< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ПОЛІТИКА ДОХОДІВ І ОПЛАТА ПРАЦІ

  • 14.1. Вартість робочої сили.
  • 14.2. Види доходів населення.
  • 14.3. Функції та елементи оплати праці.
  • 14.4. Форми та системи оплати праці.
  • 14.5. Державне регулювання оплати праці.
  • 14.6. Особливості оплати праці на зарубіжних підприємствах.

Вартість робочої сили

Сукупність життєвих засобів, необхідних для відтворення робочої сили у грошовому вираженні, визначає ціну робочої сили. Залежно від стану ринку праці ціна робочої сили може відхилятися від її вартості.

Ціна робочої сили насамперед залежить від кон'юнктури ринку праці, попиту та пропозиції робочої сили. Кон'юнктура може коливатися, викликаючи відповідні коливання в ціні.

Вартість робочої сили — це сукупність витрат підприємця, пов'язаних з використанням робочої сили, забезпеченням необхідних для нормальної життєдіяльності людини, тобто для підтримування її працездатності, професійно-кваліфікаційної підготовки, утримання сім'ї і виховання дітей, духовного розвитку тощо. На вартість робочої сили також впливають результати праці власника робочої сили.

Вартість робочої сили формується на ринку шляхом порівняння результативності, корисності праці із затратами на відтворення робочої сили і встановлюється на рівні, який узгоджує граничну продуктивність праці, тобто цінність послуг праці для покупця-підприємця, з витратами, які потрібні для відтворення робочої сили. На величину вартості робочої сили впливають певні чинники. Одні її збільшують, інші — зменшують.

До чинників, що збільшують вартість робочої сили, належать:

  • — розширення потреб у нових товарах та послугах залежно від економічного розвитку суспільства;
  • — збільшення витрат на житло, транспортних витрат;
  • — підвищення інтенсивності праці найманих працівників, зростання психологічного навантаження, що потребує дедалі більше життєвих засобів для відновлення витрачених фізичних, моральних і нервових сил.

Зниження вартості життєвих засобів, потрібних для відтворення робочої сили, зумовлюється підвищенням продуктивності праці і впливає на зниження вартості робочої сили.

Досвід країн з розвинутою ринковою економікою свідчить про те, що вартість робочої сили має тенденцію до зростання. Це пояснюється тим, що темпи зростання вартості робочої сили через включення в неї маси вартостей нових товарів та послуг значно більші, ніж темпи зниження їх унаслідок зменшення вартості предметів споживання під впливом підвищення продуктивності праці.

До складу вартості робочої сили належать:

  • — безпосередньо заробітна плата (тарифний заробіток, посадова плата, преміальні виплати, надбавки та доплати);
  • — натуральні виплати (харчування, витрати на житло тощо), які надаються працівникам підприємцями;
  • — витрати роботодавців на соціальне страхування: встановлені законом внески на соціальне забезпечення (за віком, у зв'язку з інвалідністю, хворобою, материнством, виробничим травматизмом, безробіттям і як сімейна допомога); добровільні чи договірні (засновані на колективних угодах) внески в системі соціального забезпечення і приватне страхування; безпосередні виплати працівникам у зв'язку з відсутністю на роботі через хворобу, нещасний випадок тощо; вартість медичного й санітарного обслуговування; вихідна допомога (виплати у зв'язку із закінченням строку трудового договору);
  • — витрати на професійну підготовку та підвищення кваліфікації персоналу, професійну орієнтацію та підбір кадрів;
  • — витрати на соціально-побутове обслуговування (їдальні та інші заклади харчування на підприємствах, культурне обслуговування та аналогічні послуги);
  • — податки, які розглядаються як витрати на робочу силу (на фонд заробітної плати, дохід).

Вартість робочої сили в своєрідною основою всієї системи доходів від суспільної праці.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >