ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ТА РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Необхідність, напрями, засоби та ефективність державної підтримки і регулювання підприємницької діяльності

Під час вивчення цієї теми доцільно опиратися на економічні літературні джерела, в яких обґрунтовано зміст, концептуальні напрями і засоби державного регулювання діяльності малих підприємств [7,8,12,16,19, 22,23,25, 26]; висвітлено існуючий стан розвитку СМП в Україні, проаналізовано досвід державної регуляторної політики [6, 9,13,17,18], досліджено зарубіжний досвід державної підтримки та регулювання цього сектору економіки та пропонуються заходи його удосконалення з метою створення сприятливих умов для ведення та розвитку підприємницької діяльності [14, 15].

За ринкової системи господарювання органи державного управління не можуть прямо керувати розвитком малого підприємництва та нав'язувати йому певні рішення, в яких цей сектор економіки не відчуває потреби та які погіршують показники ефективності функціонування малих підприємств. Отже, за умов ринкового саморегулювання органи державного управління лише визначають напрями та цілі функціонування малого підприємництва завдяки формуванню сприятливих умов діяльності. Розвиток СМП відбувається за багатьох об'єктивних причин, а органи державного управління мають реагувати на сигнали малих підприємств та приймати рішення, які розв'язують їх нагальні проблеми.

Державне регулювання розвитку малого підприємництва - це широкий комплекс економічних, адміністративних і правових заходів, які державі потрібно впроваджувати для виконання цим сектором економіки поточних і перспективних соціально-економічних цілей. Для цього необхідне створення сприятливого середовища для функціонування підприємств завдяки прямій підтримці (дотування, субсидування, пільгове кредитування, спеціальні податкові режими, державні замовлення) та сприянню розвиткові (формування інфраструктури малого підприємництва, впровадження системи грантів за досягнення у певних сферах тощо).

Отже, основною метою державної підтримки СМП є сприяння його становленню і розвитку як провідної сили в забезпеченні сталого розвитку економіки. При цьому стратегічною метою є формування партнерських стосунків між державою та СМП, а в подальшому - перехід від партнерства до розуміння держави як суб'єкта реалізації інтересів СМП.

Необхідно також чітко розмежовувати потребу у сприянні становленню та розвитку СМП і потребу в регулюванні діяльності цього сектору економіки.

Потреба у державній підтримці МБ зумовлена передусім його важливою соціально-економічною роллю в економіці країни (див. тему 2), а також нестійкістю та чутливістю до змін умов господарювання, існуванням адміністративних бар'єрів щодо розвитку малого підприємництва. Необхідність державного сприяння СМП на посттрансформаційному етапі розвитку економіки полягає в об'єктивно існуючих перешкодах його розвиткові та, відповідно, недостатньої ролі в забезпеченні соціально-економічного розвитку держави. Чинники та перспективи розвитку підприємств СМП в умовах формування ринкової системи господарювання графічно зображені на рис. 3.1.

Варто зазначити, що посилення негативного впливу чинників на розвиток малих підприємств призводить до негативних соціально-економічних наслідків (зниження обсягів виробництва продукції (послуг); погіршення конкурентного середовища та підвищення рівня цін; посилення безробіття та послаблення соціальної захищеності громадян; зменшення податкових надходжень до бюджету; зниження рівня демократизації суспільства, підприємницької активності; погіршення суспільного ставлення до діяльності органів державного управління тощо).

Необхідність спеціалізованого регулювання діяльності МБ зумовлена й низкою потенційних загроз національній безпеці, які можуть виникати внаслідок функціонування малих підприємств:

• - загрози фінансовій безпеці країни через неконтрольоване переміщення за кордон фінансових ресурсів; збільшення готівкового обігу всередині країни та конвертації безготівкових коштів у готівку тощо;
• - "тінізація" діяльності підприємств, приховування доходів, поширення "тіньової" зайнятості, встановлення зв'язків з кримінальними структурами та "відмивання" коштів;
• - розпорошення дефіцитних ресурсів та їх неефективне чи нецільове використання;
• - недотримання стандартів, норм відповідності, санітарних норм, інших регуляторних вимог щодо споживчих характеристик продукції через недосконалість виробничих процесів, вихідного контролю, спробу здешевлення продукції;
• - загрози техногенній та екологічній безпеці, пов'язані з виробничими процесами, зберіганням та використанням виготовленої продукції;
• - структурна деформація кадрового потенціалу, відволікання кваліфікованої та дієздатної робочої сили, недотримання вимог безпеки праці, що призводить до втрат людського потенціалу країни.

Рис. 3.1. Чинники та перспективи розвитку малого підприємництва на пост-трансформаційному етапі розвитку економіки

Необхідно пам'ятати, що державна політика підтримки та регулювання СМП здійснюється з дотриманням принципів, використанням методів та інструментів державного регулювання, викладених в економічній літературі [21,24]. Разом з тим державне регулювання СМП має свою специфіку. Так, найактуальнішими його принципами є:

• 1) відповідність (політика щодо малого підприємництва ефективна, якщо вона збігається з потребами та вимогами СМП; для цього мають бути сформовані механізми забезпечення зворотного зв'язку, достовірної інформації про проблеми та потреби цього сектору, ведення діалогу. Ефективним прикладом таких механізмів е створення комісій з усунення адміністративних бар'єрів при органах виконавчої влади);
• 2) тиск (СМП має активно привертати увагу до своїх проблем, відстоювати власні інтереси та захищати права);
• 3) конкуренція, змагальність, рівність суб'єктів підприємницької діяльності та стосунків "малий бізнес - великий бізнес - держава") (у розвинутих економіках цей принцип є одним із першочергових для формування ринкових відносин господарювання та створення здорового конкурентного середовища);
• 4) формування інфраструктури для розвитку середнього класу, реалізації підприємницького потенціалу громадян та формування громадянського суспільства;
• 5) гарантування балансу прав та інтересів підприємців;
• 6) відповідальність органів державного управління за негативні рішення щодо розвитку підприємництва;
• 7) формування довіри до формальних інститутів;
• 8) удосконалення складу, структури, економічної стратегії та поведінкових стереотипів малого підприємництва;
• 9) соціально-економічна безпека підприємницької діяльності;
• 10) сприяння розвитку зовнішньої торгівлі та експортного потенціалу малих підприємств.

Основними напрямами державної підтримки та сприяння розвитку малого підприємництва (у більшості країн світу) є:

• - соціально-економічна підтримка малих підприємств, що виробляють товари і послуги та опановують нові прогресивні технології;
• - формування повноцінної інфраструктури та спеціальної ринкової мережі матеріально-технічного забезпечення МБ, незалежної від адміністративних органів влади;
• - законодавче гарантування усунення заборон на доступ та ведення підприємницької діяльності;
• - пільгове фінансово-кредитне обслуговування підприємств МБ;
• - створення мережі підготовки та перепідготовки кадрів для МБ. Відповідно до цих напрямів необхідно розробляти заходи щодо підтримки та регулювання діяльності малих підприємств. Ефективність, системність та комплексність цих заходів, їх сталість і неухильність значною мірою залежать від формування у межах системи державного управління економікою єдиної політики органів державного управління всіх рівнів щодо розвитку МБ.

Оцінка ефективності державного регулювання процесів розвитку малого підприємництва полягає у визначенні економічного ефекту за допомогою порівняння витрат органів державного управління на реалізацію заходів з економічними та соціальними вигодами від їх реалізації:

де Е - ефективність реалізації заходів державного регулювання СМП, грн; Вх - подана за результатами експертного оцінювання (у вартісному вираженні) загальна соціальна та економічна вигода внаслідок розвитку СМП, грн; В2 - сума витрат, необхідних для реалізації заходів державного сприяння розвитку МБ, грн.

З метою забезпечення вищого рівня адекватності та повноти оцінки результативності зусиль органів державного управління з підтримки МБ доцільно використовувати інтегральний індекс зміни розвитку цього сектору економіки як середнє геометричне з індексів зміни окремих показників стану та розвитку малого підприємництва:

де Іт - інтегральний індекс зміни стану розвитку СМП; ітІУ іт2 ... ітп - індекси, які відображають відношення відповідних показників стану розвитку СМП у звітному році до базових; п - кількість показників, які аналізуються.

У межах цієї методики можуть враховуватися такі інтегральні показники, як:

• - індекс кількісного розвитку малого підприємництва;
• - індекс ефективності використання ресурсів;
• - індекс ділового клімату для малого підприємництва;
• - індекс соціальної ефективності малого підприємництва;
• - індекс ефективності діяльності об'єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва.

Відповідно, висновок щодо ефективності державного регулювання розвитку МБ може базуватися на порівнянні темпів поліпшення інтегрального показника розвитку МБ та приросту обсягів державного фінансування на його забезпечення.