< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Народні засідателі та присяжні

Відповідно до ст. 124 Конституції України народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосудця через народних засідателів і присяжних. У ст. 57 Закону України від 07.07.2010 р. "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосудця.

Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Вони зобов'язані своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону та з дотриманням правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики та виявляти повагу до учасників процесу, не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі і таємницю нарадчої кімнати та закритого судового засідання.

Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду. Голова суду формує список народних засідателів, які відповідають вказаним вимогам і дали згоду бути народними засідателями. Список затверджується рішенням відповідної місцевої ради на чотири роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки.

Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

До списку народних засідателів не підлягають включенню громадяни:

  • o визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
  • o які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді;
  • o які мають не зняту чи не погашену судимість;
  • o народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;
  • o громадяни, які досягай шістдесяти п'яти років;
  • o особи, які не володіють державною мовою.

Особа, включена до списку народних засідателів, зобов'язана повідомити суд про обставини, які унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя у разі наявності таких обставин.

Та особа, котра відповідно до названих вимог не може бути включена до списку народних засідателів, але вже була до нього включена, звільняється від виконання обов'язків народного засідателя головою суду.

Від виконання обов'язків народного засідателя головою відповідного суду звільняються:

  • o особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною, а також ті, що мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім'ї похилого віку;
  • o керівники або заступники керівників органів місцевого самоврядування;
  • o особи, які через свої релігійні переконання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя.

Від обов'язків народного засідателя можуть звільнятися й інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

Звільнення від виконання обов'язків народного засідателя внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом.

Для здійснення правосуддя народні засідателі залучаються судом в порядку черговості на строк не більше одного місяця протягом року, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їхньої участі.

Суд надсилає письмове запрошення для участі у правосудді народному засідателю не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права й обов'язки народного засідателя та вимоги до нього, а також підстави для звільнення від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як народного засідателя.

Роботодавець, отримавши повідомлення, зобов'язаний звільнити народного засідателя на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова у звільненні від роботи вважається неповагою до суду.

У свою чергу, народний засідатель зобов'язаний своєчасно з'явитися до суду для участі у судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання також вважається неповагою до суду.

Народним засідателям за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода в розмірі їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менше прожиткового мінімуму для працездатної особи. Відшкодовуються витрати на проїзд, наймання житла, а також виплачуються добові. Ці виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації за рахунок коштів Держбюджету.

За народними засідателями на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законом. Період виконання ними обов'язків у суді зараховується до трудового стажу. Звільнення народного засідателя з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання обов'язків у суді не допускається. На них поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, встановлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням народного засідателя заходи безпеки щодо нього можуть вживатися і після виконання цих обов'язків.

На відміну від народних засідателів, які вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями та під час здійснення правосуддя користуються всіма правами судді, присяжні залучаються до здійснення правосуддя, але при цьому не наділені статусом судді.

Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи, згідно з Конституцією України, безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Суд присяжних створюється для розгляду у першій інстанції судових справ, визначених процесуальним законом.

Обставини, що перешкоджають особі виконувати обов'язки присяжного та виключають можливість залучення її до виконання обов'язків присяжного, аналогічні тим, що передбачені для народних засідателів.

За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії і пільги, передбачені законом. Час виконання ними цих обов'язків зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.

Сьогодні в Україні не створений інститут присяжних, очевидно, це є справою майбутнього.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >