< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Місце торгівлі в розвитку товарно-грошових відносин у період функціонування ринку

В умовах функціонування ринку рівень розвитку товарно-грошових відносин визначається рівнем розвитку виробництва і торгівлі. Товарний обіг обумовлений, перш за все, наявністю товарно-грошових відносин і є формою товарного обміну. Оскільки процес суспільного відтворення складається з чотирьох моментів (виробництво, розподіл, обмін і споживання), а також здійснення між ними відповідних економічних відносин, важливим є розгляд обміну, який охоплює й торгівлю.

Обмін у широкому значенні, як взаємозв'язок між людьми за результатами діяльності є обов'язковою умовою функціонування суспільного виробництва при наявності суспільного розподілу праці й можливий при добре розвинутих товарно-грошових відносинах. Товарний обмін з допомогою торгівлі посідає основне місце в системі економічних зв'язків в умовах ринкових відносин. Потреба товарно-грошових відносин обумовлена, перш за все, суспільним розподілом праці, господарською відокремленістю виробників. Розглядаючи торгівлю в системі товарно-грошових відносин, важливо виділити:

  • 1) зовнішні форми;
  • 2) матеріальну основу;
  • 3) соціально-економічну природу;
  • 4) зміст;
  • 5) границі (межі функціонування товарно-грошових відносин);
  • 6) характер функціонування;
  • 7) місце товарно-грошових відносин у системі споживання.

При докорінних змінах усього економічного ладу суспільства, в тому числі природи і ролі товарно-грошових відносин, зовнішні форми цих відносин у більшості випадків займалися тим же, що і досі. Основні форми ринкових товарно-грошових відносин—це купівля-продаж, починаючи з робочої сили як товару і закінчуючи продажем інтелектуальної власності. Соціально-економічна природа відносин проявляється у змісті, тобто характеристиці товару, вартості, грошах, ціні, прибутку, відсотках рентабельності. Разом із цим, що взаємовідносини мають багато спільних рис, притаманних товарно-грошовим відносинам і торгівлі зокрема.

Товарно-грошові відносини самі по собі визначають соціально-економічну природу способу виробництва, характер власності на засоби виробництва і результати господарювання.

У ринкових умовах товарно-грошові відносини сприяють реалізації дії закону вартості, закону попиту і пропозиції, інших економічних законів, які сприяють розвитку виробничої, торгової діяльності з метою орієнтації на споживача. У цьому розумінні соціально-економічна природа товарно-грошових відносин в умовах функціонування ринку орієнтована на кінцевого споживача, а це можливо тільки через торгівлю.

Зміст товарно-грошових відносин визначається способом господарювання (рівнем розвитку економіки) з допомогою грошей. Тривалий час дія товарно-грошових відносин, торгівля недооцінювалися, а іноді гальмувалися. В умовах ринку недооцінювання товарно-грошових відносин, торгівлі призводить до розпаду економічного механізму функціонування держави. Ігнорування важливості й активного впливу на підвищення зацікавленості людей через торгівлю знижує ефективність виробництва, послаблює госпрозрахунок, викликає низку інших небажаних наслідків. Здорове функціонування товарно-грошових відносин, торгівлі сприяє створенню таких умов господарювання, при яких результати цілком залежать від якості роботи кожного і колективу разом, від уміння й ініціативи керівників.

Стратегія розвитку економіки включає в себе подальше вдосконалення товарно-грошових відносин, поновлення змісту, форм і методів впливу на подальший розвиток торгівлі. У зв'язку з цим, з метою підвищення ефективності виробництва, вдосконалення розподілу, обміну й споживання, важливо повніше використовувати товарно-грошові відносини відповідно до притаманних їм властивостей у ринковій економіці. У зв'язку з цим вимагає посилення режим економії, заходи з підвищення ефективності виробництва, вдосконалення обміну і споживання, більш повного використання механізму товарно-грошових відносин. Виходячи з цього, в торгівлі вимагає подальшого вдосконалення контроль гривнею за кількістю й якістю роботи, підвищення купівельної спроможності грошової одиниці, а це можливо тільки через налагодження системи товарно-грошових відносин і торгівлі.

Виходячи зі сказаного, місце торгівлі в економічному розвитку держави визначається, з одного боку, тими функціями, які вона виконує, а з іншого, тими зв'язками, в яких вона перебуває.

Основна роль торгівлі визначається, перш за все, тим, що вона є зв'язковою ланкою між виробництвом і споживанням, тим самим здійснюючи активний вплив як на виробництво, так і на споживання. Виконання цього завдання особливо зростає в сучасних умовах, коли радикально змінюється ставлення до проблеми розширення товарного виробництва. Дня успішного вирішення цього завдання торгівля повинна постійно вдосконалювати свою роботу з вивчення купівельного попиту з тим, щоб на цій основі грамотно і економічно обґрунтовано складати замовлення на виробництво, кваліфіковано вирішувати питання комерційної роботи з їх закупівлі й продажу.

Досить вагому роль відіграє торгівля в налагодженні економічних зв'язків між адміністративними районами. Розподіл праці між економічними районами, спеціалізація виробництва сприяє найбільш повному використанню можливостей кожного з них. Однак у таких умовах виникає потреба багатостороннього обміну товарами між окремими районами, що і здійснює торгівля.

Торгівля від і грає важливу роль у здійсненні вимог економічного закону розподілу праці. Отримання грошової заробітної плати є першим етапом процесу розподілу праці. Матеріальна зацікавленість працівників суспільства забезпечується і стимулюється у тому випадку, якщо вони мають можливість обміняти свої грошові доходи на потрібні їм предмети споживання. Цей обмін здійснює торгівля. Таким чином торгівля є необхідною ланкою у здійсненні розподілу по праці.

Торгівля тісно пов'язана з грошовим обігом, з бюджетом та кредитною системою. Зв'язок між товарним обертанням і грошовим обігом визначається тим, що вартість товарів вимірюється в грошовому вимірі, і з їх допомогою здійснюється обертання товарів.

Торгівля забезпечує народне господарство готовими грішми і чим швидше реалізується товар, тим скоріше починається процес відтворення.

Торгівля тісно пов'язана з касовим планом Держбанку, Близько 90 % усіх грошових надходжень дає торгівля. Розвиток торгівлі через товарооборот є важливою умовою прискорення грошового обігу й забезпечення стійкості грошової одиниці.

З бюджетом торгівля пов'язана через податкову систему. Торгівлі належить важливе місце в системі ринкових відносин, оскільки вона реалізує основну частину предметів споживання, що випускаються промисловістю і сільським господарством. Через торгівлю реалізується близько 70 % товарів народного споживання. Так, за 2002 р. через канали торгівлі реалізовано 60 % продукції сільського господарства, 65 % продукції легкої промисловості і більше 85 % продукції харчової промисловості.

Реалізуючи основну частину виготовлених предметів споживання, торгівля завершує процес кругообороту засобів (коштів), що витрачені на виробництво цих товарів. Функціонуючи в системі ринкових відносин, торгівля відіграє важливу роль в придбанні продуктів інших галузей народного господарства для власних потреб і наданні послуг іншим галузям господарювання. Таким чином, можна зробити висновок, що торгівля відіграє важливу роль в економіці держави.

Торгівля як галузь господарювання

Торгівля як самостійна галузь народного господарства відіграє важливу роль у розвитку всієї економіки.

В основу поділу народного господарства на галузі покладено суспільний розподіл праці. Під галуззю народного господарства розуміють сукупність підприємств і організацій, які характеризуються однорідністю функцій, які вони виконують, і займають відповідне місце в системі розширеного відтворення.

Всі галузі народного господарства діляться на галузі матеріального виробництва і невиробничу сферу. До галузей матеріального виробництва відносять також і торгівлю, матеріально-технічне постачання, заготівлю, громадське харчування. Пояснюється це тим, що в усіх цих ланках і формах товарного обігу основну частку займають трудові операції виробничого характеру. Це дороблення, фасування, пакування, сортування, транспортування, зберігання. Будучи галуззю матеріального виробництва, торгівля бере участь у створенні валового внутрішнього продукту.

Торгівля як галузь народного господарства здійснює просування товарів від виробника до споживача і виконує операції, пов'язані з продовженням процесу виробництва в сфері обігу.

Як галузь народного господарства торгівля характеризується низкою економічних показників, це:

  • 1) величина товарообороту (роздрібного, оптового);
  • 2) чисельність підприємств роздрібної та оптової мережі;
  • 3) чисельність зайнятих працівників;
  • 4) рівень продуктивності праці;
  • 5) середня заробітна плата;
  • 6) рівень витрат обертання;
  • 7) рівень рентабельності.

Як галузь народного господарства, торгівля відрізняється від інших галузей господарювання характером функцій, що виконуються, і місцем, яке вона займає в системі розширеного відтворення.

Торгівля як самостійна галузь народного господарства відіграє важливу роль у розвитку всієї економіки, у вирішенні завдань матеріального і культурного забезпечення людей.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >