування визначаються стратегічні цілі, довгострокові і короткострокові стратегічні орієнтири, опрацьовується стратегія поведінки на ринку і стратегічний план. Розробка стратегічних цілей відображає уявлення даного фермерського господарства про своє виробництво і його місця на ринку, для чого проводиться комплексне вивчення і дослідження ринку або ринків. Довгострокові і короткострокові стратегічні орієнтири дають змогу уточнити довгострокові і найближчі цілі фермерського господарства і той стан, який вона прагне собі забезпечити на ринку у даний момент, ближчому майбутньому і в перспективі. На основі стратегічних орієнтирів розробляється стратегія поведінки фермерського господарства як реальний план дій, сукупність управлінських рішень по досягненню поставлених цілей.
Стратегічне планування - складовий елемент стратегічного управління.
Воно представляє собою активний пошук альтернативних варіантів, вибір кращого з них, побудови на підставі цього вибору загальних тенденцій розвитку, формування спеціального механізму її реалізації. Нині змінюються самі висхідні принципи складання планів фермерського господарства - від майбутнього до нинішнього, а не від минулого до майбутнього.
Стратегічне планування слід розглядати широко. Це й інтегрований процес підготовки і прийняття рішень, і дослідження наслідків уже прийнятих або тих, що приймаються рішень, і процес розробки цілей і напрямків їх досягнення.
Стратегічне планування є інструментом, який допомагає приймати правильні управлінські рішення. Його задача - забезпечити виробіток правильної стратегії поведінки ферми на ринку. В межах стратегічного планування можна розглядати чотири аспекти управлінської діяльності: адаптація до зовнішнього середовища, внутрішня координація, організаційне стратегічне передбачення, розподіл ресурсів.
Сучасний темп зміни є настільки стрімким, що стратегічне планування виступає єдиним способом прогнозування майбутніх проблем і можливостей, а тому воно повинне обґрунтовуватися глибокими дослідженнями і фактичними даними. Щоб ефективно конкурувати в нинішньому світі бізнесу, фермерське господарство повинно постійно займатися збиранням і аналізом великого масиву інформації про галузь, ринок, конкуренцію та інші фактори.
Основною стратегічною частиною стратегічного планування безумовно є довгострокове планування, ось чому воно часто трактується як процес моделювання майбутнього, стосовно до якого повинні бути визначеними цілі і сформована концепція довгострокового розвитку. Його призначення в тому, щоб зробити оперативні, поточні управлінські рішення обґрунтованими не тільки з точки зору реальної кон'юнктури, але й перш за все з позицій завтрашнього дня. Важлива відмітна риса стратегічного планування - його гнучкість, яка зумовлена різноманіттям планових горизонтів часових відрізків. Вона вимагає спеціального визначення горизонту часу, на який опрацьовується перспективна політика. Для цього визначення застосовується різні критерії: життєвий цикл виробленого товару; цикл докорінної зміни попиту; період часу, необхідний для реалізації стратегічних цілей. При розробці стратегічного плану, основаного на життєвому циклі продукту, горизонт планування повинен відрізнятися по видах діяльності і номенклатурі продукції, він тісно ув'язується із стратегічними цілями.
Відправною точкою стратегічного планування виступає планування результатів. Їх можна класифікувати таким чином:
- - Максимальний результат, який в даний момент недосяжний, але до якого слід прагнути.
- - Конкретний результат, якого можна досягти протягом планового періоду.
- - Задача, яка може бути вирішеною за цілком певний час.
Кожне фермерське господарство, організовуючи процес виробництва і реалізації продукції, переслідує глобальні цілі - підвищення прибутковості, доходності свого бізнесу. Проте ця ціль розпадається на системи під цілей, реалізація кожної із яких вимагає розробки власної стратегії. До такого роду під цілей можна віднести: збільшення обсягу продаж, підвищення конкурентоспроможності продукції, розширення виробничих потужностей, впровадження нових технологій, зниження витрат, диверсифікацію.
Стратегічне планування - багатоетапний процес, здійснюваний послідовно-паралельно і включає такі сходинки:
- - Визначення бізнесу. Кожний керівник фермерського господарства повинен чітко уявляти призначення свого бізнесу, перспективи його розвитку. Для відповіді на ці запитання, необхідно знати такі висхідні параметри:
- а) опис вироблюваного продукту з врахуванням його техніко-економічних, споживчих властивостей і технологічності;
- б) оцінку масштабів ринку цього продукту, склад споживачів, специфіку їх потреб;
- в) ринкову сегментацію.
Характеристика бізнесу і оцінка його перспектив, а також визначення свого місця в ньому є постійною турботою керівника будь-якого рівня управління.
- - Призначення бізнесу. Після того як визначений продукт, з яким фермерське господарство збирається виступати на ринку, і конкретизоване місце в ньому, вимагається спрогнозувати такі показники, як темп росту продаж, розмір частки зайнятого ринку, рівень прибутковості або доходності, масштаби чистого доходу і грошового обороту. Таким чином, призначення бізнесу - це сукупність цілей, задля яких дана продукція виробляється в масштабах, адекватних потребам ринку і можливостям фермерського господарства.
- - Функціональні стратегії Це сукупність взаємоув'язаних стратегій в галузі виробництва, інвестицій, фінансів, трудових ресурсів, маркетингу. Дані стратегії в кінцевому підсумку опрацьовуються виходячи із попередніх опрацювань, тобто тоді, коли фермерське господарство визначилось із масштабами виробництва продукції, ринками, асортиментною політикою, цінами, каналами товарного руху.
- 4. Бюджетування. На цьому етапі плановий цикл завершується складанням бюджетів, які забезпечують реалізацію розроблених стратегій, тобто формується система розподілу ресурсів, складаються баланси, проектується грошовий оборот. Бюджетування являє собою метод розподілу ресурсів, які характеризуються у кількісній формі, для досягнення цілей. Схематично процес стратегічного планування можна відобразити у вигляді рис. 7.1.
Стратегічне планування слід використовувати для поліпшення результатів управління фермою.
Бізнес-планування - важливий фактор успіху у бізнесі. Планувати свій бізнес необхідно з багатьох причин. Адже часто буває, що технологічно бізнес прорахований бездоганно, проте економічні аспекти є причинами збоїв у технології бізнесу. Необхідно заздалегідь продумати і збалансувати всі економічні аспекти діяльності господарюючого суб'єкта. Важливо спланувати закупки сировини, матеріалів, палива, комплектуючих виробів і напівфабрикатів. Від цього залежить ефективність виробництва, розмір податку на додану вартість (ПДВ), оборотність оборотних засобів. Стратегічне планування слід використовувати для поліпшення результатів управління фермерським господарством.
Рис. 7.1. Процес стратегічного планування у фермерському господарстві