< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Вектори і перспективи розвитку страхових послуг в умовах глобалізації

На сучасному етапі для світового страхового ринку характерними є процеси глобалізації, інтеграції та консолідації. Участь кожної країни в таких процесах є результатом тривалого історичного розвитку національної економіки та світового господарства. Головними рушійними силами глобалізації ринку страхових послуг є США, Японія, Німеччина, Велика Британія. У процесі глобалізації руйнуються кордони між національними страховими ринками і відбувається:

Концентрація капіталу через злиття й поглинання страхових і перестрахувальних компаній, що призводить до формування транснаціональних страхових компаній. Результатом поглинання одних страхових компаній іншими є загострення конкурентної боротьби між ними і, як наслідок, зменшення їх кількості. За 7 років, починаючи з 1990 p., загальна кількість страхових компаній в Європейському Союзі зменшилась на 1283 компанії [12, с. 25].

Зростання і концентрація страхового, банківського і позичкового капіталів, як наслідок — створюються транснаціональні фінансові групи. Зрощування страхового, банківського, інвестиційного та фінансового капіталу зумовлене перетіканням капіталу, з одного боку, а з іншого — зацікавленістю в універсалізації обслуговування клієнтів.

Концентрація на ринку страхових посередників, що призводить до появи міжнародних страхових брокерів. Такі процеси почали відбуватися у 1998 p., коли американський страховий брокер "Marsh&McLennan" придбав двох англійських — "Sedjwick та Jonson&Higgins", інший американський страховий брокер "AON" в цьому ж році придбав європейських брокерів "Alexander&Alexander", "Bain Hogg", "Minet".

Зміна попиту на традиційні страхові послуги та об'єднання їх з фінансовими послугами. Також пропонуються

нові страхові послуги, зокрема, страхування від політичних і військових ризиків, страхування кредитів та гарантій, страхування інформаційних ризиків.

б. Активізація участі страхових компаній у пенсійному страхуванні.

Розширення доступу іноземних страховиків на засадах, передбачених регіональними інтеграційними угодами і вимогами. Варто зазначити, що розвинені країни допускають на свою територію філії компаній-нерезидентів з певними обмеженнями. У таких країнах, як Австрія, Канада, Японія, Швеція, Швейцарія, СІНА, для функціонування філії страховик-нерезидент має внести депозит. У Данії, Італії, Іспанії, США, Японії вимоги до платоспроможності для страховиків та філій страховиків-нерезидентів ідентичні. Деякі країни (Аргентина, Австрія, Ісландія, Нідерланди) дозволяють діяльність філій, тільки якщо відповідні країни також дозволяють працювати на їхніх територіях філіям інших країн.

Поступове розмивання кордонів між різними національними моделями державного регулювання страхової діяльності. Такі процеси вимагають вироблення єдиних підходів до регулювання діяльності страхових компаній на міжнародному рівні. У 1994 р. було створено Міжнародну асоціацію страхових наглядів (IAIS), члени якої зобов'язалися регулярно обмінюватися інформацією про компанії, що працюють під їхньою юрисдикцією. Одне із головних завдань цієї асоціації полягає у створенні можливостей для обміну досвідом між наглядовими органами щодо питань регулювання страхової діяльності на території різних країн, створення прозорості у наданні інформації як про національні законодавства, так і про страхові компанії.

Таким чином, глобалізаційні процеси вимагають від країн, зокрема України: вдосконалювати державне регулювання страхової діяльності; поліпшувати якість обслуговування, використовуючи новітні технології; розширювати асортимент страхових послуг, що зумовлено новими видами ризиків (інформаційних ризиків, ризиків, пов'язаних з іноземними інвестиціями, з будівництвом об'єктів за кордоном тощо); збільшувати обсяги статутних фондів страхових компаній, що сприяє фінансовій стійкості, платоспроможності та конкурентоспроможності; підвищувати витрати на проведення експертизи, оцінки об'єкта страхування згідно з західними стандартами.

Однією з умов приєднання України до СОТ є приведення національного страхового законодавства і практики регулювання у відповідність з положеннями пакета угод Уругвайського раунду.


Короткі підсумки

У зарубіжному світі для здійснення страхової діяльності необхідно: подати заявку для отримання ліцензії, отримати ліцензію для кожного виду страхування (строк дії ліцензії є необмеженим), мати відповідний обсяг капіталу. Страхові компанії без отримання ліцензії можуть здійснювати перестрахування (Австрія, Франція, Іспанія, Швейцарія, США) за умови гарантування взятих на себе зобов'язань. У Канаді, Італії, Японії, Великій Британії для здійснення перестрахування необхідна окрема ліцензія.

Страхову діяльність у Великій Британії можуть здійснювати страхові компанії, що отримали ліцензію, андеррайтери "Ллойда", товариства взаємного страхування, асоціації. Найбільші британські страховики мають право здійснювати одночасно страхування життя і ризикове страхування, які є "композитними". У Франції на ринку працюють такі страховики: акціонерні компанії, в яких держава або єдиний, або головний акціонер (Societe's Nationales), тонтіни (організовуються на визначений строк і здійснюють особисте страхування), каси страхування сільського господарства, клуби судновласників.

У розвинутих країнах світу оподаткуванню підлягають прибутки страхових компаній, суми страхових премій та страхових відшкодувань (залежно від виду страхування). В окремих випадках принцип диференціації має соціальний характер і податок із сум страхових премій не сплачується. До компаній, що здійснюють страхування життя, можуть застосовуватися податкові пільги. Виплати, які здійснюються за договорами страхування життя при досягненні фізичною особою пенсійного віку, у Данії, Греції, Франції оподатковуються як суми пенсій, в Англії, Іспанії, Італії — як заробітна плата.

Англійські страховики, які не займаються страхуванням життя, сплачують податок на прибуток, податок на доходи від інвестиційної діяльності, податок на страхові премії у розмірі 4 %. Договори страхування життя, які укладаються більш ніж на 10 років у межах сум, встановлених законодавством, виключаються із бази оподаткування. У Фінляндії страхові компанії сплачують податок на прибуток, податок на страхові премії, податок на утримання доріг та пожежних бригад. У вигідному положенні стосовно національних страховиків опинилися іноземні страховики, які працюють на китайському ринку страхових послуг.

Згідно з Директивою ЄС, до страхування життя належить: страхування на дожиття; страхування на випадок смерті; змішане страхування життя; страхування життя з поверненням платежів; весільне страхування; страхування на випадок народження дитини; страхування ренти (пенсійне страхування); довгострокове медичне страхування. У більшості розвинутих країн світу частка ринку страхування життя у ВВП становить 4—6 % (у 2004 р. лідерами були ПАР, Тайвань, Велика Британія, Японія). Провідними європейськими транснаціональними корпораціями страхування життя є: "Allianz", "AVIVA", "АХА", "Generali", "Legal&-GeneraT, "Prudential".

Німецькі life-компанії надають інформацію клієнту про загальні положення договору страхування життя, методику розрахунку інвестиційного доходу, викупну суму. Найбільш популярним є змішане страхування життя, яке укладається на строк від 25 до 30 років, більшість американських компаній зі страхування життя є взаємними. В Італії розрізняють такі види полісів зі страхування життя: страхові поліси, метою яких є формування додаткового пенсійного забезпечення; страхові поліси, які забезпечують покриття одного чи більше ризиків (смерть, тимчасова недієздатність); поліси з довічного страхування життя як додаткове пенсійне забезпечення. Високі показники зростання ринку страхування життя характерні для Польщі, Чехії, Угорщини, Словаччини, Словенії.

7. Глобалізаційні процеси на ринку страхових послуг зумовлюють: формування транснаціональних страхових компаній; концентрацію страхового, банківського і позичкового капіталів (створюються транснаціональні фінансові групи); концентрацію на ринку страхових посередників; зміну попиту на традиційні страхові послуги та об'єднання їх з фінансовими послугами; активізацію участі страхових компаній у пенсійному страхуванні; розширення доступу іноземних страховиків; поступове розмивання кордонів між різними національними моделями державного регулювання страхової діяльності.

Основні поняття і терміни: ліцензування, директиви ЄС, депозит, андеррайтери "Ллойда", наглядові органи, податок на страхові премії, оподаткування страхової діяльності, глобалізація страхового ринку, транснаціональні страхові компанії, транснаціональні фінансові групи.

Контрольні питання

  • 1. В яких організаційно-правових формах створюються страхові компанії за кордоном?
  • 2.Як здійснюється ліцензування страхової діяльності у світовій практиці?
  • 3.Охарактеризуйте систему оподаткування страхової діяльності Великої Британії.
  • 4.В яких країнах оподатковуються суми страхового відшкодування за договорами страхування цивільної відповідальності?
  • 5.Назвіть види страхування життя у Польщі.
  • 6.Охарактеризуйте основні тенденції розвитку світового ринку страхових накопичувальних послуг.
  • 7.Як впливають глобалізаційні процеси на розвиток світового страхового ринку?

Тести

  • 1. В якій країні більшість компаній зі страхування життя є взаємними?
  • а) у Німеччині;
  • б) у Швеції;
  • в) у Фінляндії;
  • г) у США.
  • 2. В якій із країн заявка для отримання ліцензії розглядається наглядовими органами?
  • а) у Данії;
  • б) в Японії;
  • в) у Канаді;
  • г) в Іспанії.
  • 3. В яких країнах для здійснення перестрахування необхідна окрема ліцензія?
  • а) у Канаді, США, Швейцарії, Австрії;
  • б) в Японії, Франції, Австрії;
  • в) в Австрії, Франції, Іспанії, Швейцарії;
  • г) в Канаді, Італії, Японії, Великій Британії.
  • 4. В якій країні існують "композитні" страховики?
  • а) у Німеччині;
  • б) в Японії;
  • в) у Великій Британії;
  • г) у Франції.
  • 5. Які країни у 2004 р. були лідерами за показником
    "частка страхування життя у ВВП країни"?
  • а) Японія, Франція, Австрія;
  • б) Канада, Італія, Японія, Велика Британія;
  • в) Канада, США, Швейцарія, Австрія;
  • г) ПАР, Тайвань, Велика Британія, Японія.
  • 6. Компанія зі страхування життя "Generali" є:
    • а) французькою;
    • б) італійською;
    • в) англійською;
    • г) іспанською.
  • 7. Залежно від видів, страхування можуть оподатковуватися:
    • а) суми страхових премій та страхових відшкодувань;
    • б) страхові суми;
    • в) страхові тарифи та страхові премії;
    • г) збитки страхувальника.
  • 8. В якій країні оподатковуються витрати на укладання договору страхування та виготовлення страхового поліса?
  • а) у Німеччині;
  • б) у Португалії;
  • в) в Австрії;
  • г) у Фінляндії.
  • 9. В якій країні страхові компанії сплачують податок на прибуток, податок на страхові премії, податок на утримання доріг, податок на утримання пожежних бригад?
  • а) у Швеції;
  • б) у Фінляндії;
  • в) у Китаї;
  • г) в Австрії.
  • 10. В якому році було створено Міжнародну асоціацію страхових наглядів?
  • а) у 1968 p.;
  • б) у 1970 p.;
  • в) у 1994 p.;
  • г) у 1996 p.

Література

Адамчук Н. Г. Мировой страховой рынок на пути к глобализации. — М.: Московский государственный институт международных отношений (Университет); "Российская политическая энциклопедия" (РОССПЭН), 2004. — 591 с.

Адамчук Н. Г., Юлдашев Р,Т. Обзор страховых рынков ведущих стран мира. — М.: Анкил, 2001. — 120 с.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 7 липня 2005 p. № 2774-IV /

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями від 28 грудня 1994 р. .№ 334/94-ВР /

Залєтов О. М. Убезпечення життя: Монографія.—К.: Міжнародна агенція "BeeZone", 2006. — 688 с.

Кисельова О. М. Модель оподаткування страхової діяльності: тенденції та механізми: Монографія. — К.: ВД "Корпорація", 2006. — 375 с.

Орлова И. В. Страховые рынки промышленно развитых стран в новом тысячелетии // Финансы. — 2005. — № 5. — С. 60—63.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру плати за видачу ліцензії на проведення конкретного виду страхування" .N? 286 від 13 квітня 2005 р. /

Розпорядження Держфінпослуг "Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхової діяльності" № 40 від 28 серпня 2003 р. /

Розпорядження Держфінпослуг "Про затвердження Положення про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховиків (перестраховиків), до Державного реєстру фінансових установ" № 4934 від 22 листопада 2005 р. /

Тайлмайер М. Влияние расширения Европейского Союза на развитие страховой индустрии // Финансы. — 2006. — № 5. — С. 54—59.

Турбина К. Е. Тенденции развития мирового рынка страхования. — М.: Анкил, 2000. — 320 с.

Худиев Н. Н. Совершенствование механизма налогообложения в страховых организациях // Финансы. — 2005. — № 5. — С. 64—66.

Шірінян Л., Глущенко А. Вплив фінансової глобалізації на страхування в Україні // Економіка України. — 2004. — № 5. — С. 24—30.

Щедрий П. Перспективи міжнародної інтеграції страхового ринку України в контексті норм СОТ // Економіка України. — 2004. — № 5. — С. 82—89.


 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >