< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Власні джерела підприємництва

Основними джерелами фінансування туристичного бізнесу є власні засоби.

До власних джерел фінансування бізнесу належать статутний, додатковий і резервний капітали, прибуток і сформовані з нього фонди, а також амортизаційні відрахування.

Статутний капітал формується у момент організації бізнесу і є сумою коштів, наданих власниками для забезпечення статутної діяльності туристичної організації. Зміст категорії "статутний капітал" залежить від організаційно-правової форми туристичної організації:

  • o для державного підприємства - це вартісна оцінка майна, закріпленого державою за підприємством на праві повного господарського розпорядження;
  • o для товариства з обмеженою відповідальністю - сума часток власників;
  • o для акціонерного товариства - сукупна номінальна вартість акцій усіх типів.

При створенні туристичної організації у формі господарського товариства внесками в її статутний капітал можуть бути грошові кошти, матеріальні і нематеріальні активи. У момент передання активів як внеску в статутний капітал право власності на них переходить до туристичної організації, тобто інвестори втрачають майнові права на ці об'єкти. Таким чином у разі ліквідації туристичної організації або виходу учасника зі складу товариства він має право лише на компенсацію своєї частки в межах залишкового майна, але не на повернення об'єктів, переданих ним свого часу у формі внеску в статутний капітал. Отже, статутний капітал відображає суму зобов'язань суб'єкта господарювання перед інвесторами.

Статутний капітал формується при первинному інвестуванні. Його вартість оголошується при реєстрації туристичної організації, а будь-яке корегування (додаткова емісія акцій, зниження номінальної вартості акцій, внесення додаткових внесків, прийом нового учасника тощо) допускаються лише у випадках і в порядку, передбачених чинним законодавством і установчими документами.

Формування статутного капіталу може супроводжуватися отриманням емісійного доходу, який виникає тоді, коли в ході первинної емісії акції продаються за ціною, що перевищує номінальну. Після надходження ці суми зараховуються до додаткового капіталу.

Якщо бізнес успішний діяльність туристичної організації фінансується переважно за рахунок прибутку. Прибуток у балансі організації показаний як нерозподілений прибуток, а також як створені за рахунок прибутку фонди і резерви. Отже, прибуток - джерело формування резервного капіталу (фонду). Цей капітал призначений для відшкодування непередбачених втрат і можливих збитків бізнесу, тобто є за своєю природою страховим. Порядок формування резервного капіталу визначається нормативними документами, що регулюють діяльність туристичної організації, а також її статутними документами.

Перелічені джерела дають змогу туристичній організації функціонувати на засадах принципу самофінансування, що передбачає повну окупність, тобто туристична організація покриває свої поточні і капітальні витрати з власних джерел. Сенс інвестування засобів у турбізнес полягає в отриманні чистого доходу, і якщо виручка перевищує собівартість, то організація отримує прибуток. Прибуток і амортизаційні відрахування є результатом кругообігу вкладених у бізнес засобів, і належать до власних фінансових ресурсів організації, якими вона розпоряджається самостійно. Оптимальне використання амортизаційних відрахувань і прибутку дає змогу туристичній організації досягти поставлених цілей.

Отже, власні джерела фінансування є визначальними в туристичному бізнесі. Саме вони слугують фундаментом успішного бізнесу, забезпечують туристичній організації незалежність і фінансову стійкість.

Бюджетне державне фінансування - це надання грошових коштів суб'єктам господарювання на проведення заходів, передбачених державним бюджетом. Бюджетне фінансування туристичного сектора економіки здійснюється в межах реалізації державної політики в цій сфері. Всі фінансові заходи уряду спрямовані на розширення фінансових можливостей туристичних організацій, мають стимулюючий характер і покликані узгодити їх розвиток із загальнонаціональними інтересами. Держава підтримує туристичний бізнес, як правило, в таких сферах, як нововведення, і спирається на різноманітний арсенал фінансових важелів.

Бюджетне фінансування базується на певних принципах (наприклад, максимальної ефективності використання державних ресурсів) і характеризується специфічними формами надання засобів, які в процесі еволюції економіки країни зазнають істотних змін. Державне фінансування має такі особливості:

  • o джерелом державного фінансування є засоби державного бюджету або бюджету суб'єкта України;
  • o державне фінансування туристичної діяльності має чітко окреслений цільовий характер, закріплений в актах державних органів; витрачання засобів не за цільовим призначенням слід розглядати як порушення зобов'язань з боку одержувача бюджетних коштів, що може служити підставою для притягнення до відповідальності;
  • o найчастіше державне фінансування туристичних організацій здійснюється в межах вирішення загальнодержавних потреб.

Ці особливості виражаються в методах державного впливу на розширення фінансових можливостей підприємництва у туризмі. До таких методів, передусім, належать: надання бюджетних коштів для оплати витрат з відновлення і розвитку об'єктів туристичній привабливості державного, регіонального або муніципального значення; надання бюджетних коштів у формі дотацій, субсидій, субвенцій; надання бюджетних засобів державним (казенним) туристичним організаціям у формі асигнувань.

Кредитування

За сучасних умов туристична організація може скористатися всіма формами кредитування: банківським, комерційним, державним, міжнародним.

На практиці туристичні організації найчастіше вдаються до банківського кредитування - форми відносин, об'єктом яких є процес передання в позику грошових коштів. Банківські кредити надається спеціалізованими кредитно-фінансовими організаціями, що мають ліцензію на здійснення подібних операцій від Центрального банку України; позичальником є суб'єкти господарювання, а інструментом економічних відносин - кредитний договір.

Банківське кредитування туристичних організацій здійснюється за суворого дотримання принципів кредитування, які є основою, головним елементом системи кредитування, оскільки відображають суть і зміст кредиту, а також вимоги об'єктивних економічних законів, зокрема, у сфері кредитних відносин.

Основні принципи кредитування:

  • o поворотність - обов'язковість повернення суми, наданої у борг;
  • o терміновість - кредит треба не просто повернути, а поверне-нути в чітко визначений термін (це необхідна форма досягнення поворотності кредиту);
  • o диференційованість - комерційні банки не повинні підходити до вирішення питання про надання кредиту своїм клієнтам однозначно: диференціація кредитування, як правило, забезпечується аналізом показників кредитоспроможності, тобто фінансового стану туристичної організації, що дає упевненість в її здатності і готовності повернути кредит в обумовлений договором термін;
  • o забезпеченість - наявність юридично оформлених зобов'язань: заставного зобов'язання, договори гарантії, договори поручительства, договори страхування відповідальності за несплату кредиту;
  • o платність - організація-позичальник повинна заплатити банку за позичені у нього грошові засоби; на практиці цей принцип реалізовується через механізм банківського відсотка.

Важливою умовою в процесі ухвалення рішення про взяття кредиту є обґрунтування його необхідності для виконання бізнес-завдань. Насамперед слід визначитися із цільовим призначенням кредиту, терміном кредитування, способами сплати кредиту, можливостями забезпечення кредиту (заставою, гарантією), методом кредитування (разовий кредит, відкриття кредитної лінії), оцінити можливі ризики.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >