Звітність як система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку. Основні види звітності малих підприємств

Для прийняття правильних управлінських рішень мале підприємство послуговується даними, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Як наслідок, процес підготовки та складання фінансових звітів організовують відповідно до законодавства з метою забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства.

Звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності малого підприємства за певний період.

Бухгалтерська звітність - це звітність малого підприємства, що складається згідно з даними бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Основним видом звітності малих підприємств є фінансова звітність.

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за певний період.

У Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" фінансова звітність тлумачиться як система взаємозв'язаних узагальнених показників, що характеризують фінансовий стан підприємства на визначену дату та результати його діяльності за звітний період і ґрунтуються на бухгалтерському обліку підприємства.

Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів інформацією і, як наслідок, створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи малого підприємства.

Фінансова звітність має важливе значення для управління, позаяк наведені у ній дані містять конкретну інформацію про фінансовий стан підприємства, що дає змогу зробити висновки щодо подальшої діяльності. Напрямки забезпечення потреб користувачів щодо фінансової звітності та переваги її використання зображено на рис. 6.2.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам (на їхню вимогу), власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також, згідно із законодавством, іншим користувачам.

Рис. 6.2. Напрями забезпечення потреб користувачів щодо фінансової звітності малих підприємств

Квартальна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

У процесі аналізу інформаційного забезпечення функціонування діяльності малих підприємств варто розглянути поняття економічної вигоди стосовно розповсюдження та отримання інформації. У Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" економічна вигода прямо пов'язана з можливістю одержання грошових коштів від використання активів. Проте вона може бути отримана підприємством не лише безпосередньо у грошовому обчисленні, а й непрямим шляхом (рис. 6.3).

З огляду на те, що в національних стандартах немає рекомендацій стосовно кількісного визначення ймовірності (ступеня вірогідності), ймовірність події, внаслідок якої керівництво малого підприємства має право відображати у фінансовій звітності активи, зобов'язання, доходи або витрати, а також відповідну ймовірну суму, оцінюють за допомогою професійного судження.

Ймовірною вважається подія, ступінь вірогідності якої становить не менше ніж 50 %.

Згідно з "Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку" можна визначити також якісні характеристики фінансової звітності малих підприємств і принципи її підготовки:

• - автономність малого підприємства, що характеризує відокремленість від власників особистого майна і зобов'язань власників підприємства;
• - безперервність діяльності, котра передбачає оцінку активів і зобов'язань малого підприємства за припущення, що його діяльність триватиме далі;
• - періодичність, що припускає розподіл діяльності малого підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

Рис. 6.3. Схема формування майбутньої економічної вигоди малого підприємства

• - історична (фактична) собівартість, що визначає пріоритет оцінки активів з урахуванням витрат на їх виробництво та придбання;
• - нарахування та відповідність доходів і витрат, що дає змогу визначити фінансовий результат звітного періоду та зіставити доходи звітного періоду з витратами, які будуть здійснені для отримання цих доходів; при цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності на момент їхнього виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;
• - повне висвітлення, за якого фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій та подій;
• - послідовність, що передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики; зміна облікової політики має бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
• - обачність, яка характеризує методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, мають запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат й завищенню оцінки активів і доходів малого підприємства;
• - превалювання змісту над формою, відповідно до якого операції обліковуються за їх сутністю, а не лише за юридичною формою;
• - наявність єдиного грошового вимірника, який передбачає узагальнення всіх операцій малого підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Як правило, інформація, що розкривається у фінансових звітах на малому підприємстві, містить дані про:

• - мале підприємство;
• - дату звітності та звітний період;
• - валюту звітності та одиницю її вимірювання;
• - відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;
• - іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Інформація про мале підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, охоплює: назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження малого підприємства; короткий опис основної діяльності; середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду. Крім того, фінансовий звіт уміщує дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого П(С)БО № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", то причини і наслідки цього мають бути розкриті у примітках до фінансової звітності.