Статистичне вивчення матеріальних витрат. Матеріаломісткість продукції

Як свідчить офіційна статистика, більше половини операційних витрат вітчизняних підприємств багатьох видів економічної діяльності (зокрема, добувної та переробної промисловості, будівництва, сільського господарства) припадає на матеріальні витрати. Це вимагає підвищеної уваги науковців і практиків до розробки систем управління матеріальними витратами підприємств, зорієнтованих на їх чіткий облік, нормування, контроль за використанням, реалізацію комплексу організаційно-економічних і виробничо-технічних заходів, спрямованих на ефективне використання матеріальних ресурсів.

Величину елемента "матеріальні витрати", згідно з П(С)БО 16, визначає вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

• - сировини й основних матеріалів;
• - купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;
• - палива й енергії;
• - будівельних матеріалів;
• - запасних частин;
• - тари й тарних матеріалів;
• - допоміжних та інших матеріалів.

Особливості статистичної оцінки показника "Матеріальні витрати" як складової операційних витрат з реалізованої продукції (робіт, послуг) наведені у табл. 8.1.

Узагальненим показником ефективності використання матеріальних ресурсів є матеріаломісткість продукції, яка характеризує витрати матеріальних ресурсів на одиницю результату виробництва.

На макрорівні матеріаломісткість можна визначити як відношення загальної вартості матеріальних витрат до вартості ВВП (або чистого національного доходу).

На рівні підприємства матеріаломісткість (питомі витрати) - це відношення витрат сировини певного виду до кількості виготовленої продукції:

де т - матеріаломісткість; М- загальні витрати сировини, нат. од.; д - кількість виготовленої продукції, нат. од.

Динаміку матеріаломісткості оцінюють за допомогою системи індивідуальних і загальних індексів.

Індивідуальний індекс матеріаломісткості розраховують за формулою:

Існує два варіанти розрахунку загальних індексів матеріаломісткості.

1. Якщо для виготовлення продукції використовується сировина одного виду, розраховують так звані групові індекси матеріальних витрат.

Груповий індекс матеріальних витрат оцінює відносну зміну за два періоди матеріальних витрат на виробництво продукції за рахунок одночасної зміни питомих витрат матеріалів (т) та фізичного обсягу виробництва (а):

Груповий індекс питомих матеріальних витрат оцінює відносну зміну загальних витрат за рахунок індивідуальних змін у питомих витратах матеріалів на окремих підприємствах чи видах продукції:

Груповий індекс фізичного обсягу матеріальних витрат показує відносну зміну загальних витрат за рахунок зміни фізичних обсягів виробництва:

2. Якщо для виготовлення продукції використовується різнорідна сировина, система індексів виглядає інакше. Індекс загальних витрат сировини:

Цей індекс дає змогу оцінити відносну зміну всіх видів матеріальних витрат на виробництво продукції за рахунок одночасного впливу трьох чинників, а саме:

• - зміни питомих витрат на виробництво продукції;
• - зміни цін на сировину;
• - зміни фізичного обсягу виробництва продукції. Індекс фізичного обсягу:

Індекс цін на сировину:

Індекс питомих витрат сировини оцінює умовну зміну матеріальних витрат на виробництво продукції:

Системного характеру цим індексам надає їх взаємозалежність:

Наведена мультиплікативна модель дає змогу визначити частку кожного фактора (питомих витрат сировини, цін на неї та фізичного обсягу виробництва) у відносній та абсолютній динаміці матеріальних витрат на виробництво продукції. Віднімаючи від чисельника кожної формули її знаменник, можна одержати суму абсолютного приросту за рахунок відповідного фактора.

Приклад 8.3. Визначимо приріст чистої продукції за рахунок зміни відпрацьованого часу, продуктивності праці й економії матеріальних витрат за даними, наведеними у табл. 8.6.

Таблиця 8.6. Показники витрат і результатів діяльності умовного підприємства

Абсолютна зміна обсягу валової продукції у звітному році порівняно з минулим становитиме 6200-5000 = 1200 тис. грн, а відносна 1~9z..q-% = 24%.

5000

Обсяг виробництва валової продукції в розрахунку на один людино-день минулому році дорівнюватиме, тис. грн:

5000 6200 ,. = £^ = 47 62, а в звітному и>, = -- = 51,67. 0 105 120

Абсолютна зміна обсягу виробництва валової продукції в розрахунку на один людино-день в звітному році порівняно з минулим 51,67-47,62 = 4,05 4 05 тис. грн, а відносна-100% = 8,5%.

47,62

Абсолютну і відносну зміни обсягу чистої продукції за рахунок чинників, що впливають на його динаміку, визначають за допомогою такої системи взаємопов'язаних індексів:

де іа, 1^, іт - відповідно індекси частки чистої продукції у загальному обсязі валової продукції, продуктивності праці, розміру відпрацьованого часу. Обсяг чистої продукції в минулому році становитиме, тис. грн:

5000-2500 = 2500, а в звітному 6200-2800 = 3400.

Частка чистої продукції у валовій в минулому році

Індекс чистої продукції обчислюють за формулою

тобто обсяг чистої продукції в звітному році порівняно з минулим збільшився на 900 тис. грн (3400-2500), або на 36%.

Індекс частки чистої продукції у валовій продукції розраховують так:

Отже, за рахунок зміни частки чистої продукції у валовій обсяг чистої продукції у звітному році порівняно з минулим зріс на 294 тис. грн (3400 --3106), або на 10%.

Індекс продуктивності праці обчислюють за формулою:

тобто внаслідок зміни денного рівня продуктивності праці обсяг чистої продукції збільшився на 249 тис. грн (3106-2857), або на 9%.

Індекс розміру відпрацьованого часу визначимо за формулою:

тобто внаслідок зміни розміру відпрацьованого часу обсяг чистої продукції у звітному році порівняно з минулим збільшився на 357 тис. грн (2857-2500), або на 14%.

Взаємозв'язок між індексами чистої продукції, її частки у валовій продукції, продуктивності праці і розміру відпрацьованого часу буде таким:

1,36 = 1,1 -1,09x1,14, або 900 = 294+249+357 (тис. грн).

За високої динаміки цін на паливно-енергетичні ресурси важливого значення в аналізі ефективності їх використання набуває статистична оцінка виробництва і споживання вітчизняними підприємствами енергетичних ресурсів і побудова на цій основі відповідних балансів. Джерелом інформації для побудови таких балансів є статистична звітність за формами № 4-мтп "Звіт про залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти", № 11-мтп "Звіт про результати використання палива, теплоенергії та електроенергії". Спостереженню за формою № 4-мтп "Звіт про залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти" підлягають суб'єкти господарювання юридичні особи усіх видів економічної діяльності, які використовують та мають у залишках енергетичні матеріали та продукти перероблення нафти.

Основним показником звітності є "обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів" у натуральних одиницях виміру за такими видами ресурсів: електроенергія, кам'яне вугілля, нафта сира, газовий конденсат, газ нафтовий попутний, газ природний, автомобільний бензин, дизельне пальне. Динаміку показника "обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів" необхідно аналізувати у порівнянні з динамікою обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, обсягів будівельних робіт і транспортних перевезень, оскільки збільшення обсягів споживання енергоресурсів підприємствами може свідчити як про зростання економіки галузі, регіону, країни загалом, так і про неефективне використання ресурсів. Натомість якісне зростання економіки (використання ресурсоощадних технологій, альтернативних джерел палива та сировини тощо) не повинно супроводжуватися значним зростанням обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів.