< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Збитки від забруднення навколишнього природного середовища

До економічних методів управління процесом природокористування належать також платежі за забруднення. Плата за забруднення навколишнього середовища встановлюється за:

  • - викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;
  • - скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також у підземні горизонти, у тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;
  • - розміщення відходів у навколишньому середовищі.

Розміри вказаних платежів встановлюються на підставі лімітів викидів і скидів забруднювачів, що визначаються для підприємств з урахуванням гранично допустимих викидів і скидів щодо кожного інгредієнта в тоннах на рік. Ліміти розміщення відходів у навколишньому природному середовищі визначаються для підприємств як фізичний обсяг відходів за класами їхньої токсичності. Встановлюють їх органи Міністерства охорони навколишнього середовища України у формі видачі дозволів на викиди і скиди забруднювачів і розміщення відходів. Ліміти викидів і скидів забруднювачів встановлюються на рік.

За понадлімітні скиди і викиди забруднювачів і розміщення відходів (понад ГДВ, ГДС) установлюються штрафні платежі - підвищений розмір плати порівняно з базовими нормативами плати.

Платежі за забруднення навколишнього природного середовища перераховуються в таких розмірах:

  • 70% - до позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища Рад народних депутатів базового рівня на окремі рахунки;
  • 20% - до позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища держави та обласних Рад народних депутатів на окремі рахунки;
  • 10% - на рахунок позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища Міністерства охорони навколишнього середовища України.

Критерієм для розрахунку платежів за забруднення є збитки від нього. Ці збитки проявляються одночасно в моральному, соціальному, естетичному та екологічному аспектах. Але здебільшого оцінюються економічні збитки, які завжди є тільки частиною, хоч і дуже вагомою, загальних збитків. Оцінка моральних і соціальних збитків становить певні труднощі через відсутність відповідних методик.

Головними критеріями визначення економічних збитків є негативні зміни середовища в результаті антропогенної діяльності.

Отже, економічні збитки - це грошова оцінка негативних змін у навколишньому середовищі в результаті його забруднення, в якості і кількості природних ресурсів, а також наслідків таких змін.

Визначимо структуру показників, які дають змогу оцінити економічні збитки від забруднення навколишнього середовища і можуть бути оцінені у вартісній формі:

Фактичні збитки - це втрати або негативні зміни, які виникають від забруднення навколишнього природного середовища.

Можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення навколишнього середовища, тобто мають умовно-теоретичний характер.

Відвернені збитки - це зниження можливих (потенційних) збитків у результаті проектування або проведення заходів із захисту довкілля, що становлять різницю між фактичними і можливими збитками.

Ліквідовані збитки - це та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природоохоронних заходів.

Потенційні збитки - це збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природного середовища.

Витрати на відвернення забруднення здійснюються безпосередньо на підприємстві чи в іншому джерелі забруднення з метою зменшення шкідливих викидів. Це може бути будівництво очисних споруд, впровадження екологічно чистих технологій, попередня обробка палива (наприклад, видалення сірки) тощо. Ці витрати зменшують економічні збитки.

Витрати на компенсацію збитків разом із власне збитками і становлять економічні збитки. Ці дві форми збитків виступають одна щодо одної як своєрідна альтернатива.

Економічні збитки - величина комплексна. Найчастіше їх виражають сумою основних локальних збитків:

  • - від погіршення здоров'я населення;
  • - комунальному господарству;
  • - сільському та лісовому господарству;
  • - промисловості;
  • - водним ресурсам тощо (табл. 2.3.5).

Таблиця 2.3.5. Економічні і соціальні збитки від забруднення довкілля (додаткові витрати)

Об'єкти впливу

Нанесення збитків

Елементи додаткових витрат

Населення

Здоров'ю людей

Медичне обслуговування, оплата лікарняних відпусток, пенсій; компенсація невиходів на роботу, страхування життя людей, транспортні витрати, витрати від зниження продуктивності праці

Атмосфера, гідросфера, ґрунти

Комунальному господарству

Ремонт і утримання будівель, прибирання територій, зношення робочого одягу, утримання зелених насаджень, спрацьованість транспорту, ремонт і утримання металоконструкцій, витрати на очищення стічних вод

Атмосфера, гідросфера, ґрунти

Сільському господарству

Втрати врожаю (потенційно можливого), транспортні витрати з доставки врожаю, зниження продуктивності тваринництва

Атмосфера, гідросфера, ґрунти

Лісовим ресурсам

Втрати продуктивності лісу (деревина, гриби, ягоди і таке ін.), зникнення тваринного світу та рослинності, гасіння пожеж

Атмосфера, гідросфера, ґрунти

Водним ресурсам

Втрати вилову риби (потенційно можливі), забезпечення населення водою

Сутність збитків від погіршення здоров 'я населення полягає в недостатньому виробництві національного прибутку через втрати робочого часу, додаткові витрати на медичне обслуговування, на виплату за листом непрацездатності і пенсій тощо. Збитки в комунальному господарстві можна розглядати як додаткові витрати на прибирання пилу, часте фарбування дерев'яних і металевих конструкцій, витрат на миючі засоби тощо. Збитки в сільському господарстві зумовлюються зниженням цінності посівних площ на забруднених ділянках, причому це, по-перше, зниження врожайності сільськогосподарських культур, а по-друге - забруднення сільськогосподарської продукції. У забруднених районах зростає захворюваність великої рогатої худоби. Знижується продуктивність худоби: наприклад, у Донецькому регіоні надої молока на 13-14% нижчі, ніж в умовно чистих господарствах.

Забруднення суттєво позначається на лісовому господарстві: відомо, що забрудненням пошкоджено в Німеччині 35% лісових масивів, в Австрії - 30%. Економічні втрати від забруднення повітря в США оцінюються на рівні 2-3% національного продукту.

Збитки, що завдає атмосферне забруднення виробничим фондам, містять у собі збитки на поточні капітальні ремонти основних виробничих фондів, збитки від передчасної утилізації обладнання, збитки від простоїв обладнання в ремонті тощо.

Дослідження, проведені у США, показали, що в структурі економічних збитків від забруднення повітря перше місце займає здоров'я населення (37,9%), друге - комунальне й побутове господарство (31,7%), третє - транспорт і промисловість (29,8%); сільське господарство на останньому місці (0,6%).

Розрахунок збитків від забруднення довкілля

Економічні збитки від забруднення атмосфери нині розраховуються емпіричним методом. Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків визначають за формулою 1:

де 3/" - питомі збитки, завдані здоров'ю населення, грн на особу; В. - кількість населення в зоні впливу підприємства; З5'г - питомі збитки комунальному господарству, грн; З" - питомі збитки сільському і лісовому господарству, грн; 5 - площа сільськогосподарських і лісових угідь, га; Ф - вартість основних промислово-виробничих фондів, млн грн;

3(/пр - питомі збитки промисловості, грн на 1 млн грн фондів.

Економічні збитки від забруднення води визначаються за формулою (2):

де І - коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону;

3§- питомі збитки від викиду 1 т забруднювальної речовини у воду;

Мс - маса викиду у воду, т/рік.

Обсяг економічних збитків від забруднення земельних ресурсів визначається формулою (3):

де д - коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів; 3<£р - питомі збитки від викиду 1 т забруднювачів на ґрунти; Мв - маса викиду на ґрунти;

а - коефіцієнт, що враховує зону розміщення відходів; у - коефіцієнт, що враховує характер місця розміщення відходів.

Ця формула використовується для підрахунків економічних збитків за використання землі під побутові, органічні відходи; якщо ж відходи пов'язані з небезпечними речовинами, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України використовує методику визначення економічних збитків з урахуванням якості ґрунтів, токсичності речовини та глибини її просочування в ґрунт.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >