Термінологічний словник за Темою 1

Активи (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Аудит (згідно зі ст. 3 Закону України "Про аудиторську діяльність") — перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Аудит — незалежна експертиза фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників.

Аудит, що базується на ризику — аудит, коли перевірка може відбуватися вибірково, виходячи з умов роботи підприємства, як правило — вузьких місць (критичних точок) у його діяльності.

Аудитор (Auditor) (згідно з Глосарієм Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — термін аудитор вживається для зазначення особи чи осіб, які проводять аудит, як правило, партнер із завдання або інші члени аудиторської групи із завданням чи залежно від обставин фірми. У разі, якщо МСА прямо передбачають, що вимога або відповідальність виконуватиметься партнером із завдання, вживають термін "партнер із завдання", а не "аудитор", Термін "партнер із завдання" і "фірма" слід розуміти як такі, що означають їхні еквіваленти у державному секторі, якщо це доречно.

Аудиторська палата України (АІГУ) — незалежний самостійний орган, створений шляхом делегування членів від спілки аудиторів України та державних установ і відомств для забезпечення аудиторської діяльності в Україні; він існує на засадах самоврядування і є юридичною особою.

Аудиторський висновок — висновок, наданий в результаті незалежної аудиторської перевірки фінансової інформації (для узгодження норм редакції МСА 2010 року та Закону України "Про аудиторську діяльність" згідно з Рішенням АПУ від 26 січня 2012 р. № 245/13 цей документ має подвійну назву "аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора)").

Аудиторський ризик (Audit risk) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку в разі, якщо фінансова звітність суттєво викривлена. Аудиторський ризик є функцією ризиків суттєвого викривлення та ризику невиявлення.

Аудиторські докази (Audit evidence) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — інформація, яку використовує аудитор під час формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка. До аудиторських доказів належить інформація, що міститься в облікових записах, які є основою для фінансової звітності, та інша інформація.

Витрати (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Власний капітал (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Внутрішні аудитори (Internal auditors) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — особи, обов'язком яких є виконання функцій внутрішнього аудиту. Внутрішні аудитори можуть працювати у структурному підрозділі внутрішнього аудиту або подібному підрозділі.

Внутрішній аудит — незалежна діяльність в середині самого підприємства з боку перевірки й оцінки його роботи, визначення платоспроможності та запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відповідає саме підприємство або один з його відділів. Мета внутрішнього аудиту — удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання тощо.

Внутрішній контроль (Internal Control) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — процес, розроблений, запроваджений і підтримуваний тими, кого наділено найвищими повноваженнями, управлінським персоналом, а також іншими працівниками, для забезпечення достатньої впевненості щодо досягнення цілей суб'єкта господарювання стосовно достовірності фінансової звітності, ефективності та результативності діяльності, а також дотримання застосовних законів і нормативних актів.

Внутрішнього аудиту діяльність (Internal audit function) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — діяльність з оцінки, яка організована як підрозділ суб'єкта господарювання або надається йому як послуга. її функції охоплюють серед іншого перевірку, оцінку та моніторинг адекватності й ефективності внутрішнього контролю.

Господарська діяльність — діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва як сукупність окремих господарських операцій, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська операція — факт підприємницької та іншої діяльності (дія або подія), що впливає на стан та викликає зміни в структурі активів (майна), капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Господарський процес — частина кругообігу господарських засобів та джерел їх формування, який складається з певних господарських операцій.

Господарські процеси — сукупність господарських операцій, фактів та подій в житті підприємства, що призводять до руху активів, джерел їх утворення, власного капіталу, виникнення доходів, витрат, фінансових результатів.

Діяльність із контролю — політики та процедури, що допомагають забезпечити виконання директив з управлінської діяльності. Діяльність із контролю є компонентом внутрішнього контролю.

Добровільний аудит — аудит, який здійснюється на замовлення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбачено в регламентованому (законодавчому) порядку.

Договірних і статутних зобов'язань аудит — проведення перевірки з певних питань щодо заборгованості за господарськими договорами або за внесками до статутного капіталу. Наприклад, товариство зі складними домовленостями щодо розподілу прибутку може замовити аудиторську перевірку формування прибутку або звертання до третіх осіб щодо кредитування, яке може бути підкріплене перевіреними звітами.

Доходи (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Економічна вигода — потенційна можливість отримання грошових коштів від використання активів (продаж, здача в оренду, інвестиції, бартерні операції тощо).

Заходи контролю (Control activities) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — політики та процедури, що допомагають забезпечити виконання розпоряджень управлінського персоналу. Заходи контролю є компонентом внутрішнього контролю.

Завдання з надання впевненості (Assurance engagement) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — завдання, за яким фахівець-практик надає висновок, призначений підвищити ступінь довіри визначених користувачів, інших ніж відповідальна сторона, щодо результату оцінки або визначення предмета перевірки за відповідними критеріями. Результатом оцінки або визначення предмета перевірки є інформація, отримана через застосування критеріїв до предмета перевірки Відповідно до Міжнародної концептуальної основи завдань з надання впевненості фахівцеві-практику дозволяється виконувати два типи завдань з надання впевненості: завдання з надання достатньої впевненості та завдання з надання обмеженої впевненості.

Завдання з надання достатньої впевненості (Reasonable assurance engagement) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — метою завдання з надання достатньої впевненості є зменшення ризику завдання з надання впевненості до прийнятно низького рівня за обставин завдання6 як основи для надання позитивної форми висновку фахівця-практика.

Завдання з надання обмеженої впевненості (Limited assurance engagement) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — метою завдання з надання обмеженої впевненості є зменшення ризику завдання з надання впевненості до рівня, який є прийнятним за обставин завдання, але більшим, ніж у завданні з надання достатньої впевненості як основи для надання негативної форми висновку фахівця-практика.

Завдання з огляду (Review engagement) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — мета завдання з огляду полягає в тому, щоб на основі процедур, які не дають усіх доказів, що їх вимагав би аудит, надати аудитору змогу констатувати, чи привернув його увагу будь-який факт, який дає підстави стверджувати, що фінансова звітність не складена в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності.

Завдання з підготовки інформації (Compilation engagement) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — завдання, при виконанні якого використовується бухгалтерський, а не аудиторський досвід для збору, класифікації та узагальнення фінансової інформації.

Завдання з погоджених процедур (Agreed-upon procedures engagement) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — завдання, в якому аудитору доручається виконати процедури аудиторського характеру, які були узгоджені аудитором, суб'єктом господарювання та будь-якими відповідними третіми сторонами, та надати звіт про отримані результати. Одержувачі цього звіту формулюють свої власні висновки на основі звіту аудитора. Звіт надається лише тим сторонам, які домовилися про виконання цих процедур, оскільки інші сторони, не обізнані з обґрунтуванням таких процедур, можуть неправильно тлумачити результати.

Загальна стратегія аудиту (Overall audit strategy) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — стратегія, яка встановлює обсяг, час і напрям аудиту та є основою для розробки більш детального плану проведення аудиту.

Збиток (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Зобов'язання (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зовнішній аудит — перевірка, яка здебільшого проводиться аудиторською фірмою (аудитором-підприємцем) за договором із підприємством-замовником про виконання незалежної експертизи фінансово-господарської діяльності й розробку пропозицій щодо фінансової стратегії та підвищення ефективності господарювання. Зовнішній аудитор може скористатися результатами внутрішнього аудиту, але спочатку йому необхідно переконатися в їхній неупередженості, чинності та правдивості.

Капітал — див. Власний капітал.

Контроль (фр. control — список, який ведеться у двох примірниках; повторне повернення до раніше розглянутого, його перевірка) — перевірка виконання тих чи інших господарських рішень з метою встановлення їхньої законності й економічної доцільності.

Коригування і санація — розробка за результатами проведеного аудиту на прохання клієнта рекомендацій щодо виправлення виявлених ним помилок та уникнення зловживань. Аудитор може дати рекомендації щодо санації та відновлення бухгалтерської документації, організації бухгалтерського обліку тощо, але безпосередньо він не бере участі у виправленні помилок і проведенні санації.

На дотримання нормативних вимог та відповідності діяльності аудит — визначення дотримання клієнтом, аудит якого проводиться, процедур і правил, встановлених для нього, та з'ясування, чи відповідає його діяльність статутній (використання ставок заробітної плати, умов договорів із кредиторами та позичальниками, процедур ведення обліку загалом тощо). В окремих підрозділах складність проведення цього виду аудиту значно зростає, якщо їхня діяльність регулюється великою кількістю різноманітних, часто змінюваних та доповнюваних нормативних актів.

Національна практика (аудиту) — сукупність рекомендацій з аудиту, які не мають статусу стандартів, визначені регулювальним органом на національному рівні і, як правило, застосовуються аудиторами при проведенні аудиторської перевірки, огляду, завдання з надання впевненості або наданні супутніх послуг.

Необоротні активи (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — всі активи, що не є оборотними; активи, строк використання яких перевищує 12 місяців або один операційний цикл та які переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції (проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) частинами шляхом нарахування амортизації (зносу): будівлі, споруди, транспортні засоби, офісне обладнання, оргтехніка, гудвіл тощо.

Об'єкти аудиту — окремі господарські засоби, джерела їх формування та господарські процеси, сукупність яких характеризує виробничу і фінансово-господарську підприємства й окремих посадових осіб за відповідний період.

Обов'язковий аудит — аудит, який проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов'язане запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. Закон України "Про аудиторську діяльність" встановив перелік підприємств, обсяг і порядок здійснення обов'язкового аудиту.

Оборотні активи (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу; активи, строк використання яких менше 12 місяців або один операційний цикл та які переносять свою вартість на собівартість виготовленої продукції (проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) повністю за визначений вище період (тобто споживаються повністю): сировина і матеріали, паливо, запасні частини, готова продукція, товари, грошові кошти, короткострокова дебіторська заборгованість тощо.

Огляд (щодо контрою якості) (Review (in relation to quality control) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — оцінка якості виконаної роботи та висновків, яких дійшли інші особи.

Оперативний контроль і аналіз — проведення оперативного аудиту й аналізу безпосередньо в процесі господарської діяльності клієнта з метою запобігання помилкам, вибору оптимальних варіантів управлінських рішень без безпосереднього втручання аудитора.

Операційний аудит (управлінський аудит) — аудит результатів або вивчення операцій компанії з метою формулювання рекомендації щодо економічного використання ресурсів та ефективного досягнення цілей. Мета операційного аудиту — допомогти керівникам у виконанні їхніх обов'язків, результатом чого може бути підвищення рентабельності діяльності тощо.

Пасиви — капітал (власний капітал) та зобов'язання.

Первинний аудит — аудит, який здійснюється аудиторською фірмою чи приватним підприємцем-аудитором на даному суб'єкті господарювання вперше.

Передумови для проведення аудиту (Preconditions for an audit) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — застосування управлінським персоналом прийнятої концептуальної основи фінансової звітності при складанні фінансової звітності та згода управлінського персоналу і за потреби тих, кого наділено найвищими повноваженнями, на умови проведення аудиту.

Періодичний (повторюваний) аудит — аудит, який здійснюється на даному суб'єкті господарювання аудиторською фірмою (приватним підприємцем-аудитором) за повторюваних договірних відносин.

Предмет аудиту — процеси та явища, які відображені документально і пов'язані з господарською діяльністю підприємств, при цьому межі аудиторського дослідження визначаються його метою.

Прибуток (згідно з НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності") — сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Продуктивність праці — показник ефективності використання ресурсів праці, що вимірюється кількістю продукції в натуральному або грошовому вимірнику, яка вироблена одним працівником за певний час (годину, день, місяць, рік).

Процес виробництва — виконання основного завдання діяльності підприємства: виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) шляхом взаємодії засобів праці та предметів праці за активної ролі в цьому процесі праці — робочої сили, результатом чого є отримання з виробництва і оприбуткування готової продукції на склад підприємства. Він включає господарські операції, пов'язані з перетворенням на готову продукцію предметів праці при дії на них засобів праці та самої праці; об'єктами обліку є зобов'язання, активи, витрати на виробництво (виробнича собівартість).

Процес постачання (придбання, заготівлі) — витрата підприємством певної частини грошових коштів на закупівлю засобів праці та предметів праці. Він включає господарські операції, пов'язані із придбанням (купівлею) сировини, матеріалів, палива, товарів, основних засобів та інших матеріальних активів; об'єктами обліку є активи, витрати на їх придбання, зобов'язання.

Процес реалізації (збуту) — передача готової продукції (товарів, робіт, послуг) з підприємства покупцеві за цінами реалізації шляхом купівлі-продажу та визначення фінансового результату діяльності підприємства. Він включає господарські операції, пов'язані з продажем виготовленої продукції, виконанням робіт, наданням послуг; об'єктами обліку є активи, витрати (собівартість реалізації, витрати періоду, витрати від інших видів діяльності), доходи, фінансові результати.

Санація (оздоровлення) — система заходів, що проводиться для відвернення банкрутства промислових, торгових, банківських та інших підприємств і організацій. Здійснюється шляхом: злиття підприємств, що знаходяться на межі банкрутства, з більш міцними; випуску нових акцій та облігацій для мобілізації капіталу; збільшення банківських кредитів та надання урядових субсидій; повної або часткової купівлі державою акцій підприємства, що перебувають на межі банкрутства.

Системно-орієнтований аудит — аудит, який передбачає спостереження систем, які контролюють операції. Цей вид аудиту призвів до того, що аудитори стали проводити експертизу на основі внутрішнього контролю.

Собівартість — грошове вираження безпосередніх поточних витрат підприємства, пов'язаних із виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) в цілому по підприємству, та частина витрат, необхідна для оцінки вартості певного об'єкта калькулювання.

Спілка аудиторів України (САУ) — об'єднання аудиторів на професійній основі.

Стверджуючий аудит — аудит, який передбачає перевірку та підтвердження практично кожної господарської операції.

Стратегічний аналіз — розробка аудитором на основі даних, отриманих у процесі аудиту пропозицій щодо перспективних питань розвитку господарюючого суб'єкту.

Суб'єкт господарювання (господарюючий суб'єкт) — зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює господарську діяльності, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності.

Суб'єкт господарювання — користувач (User entity) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — суб'єкт господарювання, який використовує організацію, що надає послуги, і фінансова звітність якого підлягає аудиту.

Суб'єкти аудиту — фізичні особи-аудитори та їхні організації (аудиторські фірми), діяльність яких направлена на здійснення незалежного контролю та оцінки свідчень про економічні дії та події з метою визначення ступеня відповідальності цих тверджень установленим критеріям, надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.

Сукупний об'єкт аудиту — документально зафіксована інформація про наявність і рух засобів підприємства, джерела їхнього формування та фінансові результати.

Супутні аудиту послуги — послуги, які аудитори (аудиторські фірми), керуючись чинним законодавством, можуть надавати клієнтам, окрім проведення аудиту.

Супутні послуги (Related services) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — послуги, які включають узгоджені процедури та підготовку інформації.

Твердження (Assertions) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — явні або інші твердження, надані управлінським персоналом, що містяться у фінансовій звітності, які використовує аудитор для розгляду потенційних викривлень різного типу, які можуть мати місце.

Тест (Test) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — застосування процедур до деяких або всіх елементів генеральної сукупності.

Фінансовий результат — кінцевий результатний показник діяльності підприємства за звітний період, який визначається як різниця між доходами та витратами та має два види: прибуток або збиток.

Фінансово-господарський контроль — систематичне спостереження та перевірка фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій з метою встановлення законності та економічної доцільності господарських операцій.

Фінансова звітність (Financial statements) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — структуроване подання історичної фінансової інформації, включаючи відповідні примітки, яке призначене повідомляти про економічні ресурси або зобов'язання суб'єкта господарювання на певний момент часу або про зміни у них за період часу відповідно до концептуальної основи фінансової звітності. Відповідні примітки складаються, як правило, зі стислого викладу суттєвих облікових політик та іншої пояснювальної інформації. Термін "фінансова звітність" означає, як правило, повний комплект фінансової звітності, визначений за вимогами застосовної концептуальної основи фінансової звітності, проте може також означати окремий фінансовий звіт.

Фінансова звітність загального призначення (General purpose financial statements) (згідно з Глосарієм термінів до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг) — фінансова звітність, складена відповідно до концептуальної основи загального призначення.

Фінансової звітності аудит — як правило, основний вид обов'язкового аудиту, який проводиться для визначення дотримання під час складання фінансової звітності спеціально встановлених критеріїв у цілому — загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку і припускає, що ця звітність буде використовуватись різними групами користувачів і для різних цілей.