< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Вимір економічного зростання

Для виміру економічного зростання застосовують систему показників, які дають можливість виявити й проаналізувати результативність виробництва на макрорівні. Процес виробництва і його результати не є сталими, а навпаки - знаходяться у стані динамічних кількісних і якісних змін, що включають обмін, розподіл, споживання, нагромадження, інвестиції, попит і пропозицію тощо.

Зміна економічних характеристик (параметрів) в елементах економіки внаслідок їх взаємодії називають економічною динамікою. Економічна динаміка - це розвиток економіки, у ході якого змінюються кількісні і якісні характеристики економічних явищ і процесів, обсяг суспільного продукту.

Для характеристики економічної динаміки застосовують динамічні ряди - це ряди статистичних показників, що характеризують розвиток суспільних явищ у часі. Вирізняють динамічні ряди абсолютних, відносних і середніх величин. Динамічні ряди абсолютних величин поділяють на інтервальні і моментні.

Інтервальні ряди характеризують стан явищ за певні відтинки часу (наприклад, виробництво продукції за рік чи місяць), тобто це числовий ряд динаміки, рівні якого характеризують зміну величини певного параметра через рівні проміжки часу. Середню з інтервального ряду визначають як середню арифметичну просту. Інтерва-льний ряд подано у таблиці.

Період (роки)

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Рівні

(ВНП, млрд.у.о.)

630,0

635,0

638,0

639,7

639,2

620,8

Моментні ряди характеризують стан явища на будь-який певний момент часу (наприклад, наявність верстатів в цеху на початок кожного місяця). Середній рівень моментного ряду з однаковими відрізками між часовими датами визначають як середню хронологічну. Інтервальний ряд можна відобразити у таблиці.

Період (роки)

2000

2001

2003

2008

Період

Рівні (ВНП, млрд. у.о.)

600,0

610,2

612,0

590,3

Серед кількісних засобів аналітичного дослідження значного поширення набуло використання середніх та відносних величин.

Середні величини (прості арифметичні, зважені арифметичні, середні хронологічні, середні геометричні, середні гармонічні, середні квадратичні) використовуються в аналізі для узагальнюючої характеристики масових однорідних показників у правовій статистиці. Через середню величину характеризують загальний рівень ознаки, що аналізується, коли вона схильна до значних коливань. Обов’язковою умовою для використання способу середніх величин є якісна однорідність сукупності явищ та фактів, що вивчаються.

Під час обчислення середніх величин необхідно враховувати, що вони поділяються залежно від поставлених цілей на дві групи:

  • - прості середні, обчислені без урахування значущості кожного елемента в загальній сукупності;
  • - зважені середні, в яких враховано вагу (значущість) досліджуваних.

Відносними величинами називають величини, що виражають кількісні відношення між соціально-економічними явищами. їх отримують діленням однієї величини елементів. Якщо використовуються динамічні ряди відносних величин, тоді рівень параметрів вимірюється у відсотках чи коефіцієнтах. Відносні величини, мають переваги перед величинами абсолютними. Останні служать, як правило, для розрахунку відносних величин, за допомогою яких можна проаналізувати рівень виконання планових завдань або нормативів, динаміку явищ, що розвиваються, структурні зміни, зробити коефіцієнтний аналіз. Відносні величини є відношенням двох абсолютних величин.

Величина, з якою порівнюють називається базисною величиною, а та, що порівнюється, - звітною. Відносна величина показує, у скільки разів порівнювана величина більша за базисну або яку частку другої становить перша. За допомогою відносних величин виражаються численні факти суспільного життя. За формою відносні величини поділяються на коефіцієнти, відсотки, індекси.

Коефіцієнти використовують для зіставлення двох взаємозв’язаних показників, один з яких беруть за одиницю.

Відсотки є необхідними для характеристики співвідношення величин, одну з яких беруть за 100. Відсотки можуть бути використані для розрахунку структури випуску продукції, структури активів, пасивів, характеристики виконання плану тощо.

Індекси використовуються для вивчення показників у динаміці. Розрізняють базисні та ланцюгові індекси. У розрахунку базисних індексів перший (базисний) показник динамічного ряду береться за 100%, а наступні величини розраховуються у відсотковому співвідношенні до базисного. У розрахунку ланцюгових індексів кожний показник динамічного ряду зіставляється не з базисним, а з попереднім роком.

Для аналізу динаміки виробленого продукту застосовують такі показники:

  • - абсолютний приріст;
  • - темп зростання;
  • - темп приросту;
  • - середньорічний темпи зростання й приросту. Абсолютний приріст продукту показує, на яку величину даний

обсяг (обсяг звітного, або поточного періоду) суспільного продукту (П1) більший (менший) від обсягу продукту базисного періоду (П0):

Абсолютний приріст продукту = П1 - П0.

Темп зростання показує, у скільки разів (чи на скільки відсотків) обсяг продукту поточного (звітного) періоду більший (менший) від обсягу базисного періоду (року, місяця, п’ятиріччя тощо):

Темп приросту показує, на скільки разів чи відсотків зростає продукт за період, що розглядається. Він розраховується за формулою:

Середньорічний темп зростання застосовують для аналізу динамічного ряду за декілька років. Він обчислюється як середньо геометричне добутків коефіцієнтів темпів зростання:

де Т - середньорічні темпи зростання, К - річні темпи економічного зростання, п - період (кілька років), за який ведеться розрахунок.

Так само розраховується показник середньорічних темпів приросту, лише у формулі коефіцієнти зростання замінюються коефіцієнтами приросту.

Цей метод лежить в основі визначення економічного тренду. Суть якого полягає у визначенні довготривалої динаміки економічного розвитку (на 10 і більше років). Тому що протягом тривалого періоду, як правило, відбувається зміни економічного розвитку, наприклад, спад змінюється зростанням і навпаки.

Економічний тренд математично виражається через середньорічні темпи зростання і приросту на основі середньогеометричної за формулою:

Темпи зростання і приросту розраховується як коефіцієнт (щоб одержати його у відсотках, слід результат помножити на 100). Якщо темп зростання більший одиниці (100%), то відбувається зростання, якщо дорівнює одиниці (100%) - продукт не зростає, а якщо менший від одиниці (100%), то відбудеться економічний спад. Темп приросту при економічному зростанні має плюсове значення, при скороченні обсягу виробництва - мінусове значення.

Для характеристики економічного зростання застосовують також індексний метод. Під індексом розуміють середнє відносне число, що характеризує загальні зміни в сукупностях різноманітних елементів. Економічні індекси - це відносні величини, які характеризують зміну рівня показників, що розглядаються. Широке застосування індексів обумовлено тим, що багато з економічних параметрів (особливо грошові) є агрегатами різнорідних елементів. Індексний метод дає можливість аналізувати динаміку не лише неоднорідних сукупостей, але й окремих їх елементів. Розрізняють агрегатні і індивідуальні індекси.

Агрегатні індекси застосовують для визначення динаміки спів-мірних і неспівмірних величин і можуть поєднувати кількість і ціну, які є найважливішими факторами динаміки продукту. Будь-який показник суспільного продукту можна відобразити я суму добутків і ціни кожного окремого продукту:

П = Я1Р1+Я2Р2+ЯзРз+...+ЯпРп = ІЯпРп,

де q - кількість кожного виду продукту: р - ціна одиниці цього виду продукту: п - кількість видів продукту; X - сума;

q1p1 - вартість першого виду продукту;

q2p2 - вартість другого виду продукту і т.д. Кожен вид продукту - це окремий продукт (автомобілі, холодильники, пральні машини, сигарети, хліб тощо).

Індивідуальний індекс показує динаміку якогось одного показника:

і - ^

І - - 5

де і - індивідуальний індекс; q1- кількість у звітному періоді; q0 - кількість у базовому періоді.

Темп зростання ВВП/ВНП не завжди свідчить про збільшення фізичного обсягу продукту тому що, як правило, цей показник зростає за рахунок інфляції (роздування цін), оскільки обсяг продукту неможливо обчислити інакше, як через вартісний вираз, тобто через ціни. Тому нерідко буває ситуація, коли вартісний обсяг національного продукту зростає, а його фізичний обсяг зменшується. Це ситуація, коли ціни зростають, а виробництво товарів і послуг зменшується.

Індекс цін застосовується для виміру інфляції. Він дає можливість обчислити обсяг реального суспільного продукту, який не залежить від зміни цін. Якщо обчислювати ВВП/ВНП у поточних цінах (у цінах поточного періоду), то визначимо номінальний національний продукт, а коли розрахувати його у сталих базових цінах, то одержимо реальний національний продукт.

Реальний національний продукт - це скоректований із врахуванням інфляції номінальний національний продукт.

Отже, дійсну величину реального суспільного продукту заважає оцінити інфляція. Щоб позбавитись від її впливу і знайти обсяг реального продукту, слід обсяг номінального продукту поділити на індекс цін відповідного періоду:

де ВНПр - реальний національний продукт; ВНПн - номінальний національний продукт; Ір - індекс цін.

Індекс цін, який зменшує номінальний продукт до величини реального, назвали дефлятором національного продукту. Індекс цін, у зв’язку з цим, називають дефлятором національного продукту (дефлятор - зменшувач).

Розрізняють індекси базисні і ланцюгові. Базисні індекси показують відношення до базового періоду (усі попередні індекси були базисними). Ланцюгові індекси дають відношення до попереднього періоду. Ланцюговий індекс це результат послідовного множення значень місячних індексів.

В макроекономіці застосовують індекси Пааше і індекси Ласпейреса. Перші виключають (елімінують) певні ознаки поточного (звітного) періоду, а другі - базисного. Це дозволяє визначити, як різні агрегатні економічні параметри змінюються у часі.

Індекс Пааше має такий вигляд:

Ці індекси показують зміну у часі при виключені (елімінуванні) впливу фізичного обсягу продукту, але індекс Пааше показує зміну цін за рухом часу, а індекс Ласпейреса - у ретроспективі (у минулому). Недоліки цих індексів частково усуває індекс цін Фішера, усереднюючи їх значення. (Більш докладно ці питання розглядаються у навчальному курсі "статистика").

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >