< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Якісний і кількісний вимір ризиків на етапі виконання бюджету за доходами

Для якісної і кількісної оцінки ризиків дохідної частини бюджету можуть бути використані кількісні методи (експертна та рейтингова оцінка), економіко-статистичні, аналогій, аналітичні тощо. Кількісно оцінити бюджетний ризик можна, ураховуючи ймовірність виникнення можливих втрат бюджету через їх існування, використовуючи визначення ступеня ризику як добутку ймовірності можливих втрат на величину цих втрат, тобто:

де Ж - величина ризику; рн - імовірність втрат; хн - величина (обсяг) цих втрат.

Для оцінювання ризику несплати податків та розподілу платників податків за категоріями уваги використовуються методи нечіткої логіки, оскільки на відміну від інших методів класифікації вони не допускають ніяких обмежень характеру вхідної інформації (вхідні чинники можуть мати числову природу, нормативну, лінгвістичну, логічну тощо), дають можливість провести настроювання параметрів моделі з урахуванням наявного статистичного матеріалу. Згідно з даною моделлю чим більше система містить логічних правил віднесення компанії до певної категорії уваги, тим точніше буде проведений даний аналіз. Якщо в базі знань немає правила, що відповідає поточному стану конкретного підприємства, система видасть рішення, яке найбільше підходить для даної ситуації, тобто таке рішення, для якого функція належності вихідної змінної X буде найбільшою серед інших для конкретних значень вхідних змінних

Після побудови моделі та бази знань проводиться її настроювання на існуючому статистичному матеріалі. У такому разі вдається істотно підвищити якість логічного висновку. Для настроювання параметрів нечіткої моделі необхідна наявність статистичних даних для вхідних змінних та відповідні до них значення вихідної змінної. Вихідна змінна може бути як визначена на основі експертних суджень, так і розрахована кількісно, а потім переведена в лінгвістичну форму. Кількісний еквівалент будь-якої лінгвістичної форми вихідної змінної може бути визначений на основі таких показників, як, наприклад, обсяг донарахованих за результатами перевірки коштів, віднесений до певної бази. Як база може бути використаний обсяг сплачених податків, величина прибутку, обсяг оборотних коштів підприємства та ін.

У цьому підході існує ряд переваг, але необхідних результатів затверджена методика не дає, не мінімізує втрат бюджету. Пов'язано це з тим, що в поданій моделі є суттєвий недолік - відсутність точного переліку основних факторів (змінних), які впливають на виникнення податкових ризиків.

Вивчення зарубіжної практики аналізу втрат бюджету за умови існування податкових ризиків доводить, що під час аналізу явища недотримання платниками податкових вимог для кількісної оцінки податкових ризиків у розвинутих країнах використовуються моделі Value at Risk (VAR). Так, німецький науковець Ф. Шнайдер1, використовуючи модель VAR Йохансена на прикладі італійської податкової системи, економетрично описав ризик втрат бюджету внаслідок ухилення та уникнення від сплати ПДВ.

На жаль, у вітчизняній практиці застосування цих моделей сьогодні неможливе через відсутність чітко визначеної вірогідності виникнення окремих факторів, що спричинюють ризики бюджетних втрат.

Отже, з викладеного вище зрозуміло, що використання моделей нечітких множин та VAR-моделей не дасть бажаного результату, тому цілком адекватною в умовах конфліктності й ризиків є теорія ігор, яку серед інших пропонується застосовувати в теорії економетричного моделювання. Порівняно з попередніми вона має значну перевагу завдяки врахуванню поведінкового чинника, який уже містить результат взаємовпливу інших чинників невизначеності в бюджетній сфері. Тому доречно в умовах повної невизначеності для вироблення оптимальної стратегії проведення бюджетно-податкової політики держави використовувати теорію ігор за допомогою побудови матриці втрат та критеріїв прийняття управлінських рішень песимістичного (критерій Вальда), песимістично-оптимістичного (критерій Гурвіца), принципу недостатнього підґрунтя (критерій Лапласа) та мінімального ризику (критерій Севіджа). Теорія ігор являє собою теорію математичних моделей прийняття рішень в умовах конфлікту або невизначеності (конфлікт не обов'язково має бути антагоністичним). При цьому невизначеність може мати різний характер. Невизначени-ми можуть бути свідомі дії одного із суб' єктів бюджетного процесу, спрямовані на зменшення ефективності рішень, що їх приймає друга сторона (протидія платників змінам у податковій політиці, збільшенню ставок, скороченню пільг тощо).

Надзвичайно складними для управління є ризики, пов' язані з фіскальною психологією платників податків та обов' язкових платежів. Звичайно, поведінка платника сама по собі є складним соціально-економічним явищем, що відбувається в динамічному середовищі з багатьма факторами, у тому числі під впливом податкової політики та податкового адміністрування. За останні 50 років у світовій науковій думці дослідження дотримання платником податків своїх податкових обов' язків дали змогу дійти двох висновків.

По-перше, конкретних пропозицій щодо вирішення цієї проблеми досі не існує, і вона продовжує становити серйозну глобальну загрозу для податкових органів і фіскальної системи країни.

По-друге, немає чіткої відповіді, що спонукає людей платити чи не платити податки або в інший спосіб виконувати свої податкові зобов' язання. Проте моделі і теорії дослідження девіантної поведінки платників податків, як правило, відображаються в таких напрямах наукового дослідження: економічного стримування, соціальної психології, фіскальної психології (остання являє собою еволюцію інших двох) (табл. 14.9).

Щоб зменшити морально-психологічний чинник ризику в державі, необхідно виховувати суспільство, побудувати чітку систему контролю та мотивації. Платники повинні розуміти, що сплачені ними кошти ефективно використовуються і повертаються членам суспільства у вигляді матеріальних і нематеріальних благ. Однак повністю уникнути впливу цього чинника неможливо.

Таблиця 14.9

МОДЕЛІ ОЦІНЮВАННЯ ФІСКАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Напрям дослідження

Зміст моделі

Недоліки та переваги

Модель економічного стримування

Базується на припущенні, що поведінка платника відповідає можливостям покарання або застосування санкцій за порушення податкового законодавства

Моделі розраховують на широке коло основних припущень, які, як правило, нереальні (наприклад, усі платники реагують на зміни в податковому законодавстві однаково; мають однаковий рівень ризику)

Модель

соціальної

психології

Прогнозування і розуміння людської поведінки або людських рішень з використанням цілого ряду методологічних підходів, у тому числі композиційного моделювання, теорії атрибуції та теорії справедливості тощо

Композиційні моделі спираються на те, що поведінка особи залежить від наслідків певних дій або бездіяльності. Крім того, цей підхід припускає, що намір безпосередньо виражається в поведінці, без будь-яких подальших

дій

Модель

фіскальної

психології

Значна увага приділяється виявленню позиції платника податків та сприйняттю ним свого податкового обов' язку

Застосування статистичного інструментарію для визначення впливу окремих факторів на визначення поведінки платників

Отже, універсального методу оцінювання впливу ризиків на формування доходів бюджету не існує. До основних етапів процесу аналізу рівня конкретного ризику або групи взаємопов' я-заних ризиків належить:

  • o виявлення об'єктивних і суб'єктивних факторів, що впливають на виникнення певного виду ризику в певний момент або період;
  • o аналіз значимості кожного фактору в статиці та динаміці;
  • o визначення межі допустимого рівня ризику, тобто його оптимального значення;
  • o оцінювання передбаченого та/або реального рівня конкретного ризику та зіставлення його з іншими існуючими ризиками з метою запобігання більшим втратам;
  • o розроблення конкретних і комплексних заходів з оптимізації його рівня;
  • o оцінювання результатів вжиття заходів.

Методами мінімізації та оптимізації ризиків щодо формування податкових доходів бюджету мають бути:

  • - підвищення якості та ефективності податкового контролю, зокрема орієнтація податкового аудиту на групи платників з високим і помірним ступенем ризику, застосування широкого кола непрямих методів контролю, проведення тематичних, зустрічних та позапланових комплексних перевірок. Підвищуючи ефективність контрольно-перевірної роботи великих платників податків, необхідно застосувати метод горизонтального моніторингу для обслуговування великих платників податків, інакше кажучи, систему раннього попередження податкових ризиків. Її сутність полягає в моніторингу податковими органами ризикованих операцій по платниках певної галузі заздалегідь і в повідомленні його результатів платникам податків, які з ними співпрацюють. Це дасть їм можливість уникнути сумнівних контрагентів, а також значно скоротить кількість податкових перевірок у майбутньому. Крім того, система раннього попередження дасть можливість зменшити рівень тонізації економіки та поповнити доходи бюджету;
  • - підвищення якості та ефективності облікової роботи податкових органів. У рамках мінімізації ризиків бюджетних втрат має забезпечуватись подальше стимулювання суб'єктів підприємницької діяльності до використання безконтактних способів подання документів для державної реєстрації; неупереджене ставлення до платників податків та максимальний рівень сервісу під час їх обслуговування. Необхідно уніфікувати всі форми податкової звітності, зменшити кількість додатків до них, усі показники у звітних податкових документах розміщувати за єдиним принципом та перевести їх в електронний вигляд з обов' язковим застосуванням електронного цифрового підпису підзвітних осіб.

Для зручності співпраці платників і податкових органів має бути запроваджена на офіційному сайті Державної податкової служби електронна сторінка для кожного платника (як юридичної, так і фізичної особи), де він зможе побачити, які податки та обов' язкові платежі він має сплатити в реальному часі, терміни сплати, порядок заповнення податкової звітності, відразу заповнити всі необхідні форми і прозвітувати про сплату;

- поліпшення якості інформаційно-роз 'яснювальної роботи - забезпечення поінформованості платників щодо змін у податковому законодавстві; оприлюднення прикладів порушення податкового законодавства з метою їх недопущення в майбутньому; інформування про можливості та переваги переходу платника до категорії сумлінних, застосування адекватних заходів впливу до суб'єктів господарювання, які ухиляються від сплати податків; забезпечення своєчасного реагування на негативні тенденції в податковій поведінці платників податків. У контексті мінімізації податкових порушень та мотивації до сумлінності добросовісних платників ефективним було б застосування моделей ризик-менеджменту взаємодії з платниками1. До речі, ці моделі є типовими для багатьох розвинутих країн. За ними податкові органи зосереджують увагу не на симптомах, а на причинах девіації платника.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >