< Попер   ЗМІСТ   Наст >

"Статистика бюджету і державного боргу"

Зміст, мета та основні завдання вивчення статистики державного бюджету

Актуальність статистичного вивчення державного бюджету (далі по тексту — бюджету) зумовлена тим, що, з одного боку, в процесі розподілу і перерозподілу ВВП відбувається формування централізованого фонду фінансових ресурсів коштом податкових і неподаткових надходжень, а з іншого — здійснюється фінансування розвитку пріоритетних галузей економіки, освіти, охорони здоров'я, правопорядку, соціального захисту та ін.

Мета бюджетної статистики полягає в аналізі основних фактичних і планових параметрів бюджетів усіх рівнів, зокрема формування доходів та використання видатків, та визначенні їх взаємозв'язку з найважливішими показниками розвитку економіки. Конкретизуючи мету статистики бюджету держави, слід виділити низку завдань статистики бюджету, які полягають у визначенні:

  • - загального обсягу і динаміки доходів і видатків бюджету;
  • - розміру дефіциту — перевищення видатків бюджету над доходами або профіциту — доходів над видатками;
  • - структури доходів бюджету;
  • - структури видатків бюджету;
  • - джерел фінансування бюджетного дефіциту;
  • - розміру державного (внутрішнього і зовнішнього) боргу;
  • - розміру і структури оподаткування;
  • - системи показників виконання бюджету, у тому числі за окремими підрозділами бюджетної класифікації;
  • - спрямованості, завдань і пріоритетів державної бюджетної політики та шляхів її вдосконалення;
  • - взаємозв'язку між доходами державного бюджету та найважливішими макроекономічними показниками;
  • - ефективності проведення державної фіскальної політики та її впливу на економічне зростання і рівень життя;
  • - прогнозних показників бюджету.

Бюджетна статистика повинна узагальнювати дані та забезпечувати підготовку статистичної інформації для її подальшого використання в бюджетному процесі та управлінні державними фінансами.

Основними принципами використання бюджетної статистики в бюджетному процесі є:

  • - наукова обґрунтованість системи показників;
  • - системне відображення і повнота охоплення бюджетного процесу на всіх його стадіях;
  • - достовірність обліку і розрахунку бюджетних показників;
  • - реальність основних параметрів бюджету;
  • - відповідність системи бюджетних показників бюджетній класифікації;
  • - достатність частоти вимірювання бюджетних показників для управлінських потреб;
  • - відповідність рівня деталізації бюджетних показників потребам бюджетного процесу;
  • - повна пристосованість бюджетної статистики до використання в бюджетному процесі;
  • - забезпечення послідовності системи бюджетних показників у часі;
  • - можливість використання системи бюджетних показників на всіх рівнях управління бюджетною сферою;
  • - прозорість і наочність системи бюджетних показників для широкої громадськості. Слід відмітити, що стандарти МФВ вимагають забезпечення доступу громадськості

до інформації про державні фінанси, насамперед про:

  • - операції загального уряду, тобто органів влади всіх рівнів;
  • - операції центрального уряду;
  • - борг центрального уряду.

ДОВІДКОВО

Усі показники, які рекомендовані до розповсюдження, визначені у Спеціальному стандарті розповсюдження даних — керівництві для користувачів, розробленому МВФ. Остання його редакція відбулася у 2007 р.

Робота МВФ над стандартами розповсюдження даних розпочалася після міжнародних фінансових криз 1994-1995 років, які показали, що недоліки в інформації є одним з основних факторів, що спричиняють потрясіння на ринку.

У жовтні 1995 року Тимчасовий комітет МВФ (у подальшому перейменований у Міжнародний валютно-фінансовий комітет) схвалив розробку розроблення стандартів, які мали стати орієнтиром для країн при розповсюдженні економічних і фінансових даних серед громадськості, а також створення електронного інформаційного бюлетеня на веб-сайті МВФ.

У Спеціальному стандарті розповсюдження даних МВФ виділив чотири ключові принципи розповсюдження даних: охоплення, періодичність та своєчасність; доступ громадськості; достовірність; якість даннях.

Інформаційною базою виконання завдань статистики бюджету держави є дані бухгалтерського обліку, який ведеться органами Державного казначейства України, звіти Міністерства фінансів України щодо виконання Зведеного, Державного та місцевих бюджетів, а також дані Державної податкової адміністрації, звіти позабюджетних фондів. Крім того, статистика бюджету базується на звітності бюджетних та банківських установ.

Фінансова звітність про виконання зведених бюджетів використовується:

  • - для складання статистичних даних про казначейське виконання державного і місцевих бюджетів;
  • - для підготовки статистичної інформації про доходи і видатки державного і місцевих бюджетів;
  • - для формування національних рахунків.

Об'єктом спостереження бюджетної статистики є всі ланки бюджетної системи.

Відповідно до розробленої Державною службою статистики України Класифікації інституційних секторів економіки України, сектором, що встановлює коло інституційних одиниць, доходи і видатки яких підлягають відображенню в державному бюджеті, є сектор державного управління як елемент державного сектору.

Відповідно до методологічних положень Держстату України сектор "Загального державного управління" включає органи державного управління центрального, регіонального і місцевого рівня, установи, які фінансуються з державного або місцевих бюджетів і створені для надання неринкових послуг індивідуального характеру за такими видами діяльності, як охорона здоров'я та соціальна допомога, освіта, діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту, а також послуг колективного характеру в державному управлінні, підтримці порядку і безпеки, обороні, науці та науковому обслуговуванні, шляховому господарстві, обслуговуванні сільського господарства тощо54. Ресурси цих одиниць в основному формуються коштом податків і відрахувань, сплачуваних одиницями, які належать до інших секторів, а також коштом доходів від власності.

Сектор загального державного управління об'єднує юридичні особи, основною діяльністю яких є виконання функцій законодавчої, виконавчої або судової влади стосовно інших інституційних одиниць в межах певної території. Вони мають повноваження збирати податки та інші обов'язкові платежі, а також витрачати їх відповідно до урядової політики.

Сектор загального державного управління включає всі державні установи та всі неринкові некомерційні організації, які контролюються і в основному фінансуються органами державного управління.

Державні установи — це зазвичай неринкові виробники, які надають товари та послуги домашнім господарствам або суспільству загалом, в основному безкоштовно або за економічно незначущими цінами для досягнення певних політичних або соціальних цілей. Надходження від реалізації товарів і послуг за економічно незначущими цінами становлять частину неринкової продукції цих установ і спрямовуються до бюджету. Під бюджетом тут мається на увазі консолідований (зведений) бюджет, який включає бюджети всіх рівнів державного управління — державний і місцеві.

Некомерційні організації, які контролюються і в основному фінансуються державними установами, — це юридичні особи, які з правового погляду не є органами управління, але вважається, що вони проводять державну політику і фактично є частиною органів сектору загального державного управління. Вони зазвичай створюються для проведення наукових досліджень, розроблення державних стандартів і нормативів та здійснення контролю за їх дотриманням у різних галузях. До таких некомерційних організацій можуть належати, наприклад, галузеві науково-дослідницькі організації.

Розподіл сектору загального державного управління за підсекторами в Україні здійснюється таким чином (табл. 4.1):

  • - центральні органи державного управління (центральний уряд);
  • - регіональні та місцеві органи державного управління;
  • - фонди соціального страхування .

Концепцію складу і структури державного сектору, яка розроблена МВФ, наведено на рис. 4.1.

Предметом спостереження і вивчення статистики бюджету є кількісна сторона масових явищ і процесів, що відбуваються в бюджетній системі. В бюджетній статистиці розрізняють два види бюджетів:

  • - бюджет-брутто — форма побудови бюджету, в якій доходи і видатки показуються в розгорнутому вигляді, без сальдування зустрічних платежів;
  • - бюджет-нетто — форма побудови бюджету, в якій доходи і видатки окремих бюджетів показуються як сальдо, тобто з врахуванням зустрічних платежів.

Бюджет-нетто завжди менше бюджету-брутто. Різниця між ними є внутрішнім оборотом грошових коштів, який не збільшує реальних доходів і видатків зведеного бюджету країни.

Таблиця 4.1. Склад сектору загального державного управління в Україні

пор.

Підсектор

Характеристика

Державні установи, включені до підсектору

1

Центральні органи державного управління

державні заклади, компетенція яких поширюється на всю територію країни (крім управління фондами соціального страхування)

Центральні органи законодавчої (Верховна Рада України), виконавчої (Кабінет Міністрів України, міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, органи державного управління на місцях, які здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та фінансуються за рахунок коштом державного бюджету) та судової влади (Конституційний Суд та суди загальної юрисдикції), Президент України та його секретаріат.

А також некомерційні організації, які контролюються центральними органами державної влади та фінансуються з державного бюджету

2

Регіональні та місцеві органи державного управління

державні установи, які фінансуються коштом місцевого бюджету, зокрема місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та некомерційні організації

Органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст

3

Фонди соціального страхування

державні установи, які створюються для здійснення державних програм соціального страхування

Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >