< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛОГІСТИКИ ТУРИЗМУ

Комплексна структура логістики туризму

Комплексна структура логістики туризму охоплює її компонентну, регіональну та функціональну структури (рис. 2.1). До компонентної структури належать: 1) логістика рекреаційно-туристичних ресурсів (ресурсної бази туризму); 2) логістика матеріально-технічної бази туризму, у тому числі логістика сфер розміщення туристів (готельного господарства) та харчування (ресторанного господарства); 3) логістика інформаційної інфраструктури (інформаційна логістика в туризмі); 4) логістика транспортної інфраструктури туризму (логістика туристичних перевезень); 5) логістика екскурсійного обслуговування; 6) логістика супутніх послуг у туризмі; 7) логістика виробництва та збуту туристичних товарів.

Регіональна структура логістики туризму відображає її регіональні (геопросторові) системи шести рівнів: 1) локального (логістика туру); 2)мікрорівня (логістика турфірми); 3) мезорівня (логістика туристичної та курортної зон, туристичного району); 4) макрорівня (логістика туристичної галузі країни); 5) мегарівня (логістика туристичних макрорегіонів світу); 6) метарівня (логістика світового туризму).

Комплексна структура логістики в туризмі

Рис. 2.1. Комплексна структура логістики в туризмі

Цілі та завдання логістики туризму на різних регіональних рівнях різні. Якщо впровадження логістичних засад в управління турфірмою (мікрорівень) дає змогу скоротити витрати і таким чином підвищити ефективність діяльності туристичного підприємства та збільшити його прибуток, то застосування логістичних підходів на вищих таксономічних рівнях (мезо, макро) дає можливість забезпечити сталий розвиток туристичного бізнесу в межах туристично-рекреаційної зони, області, країни. На мега- та метарівнях регіональних логістичних систем туризму розглядають проблеми сталого розвитку туристичної галузі в масштабі туристичних макрорегіонів світу, які виділяє Світова туристична організація, та глобальні питання збалансованого розвитку туристичної індустрії.

Функціональна структура логістики туризму охоплює такі традиційні складові, як логістика постачання, логістика виробництва та збуту. Як видно з рис. 2.1, вони стосуються всіх складових як компонентних, так і регіональних систем логістики туризму. Детальніше про сутність та особливості компонентних, регіональних і функціональних систем йтиметься в наступних розділах.

Туристопотік як головний об'єкт дослідження логістики туризму

Особливість логістики туризму як галузі сфери послуг полягає у визначенні потоку туристів головним об'єктом вивчення. Це пояснюється тим, що подорожі належать до тих видів послуг, в яких споживач переміщується до виробника, а не виробник із його товаром - до споживача (див. табл. 1.4). Остання ситуація характерна, зокрема, для торгівлі споживчими товарами, коли попит і споживання територіально збігаються, на відміну від територіальної локалізації виробництва. Тому метою логістичної системи збуту у випадку торгівлі є доставка товару виробника до місць попиту і споживання. Стосовно туризму, то територіально сконцентрованими і таким чином, що територіально збігаються, є процеси виробництва послуг та їх споживання, а процес попиту вважають територіально дисперсним. Тому система збуту турпродукту неодмінно передбачає процес переміщення споживачів (туристів) з регіонів попиту в місця виробництва і споживання туристичної послуги. Саме тому туристопотік є головним об'єктом дослідження в логістиці туризму.

Слід розрізняти потоки клієнтів (у місцях попиту та реалізації туристичних послуг) і потоки туристів (до місця споживання туристичної послуги та власне в них). "Перетворює" клієнта на туриста турфірма (рис. 2.2). Отже, виокремлюють потоки клієнтів та туристопотоки.

Потоки клієнтів та потоки туристів у логістиці туризму

Рис. 2.2. Потоки клієнтів та потоки туристів у логістиці туризму

Оскільки перші детально розглядають у курсі туристичного маркетингу, але одночасно вони цікавлять і логістику туризму (як потокові явища), то, на нашу думку, слід виокремити розділ "Маркетингова логістика в туризмі", котрий можна вивчати як напрям дисципліни "Маркетинг у туризмі", а також в логістиці туризму. У процесі практики встановлюють, який підхід доцільніший.

У логістиці туристопотоків, у свою чергу, розглядають: 1) потоки організованих туристів, а саме: потоки туристичних груп та одиночних туристів (так званий VІР-туризм); 2) потоки неорганізованих ("диких") туристів, які теж створюють навантаження на рекреаційно-туристичні ресурси місць відпочинку. Наприклад, у Криму частка "диких" туристів, за деякими оцінками, перевищує 1/3 від загальної чисельності відпочиваючих (у 2005-2006 рр. - 5,5-6 млн осіб). Серед найпопулярніших зупинок дикунів на півострові називають бухту Ласпі біля Ялти (для родинного відпочинку), мис Меганом (для нуркунів та езотериків) та Лисячу бухту біля Судака (для нудистів, диваків та неформалів)1. Отже, в логістиці туризму потрібно враховувати і вивчати у складі головного потоку туристів:

  • а) потоки клієнтів (потенційних туристів);
  • б) потоки організованих туристів;
  • в) потоки самодіяльних ("диких") туристів (що дуже важко у зв'язку з браком будь-якої статистики).

При цьому основним об'єктом логістики туризму є потоки організованих туристів. З'ясуємо, в чому полягає сутність поняття "організований турист".

Турист (згідно з новою редакцією Закону України "Про туризм") - це особа, яка здійснює подорож по Україні або інших країнах із незабороненою законом країни перебування метою на термін від 24 год до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну в указаний термін.

Головними критеріями, що визначають громадянина як туриста, є:

  • 1) термін подорожі (від 24 год до одного року);
  • 2) неоплачувана діяльність (турист не заробляє гроші, він їх витрачає);
  • 3) зобов'язання залишити країну або місце перебування в певний термін.

Інші громадяни" які не відповідають цим вимогам, але перебувають у подорожі, належать до мандрівників (їх логістика туризму не враховує).

Але у Законі "Про туризм" також йдеться про мандрівників, які здійснюють подорож протягом 24 год та яких називають одноденними відвідувачами. Це відвідувач, термін перебування якого в місці відпочинку становить менше ніж 24 год, і при цьому не передбачено жодної ночівлі в місці відвідування. До них належать: екскурсанти; пасажири, які перебувають у круїзі (особи, котрі прибувають у країну на круїзних кораблях і ночують на судні, вони можуть здійснювати екскурсії на березі); екіпажі транспортних засобів, члени яких є іноземцями і перебувають у певній країні протягом дня; транзитні відвідувачі, котрі не зупиняються на ночівлю і прямують територією певної країни до свого місця призначення в іншу країну. Потоки одноденних відвідувачів логістика туризму враховує у складі головного потоку, оскільки вони впливають на рекреаційно-туристичні ресурси.

У складі туристопотоку вирізняють такі категорії туристів та відповідні потоки:

  • 1) внутрішній туризм - відвідувач - резидент, який здійснює подорож у межах власної країни, але за межі свого Звичайного середовища; це особа, котра подорожує в межах України та мас в ній постійне місце проживання;
  • 2) іноземний (в'їзний) турист - відвідувач-нерезидент (стосовно країни перебування); ним є особа, котра подорожує в межах України, але не проживає в ній постійно;
  • 3) зарубіжний (виїзний) турист - відвідувач-резидент, що здійснює поїздку за межами своєї країни, тобто особа, яка подорожує за межами митної території України, але постійно проживає в ній;
  • 4) транзитний відвідувач - особа, котра зупиняється в певній місцевості або країні під час руху до місця призначення (термін зупинки більше 24 год).

Сутність поняття "туристопотік" визначають як постійне прибуття туристів у країну або регіон. Для нього характерні такі ознаки:

  • - загальна чисельність туристів (у тому числі організованих і самодіяльних);
  • - кількість туроднів (кількість ночівель або ліжко-днів);
  • - середня тривалість перебування туристів у країні, регіоні.

До основних показників туристопотоку належать: кількість прибуттів (вибуттів) і тривалість перебування. Під поняттям кількості прибуттів (вибуттів) розуміють чисельність зареєстрованих туристів, які прибули до певної країни (або вибули з неї) упродовж певного періоду, звичайно, за календарний рік. Оскільки турист протягом року і навіть під час однієї поїздки може відвідати різні держави, та кількість прибуттів перевищує фактичну чисельність туристів. Окрім абсолютних показників туристопотоків використовують показник кількості прибуттів (вибуттів) на 1 тис. населення (відносний показник туристопотоку).

Тривалість перебування визначають у ночівлях для туристів і годинах для відвідувачів. Ночівля - одна доба, проведена одним туристом у певній країні або місці призначення. Тривалість перебування всіх туристів у країні протягом певного періоду (тобто загальна кількість ночівель) розраховують як добуток кількості туристичних прибуттів на середню тривалість перебування одного туриста в країні. Для обчислення використовують формулу

де Т - кількість туро-днів; V - кількість туристів;

і) - середня тривалість перебування одного туриста в країні.

Залежно від тривалості перебування (кількості ночівель) розрізняють такі поїздки:

  • - короткотривалі (1-3 ночівлі), їх здійснюють для відпочинку і розваг у вихідні та святкові дні (уїк-ендові тури), а також з діловою метою;
  • - короткотривалі (4-7 ночівель), що передбачають поїздки з різними мотивами;
  • - середньотривалі (8-28 ночівель) - тривала відпустка, головним чином для відпочинку;
  • - довготривалі (29-91 ночівля та 92-365 ночівель), які використовують для відпочинку, розваг або лікування, а також для круїзних поїздок, ділового та професійного туризму.

Отже, па відміну від статистики прибуттів, коли визначають обсяг туристопотоків, статистика тривалості перебувань характеризує туристичні подорожі.

Для туристичного потоку притаманна нерівномірність, що показує коефіцієнт нерівномірності. Для його розрахунку застосовують такі формули:

де Кн , Кн2% Ки3 - коефіцієнти нерівномірності туристопотоку;

X) - кількість туро-днів у місяці максимального туристопотоку, людино-днів;

Итіп - кількість туро-днів у місяці мінімального туристопотоку, людино-днів;

Ирік - річна кількість туро-днів, людино-днів;

Бсн - середньомісячна кількість туро-днів, людино-днів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >