< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Вступ

Сучасні темпи розвитку світового суспільства вимагають підготовки різнобічно освічених спеціалістів, які вміють правильно орієнтуватись в складних явищах суспільного розвитку, розуміють особливості і закономірності історичного процесу, орієнтуються в сучасних досягненнях світової наукової думки.

Цьому сприяє утворення навчальних курсів, які призвані формувати цілісні уявлення про світ. Одним із таких курсів є "Історія сучасного світу". Даний курс допомагає розвитку особистості студентів, формуванню їх політичної відповідальності, громадянської позиції.

Метою курсу є вивчення становлення, розвитку особливостей світового індустріального суспільства, сприяння формуванню у студентів історичної свідомості, наукового світогляду, підвищення загального рівня культури.

У результаті вивчення курсу студенти повинні:

знати:

  • - основні проблеми світової історії;
  • - питання суспільної та політичної історії країн світу;
  • - процеси становлення демократичних інституцій;

уміти:

використовувати історичний досвід світової історії для розуміння суспільного життя, правильної оцінки різних суспільно-політичних явищ.

Методологічним інструментарієм курсу є:

  • - діахронічний метод (викладення фактів у хронологічній послідовності);
  • - синхронічний (сукупний аналіз декількох об'єктів (країн) у певних хронологічних рамках;
  • - порівняльно-історичний (порівняння історичних шляхів декількох країн);
  • - системний (розгляд елементів як складової процесу) та ін.

Хронологічні рамки курсу охоплюють період з XVI ст. по

наш час.

Студенти повинні знати, що в історичній літературі новим традиційно вважається період із середини XVI - початку XX ст. Однак, ця періодизація, як і будь-яка періодизація, є умовною. Чому саме цей період, більшість учених вважають новою історією? Насамперед тому, що саме ця епоха характеризується значною насиченістю подій, масштабом і різноманітністю суспільних процесів, серйозними змінами в житті країн і народів. Тобто можна вважати, що мова йде про виникнення нової цивілізації.

Зародження індустріальної цивілізації

Необхідно звернути увагу, що питання нового часу було започатковано в епоху Відродження: вчені поділили розвиток суспільства на три частини: Античність, Середні віки, Новий час.

На рубежі XIV - XV ст. у Європі відбувалася глибока господарча та демографічна депресія. Початок XVI ст. ознаменувався певним економічним пожвавленням. Почала збільшуватись кількість населення. Так, якщо у середині XVI ст. вона становила приблизно 100 млн. осіб, то на початку XVII ст. - близько 180 млн.

Студенти повинні запам'ятати, що у цей період відбувався генезис капіталізму, хоча у країнах Європи продовжували панувати феодальні економічні відносини.

Однак саме капіталістичний устрій стає вирішальним фактором розвитку Європи. Потрібно звернути увагу, що капіталізм спочатку проникає у торгівлю і фінанси, потім зміцнює свої позиції у промисловості, ще пізніше його вплив відчувається у сільському господарстві (наприклад, "аграрна революція" в Англії, Франції, Німеччині у XVI ст.).

Тобто поступово починає утворюватися ринкове господарство.

Особливу увагу студенти повинні звернути на причини цих процесів. Серед багатьох потрібно виділити декілька факторів: 1. Великі географічні відкриття.

  • 2. Вивезення товарів за межі своїх країн (торгова експансія).
  • 3. Утворення абсолютистських держав, захоплення нових земель (колоній) збільшують потребу у постійних арміях і флоті, що, у свою чергу, стимулює розвиток певних галузей промисловості.
  • 4. Підвищення рівня життя у XVI - XVII ст. формує нові потреби, що також призводить до розвитку промисловості і торгівлі.
  • 5. Формування нової суспільної ідеології, яка буда започаткована Ренесансом і Реформацією.

Однак, потрібно пам'ятати, що всі ці фактори у різних країнах приводили до різних наслідків: в одних вони сприяли підйому соціально-економічного розвитку, в інших - до стагнації.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >