< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Формування позитивної "Я-концепції" в молодших школярів

План

  • 1. Психолого-педагогічні умови, зміст і принципи організації навчально-розвивальної роботи з формування позитивної "Я-концепції" в молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень
  • 2. Формування позитивного "Я-образу" дитини.
  • 3. Формування позитивного змісту емоційно-оцінної та поведінкової складових "Я-концепції" дитини.

Психолого-педагогічні умови, зміст і принципи організації навчально-розвивальної роботи з формування позитивної "Я-концепції" в молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень

Виявлений зв'язок між успіхами молодших школярів в навчальній діяльності та особливостями їх "Я-концепції" дозволив зробити висновок про формування позитивної "Я-концепції" через підвищення успішності з врахуванням чинників виникнення низького рівня навчальних досягнень [173].

Виходячи із зазначеного вище, система навчально-розвивальної роботи з учнями початкових класів, що мають низький рівень навчальних досягнень, включає два блоки:

  • 1. Індивідуально-диференційоване навчання школярів з низьким рівнем навчальних досягнень з врахуванням чинників низького рівня навчальних досягнень кожного учня.
  • 2. Система занять, вправ і прийомів, спрямованих на формування позитивної "Я-концепції" в кожного учня.

При проведенні індивідуально-диференційованого навчання необхідно дотримуватися таких загальних принципів:

  • 1. Створення доброзичливої, підбадьорюючої атмосфери; відмова від натиску, уникнення авторитарних форм взаємодії. Розширення взаємної довіри між вчителем та учнем, між учнем та однокласниками.
  • 2. Розвиток учнів за допомогою "зони найближчого розвитку".
  • 3. Дотримання принципу системності, поступовий перехід від простого до складнішого, зокрема у виборі навчальних завдань.
  • 4. Надання школяреві можливості вибору завдання за ступенем його складності.

Навчальні завдання для школярів з низьким рівнем навчальних досягнень розробляються з врахуванням як чинників низького рівня навчальних досягнень, так і індивідуальних особливостей кожного учня.

Дотримання описаних вище принципів та проведення відповідної корекційної роботи, спрямованої на подолання чинників низького рівня навчальних досягнень, зміст та засоби якої описані в темі 3.1, дають змогу розпочинати другий блок роботи, спрямованої на безпосереднє формування позитивної "Я-концепції" дитини.

Формування позитивного "Я-образу" дитини

З метою формування позитивної "Я-концепції" психологами успішно використовуються різноманітні психотехнічні методики, прийоми, тренінги особистісного зростання, що дають стійкі позитивні результати.

Система вправ і прийомів роботи, спрямована на формування позитивного "Я-образу", передусім має на меті підвищення самопізнання. Відомо, що процес самопізнання розпочинається з усвідомлення власного тіла (тобто фізичних характеристик власного "Я"); активізації процесу самопізнання суттєво сприяють пізнання індивідуальних особливостей інших людей та порівняння себе з ними; одним із основних завдань процесу самопізнання є пізнання власного внутрішнього світу.

Корекційну роботу слід розпочинати з оптимізації процесу розвитку фізичних аспектів образу "Я". З цією метою вчитель на уроках і в позаурочний час разом із учнями виділяє та обґрунтовує критерії аналізу зовнішності літературних персонажів, відомих акторів, співаків, конкретних учнів з класу. Також учні можуть брати активну участь в грі, за умовами якої вони повинні впізнати своїх однокласників за вербальним описом їх зовнішності, який спочатку робить вчитель, а згодом і самі учасники гри. Для активізації формування фізичних аспектів ідеального образу "Я" проводяться заняття, на яких описують зміни, що відбуваються у зовнішності інших людей; серед цих змін виділяються такі, що подобаються та не подобаються; визначаються схожі та відмінні риси у зовнішності досліджуваних школярів та інших людей.

З метою формування емоційних аспектів образу "Я" в позаурочний час використовується кожна слушна ситуація, за якою аналізується емоційний стан дитини. Також проводяться заняття, на яких виробляються критерії аналізу й оцінки емоційних станів інших людей. Учнів навчають визначати почуття інших людей у різноманітних життєвих ситуаціях, з'ясовувати фактори їх виникнення. Поява здатності розуміти емоції інших людей та чинники їх виникнення, в свою чергу сприяє процесу пізнання власних емоційних станів, а отже і становленню емоційних характеристик в "Я-образі" молодших школярів.

Водночас корекційна робота повинна постійно спрямовуватись на збагачення словникового запасу школярів з низьким рівнем навчальних досягнень різноманітними поняттями, що означають особистісні якості людини. Процесові усвідомлення таких понять передує з'ясування їх змісту, зокрема, на прикладах конкретних ситуацій.

Для активізації процесу самопізнання використовуються вправи, для виконання яких необхідно відтворити різноманітні риси характеру в уявних ситуаціях; розповісти про найщасливіший та найгірший день у своєму житті; розказати, що доброго, а що поганого відбулося у власному житті останнім часом.

На заняття, що сприяють формуванню ідеального образу "Я" дітей, пропонується пригадати та назвати конкретну особу (людину, літературного персонажа), що їм подобається і вчинки якої вони хотіли б наслідувати. Спочатку розглядаються конкретні вчинки цієї людини, називаються її особистісні якості, а потім дітьми разом з вчителем чи психологом виділяються ідеальні якості для наслідування, з'ясовується їх цінність.

Формуванню ідеального образу "Я" сприяє проведення вдруге методики "Контрольний список прикметників". Дана методика проводиться з метою формування узагальненого ідеального образу "Я", до змісту якого відносяться дійсно значущі для особистості якості, незалежні від конкретних особистісних якостей, властивих "ідеальній людині". Сформовані та усвідомлені якості ідеального образу "Я" за підтримки вчителя стають критерієм оцінки поведінкової діяльності школяра.

Працюють також і над тим, щоб учні вчилися виявляти розбіжності між уявленнями про себе та власною поведінкою, вносити корективи в існуючий "Я-образ", визначати власні особистісні якості. В процесі роботи стимулюється та підтримується навіть найменше прагнення до змін тих якостей у власному "Я", що суперечать відповідним якостям у змісті "Я-ідеального".

Поява задоволення від спілкування з психологом і вчителями виступатиме свідченням появи інтересу до власного внутрішнього світу. В свою чергу потреба у самопізнанні сприяє інтенсивнішому розвитку уявлень про власне "Я".

Описані вище заняття сприяють формуванню адекватного "Я-образу" молодших школярів, а саме:

  • o формуються фізичні та емоційні аспекти "Я-образу", ідеальний образ "Я";
  • o відбувається усвідомлення не лише позитивних, але й негативних якостей у власному "Я";
  • o активний словниковий запас школярів збагачується новими поняттями, що означають особистісні якості;
  • o збільшується кількість адекватних уявлень у змісті "Я-образу";
  • o зменшується кількість суперечностей між уявленнями учня про себе та його поведінкою.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >