< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Ринок і ресурси цукру і супутніх продуктів (патока, харчові кислоти)

Цукор є важливим продуктом харчування людей. Він відіграє важливу фізіологічну роль в організмі людини - у функціонуванні печінки, мозку, живлення м'язів, зміцнення нервової системи.

Без шкоди для здоров'я людина може споживати 80-100 г цукру на добу (30-35 кг у рік). надмірне споживання цього продукту може призвести до різних захворювань (діабету, гіпертонії, атеросклерозу, карієсу і ін.).

Показник споживання цукру в різних країнах коливається від 2-3 кг до 40-50 кг у рік і залежить від купівельної спроможності населення, національних особливостей харчування та стану ринку цукру.

Цукор широко використовують в кулінарії, кондитерській, хлібопекарській, виноробній, лікеро-горілчаній промисловості і інших галузях виробництва.

Виробництвом цукру займаються більше 100 країн світу. Основною сировиною для його виробництва є цукрові буряки та цукрова тростина.

Виробництвом цукру в Україні займається бурякоцукровий комплекс.

В основі формування бурякоцукрового комплексу лежать сприятливі природні умови для вирощування цукрових буряків. Бурякоцукровий комплекс - це виробничо-економічна система, що здійснює виробництво, транспортування, зберігання цукрових буряків та їхню переробку для одержання цукру.

До бурякоцукрового комплексу належать підприємства промисловості, що постачають їм сільськогосподарську техніку, добрива і засоби захисту рослин, сільськогосподарські підприємства, спеціалізовані на вирощуванні цукрових буряків; підприємства легкої промисловості, що постачають тару з тканини, допоміжні матеріали; система бурякоприймальних пунктів (призаводських, периферійних) і цукрові заводи.

Бурякоцукровий комплекс виробляє для галузей харчової промисловості цукор та ряд супутніх і побічних продуктів (патоку, харчові кислоти), для сільськогосподарських підприємств - корми (жом, мелясу) і добрива (дефекат). Він має тісні зв'язки з галузями транспорту і торгівлі.

Відповідно до природних та інших умов бурякоцукровий комплекс сформувався переважно в лісостеповій зоні України. У лісостепу розміщено понад 3/4 посівів цукрових буряків. Найбільшими виробниками цукрових буряків є Вінницька, Черкаська і Полтавська області, де середня врожайність становить понад 300 ц/га. Технічну базу цукрової промисловості в Україні становлять 194 цукрові заводи, але переважна більшість їх малої і середньої потужності. Якщо в 1965 р. виробництво цукру-піску досягало 6,7 млн т., то в 1997 р. - лише 2 млн т. Така ж ситуація спостерігається і в наші дні. Спад виробництва цукру в Україні, насамперед, зумовлений не конкурентоспроможністю його на зовнішньому ринку, що пояснюється високою собівартістю.

В Україні на урядовому рівні проводиться робота зі зменшення собівартості цукру. Нині діє закон про запровадження квот на реалізацію цукру як в країні (квота А), так і за її межами (квота Б). У межах цих квот встановлюється квота на виробництво цукру. Граничні норми цих квот щорічно затверджує Кабінет Міністрів.

Найбільшими в Україні виробниками цукру-піску є Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Полтавська, Одеська і Кіровоградська області. Випуск цукру-рафінаду зосереджений в Одесі, Черкасах, Бердичеві, Ходорові (Львівська область) та Вінниці. Окремі цукрові заводи поєднують виробництво цукру з виробництвом молочних консервів, спирту, лимонної кислоти і кормових дріжджів. Такі підприємства називаються цукровими комбінатами.

В Полтавській області відкриті і активно працюють 23 цукрових заводів і комбінатів. Серед них найбільшими є ВАТ "Веселоподільський цукровий завод", TOB "Карлівський цукровий завод", ВАТ "Глобинський цукровий завод", TOB "Октябрьський цукровий завод", ВАТ "Ланнівський цукровий завод" і ін.

Виробництво картоплі і продуктів її переробки (крохмаль і спирт)

Картопля - це основна овочева культура. В ній міститься велика кількість крохмалю 8,0-29,4 % (залежно від сорту), білків до 2,5 %, клітковини до 1,5 %>, вітамінів С,Р, групи В, К і ін. Завдяки великому вмісту крохмалю картопля використовується не тільки безпосередньо для харчування і для переробки на сухе картопляне пюре, чіпси тощо, а й для виготовлення крохмалю. З картоплі також виготовляють спирт.

Картоплепродуктовий комплекс - це система взаємопов'язаних спеціалізованих виробництв, що здійснюють вирощування й заготівлю картоплі та переробку її переважно на крохмаль і спирт. Основа сировинної бази - вирощування технічної картоплі.

В Україні сформувалися три зони вирощування картоплі. До основної зони належать Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька і Чернігівська області. У лісостепу висока концентрація вирощування картоплі характерна для Вінницької, Кіровоградської, Полтавської, Харківської, Закарпатської та Чернівецької областей. До південної зони картоплярства входять Луганська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області, Автономна Республіка Крим, що вирощують картоплю ранніх сортів на зрошувальних землях у спеціалізованих господарствах.

Картоплярство має забезпечувати потреби населення у продовольчій картоплі та сировиною картоплекрохмальні, спиртові, овочесушильні заводи, які в розміщенні тяжіють до сировинних зон. В Україні діють 14 картоплекрохмальних заводів. Найбільші з них: Ковельський (Волинська область), Кремнянський і Радомишльський (Житомирська область). Спирт з картоплі виробляють 27 підприємств. Найпотужніші з них - Чуднівський спиртокомбінат, Липниківський та Коростишевський спиртозаводи (Житомирська область). Виробництво спирту з картоплі за останнє десятиріччя зменшилося у зв'язку з використанням інших видів сировини.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >