< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Мета, функції та принципи юридичної відповідальності

Під метою юридичної відповідальності розуміють ті основні ре­зультати, яких прагне досягти держава, притягуючи правопорушника до відповідальності.

Метою юридичної відповідальності є:

охорона правопорядку;

захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб від незаконних посягань;

виховання правопорушника, тобто вплив на його свідомість з метою недопущення ним повторного вчинення проступку (злочину);

профілактика правопорушень, тобто вплив на інших осіб для запобігання правопорушенням з їхнього боку.

Мета юридичної відповідальності конкретизується у її функціях.

Функції юридичної відповідальності — це основні напрями впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захис­ту правопорядку і виховання суб'єктів права, які вчинили чи мо­жуть вчинити правопорушення.

Основними функціями юридичної відповідальності є:

  • 1) каральна (штрафна, репресивна), яка полягає у негативній ре­акції держави на вчинене правопорушення та покаранні винної особи, спричиненні їй особистих, майнових або організаційних обтяжень, що виражаються у настанні негативних наслідків для правопорушника;
  • 2) правовідновлювальна (компенсаційна), яка полягає в забезпе­ченні порушеного інтересу і поновленні порушених протиправ­ною поведінкою суспільних відносин, стягненні заподіяного збитку з правопорушника, компенсації матеріальної та мораль­ної шкоди;
  • 3) попереджувальновиховна (превентивна), яка полягає у підви­щенні рівня правової свідомості та правової культури громадян, вихованні у них поваги до права та потреби правомірної поведін­ки, перевихованні правопорушників та формуванні мотивів, що спонукають їх дотримуватися законів, поважати права і інтереси інших осіб.

Інститут юридичної відповідальності базується на загальних принципах, які відображають суть, природу та призначення цього правового інституту.

Принципи юридичної відповідальності — це законодавчо сформульовані положення та ідеї, що визначають підстави, поря­док і межі юридичної відповідальності.

Принципи юридичної відповідальності можуть бути як прямо закріплені в правові норми, так і випливати з різних законодавчих по­ложень. У них знаходять свій вираз загальні принципи права, тобто ті об'єктивно обумовлені начала, у відповідності з якими будується сис­тема права, правове регулювання в суспільстві.

Основними принципами юридичної відповідальності є такі:

  • 1) принцип законності полягає у тому, що юридична відповідаль­ність настає тільки за діяння, яке є протиправним, тобто прямо заборонено нормами права; до винної особи можуть застосову­ватися тільки ті види відповідальності і лише у тих межах, які закріплені санкціями правових норм для даного виду правопо­рушення; під час притягнення до відповідальності компетентні органи держави та їх посадові особи повинні діяти відповідно до вимог процесуальних норм;
  • 2) принцип невідворотності полягає у тому, що жодне правопо­рушення не повинно залишатися безкарним, тобто бути поза по­лем зору держави та її компетентних органів, без засудження з їхнього боку. Якщо здійснюється факт правопорушення, а від­повідальність не наступає, то це завжди завдає моральної шкоди авторитету закону, підриває ідею законності та справедливості у свідомості громадян держави, а також провокує вчиненню нових правопорушень, оскільки у людини з'являються думки про уни­кнення юридичної відповідальності;
  • 3) принцип своєчасності відповідальності полягає у тому, що правопорушник притягується до відповідальності протягом встановленого строку давності. Це певний строк, протягом якого здійснюється пошук правопорушника з метою його покарання. Якщо ж винну особу встановлюють після завершення цього строку, то відповідальність до нього не застосовується у зв'язку з тим, що санкції утратили свою актуальність і перестали відпо­відати самому правопорушенню або тим соціальним умовам, при яких воно було скоєно;
  • 4) принцип гуманізму полягає у тому, що до особи, яка вчинила правопорушення, не можуть застосовуватися засоби впливу, що принижують людську гідність або порушують її права, а також забезпечує можливість повного чи часткового звільнення від за­стосування санкції у випадку щиросердного каяття, добровіль­ного відшкодування збитків, коли правопорушник своєю пове­дінкою довів факт виправлення тощо;
  • 5) принцип справедливості полягає у тому, що за вчинення пра­вопорушення повинна відповідати лише та особа, яка його вчи­нила; за одне правопорушення винна особа може нести відпові­дальність тільки один раз; покарання повинно відповідати хара­ктеру правопорушення, при цьому не можна використовувати міру покарання чи стягнення, що принижують честь і гідність особи; не можна за проступки встановлювати кримінальне пока­рання; закон, що встановлює чи посилює відповідальність за правопорушення, не може мати зворотної сили;
  • 6) принцип відповідальності правопорушення та покарання полягає у диференціації та узгодженості покарань за різноманіт­ні за ступенем небезпеки правопорушення, тобто заходи відпо­відальності повинні відповідати тяжкості вчиненого правопору­шення з урахуванням індивідуалізації відповідальності залежно від особи правопорушника. Застосування компетентними орга­нами держави, наділених владними повноваженнями, занадто м'яких санкцій до правопорушників можуть призвести до безка­рності та зростання злочинності, а занадто тяжкі — до суспіль­ного протесту;
  • 7) принцип обгрунтованості відповідальності полягає в об'єк­тивному дослідженні усіх обставин справи, збиранні і всебічної оцінки доказів та їх письмового закріплення відповідно до вимог процесуальних норм; доведенні наявності факту правопорушен­ня і ступені вини конкретної особи; визначенні можливості за­стосування санкції норми права з врахуванням конкретних об­ставин справи і особистості правопорушника;
  • 8) принцип доцільності відповідальності полягає у відповідності міри впливу, яка застосовується до правопорушника, цілям юри­дичної відповідальності. Тобто міра відповідальності повинна бути такою, щоб вона сприяла виправленню та перевихованню правопорушника. Якщо ж мета юридичної відповідальності до­сягнута, то доцільність припускає пом'якшення відповідальності або навіть звільнення від неї у випадках малозначності правопо­рушення, відсутності шкідливих наслідків тощо.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >