< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Дисциплінарна відповідальність адвоката

Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката

Питання дисциплінарної відповідальності адвоката докладно регулюються Законом. Цій темі відведено розділ статті з 33-42, розділ 6.

Зокрема, у ст. 33 Закону визначено такі:

  • 1. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  • 2. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  • 3. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Пункт перший цієї норми виключає можливість притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності поза межами дисциплінарного провадження за підстав, не передбачених цим Законом. У вирішенні питання про порушення дисциплінарного провадження і про вид дисциплінарної відповідальності є неприпустимим суб'єктивним чинником, зокрема, воля керівника самоврядної структури будь-якого рангу чи іншої особи.

Розкриваючи поняття дисциплінарного провадження (п. 2 ст. 33), законодавець ототожнює його з процедурою розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження містить низку активних дій з виявлення усіх обставин, викладених у письмовій скарзі, судовій постанові чи іншому документі.

Безпосередньо процедура розгляду на засіданні дисциплінарної комісії - це колективна робота з оцінки усіх даних, зібраних під час перевірки фактів за дисциплінарного провадження.

Підставою для дисциплінарного провадження може бути лише письмова скарга.

Останній пункт ст. 33 Закону не викликає жодних заперечень і є цілком логічним з огляду на мету дисциплінарного провадження. Розгляд скарги за адресою робочого місця дає можливість не лише обмежитися перевіркою викладених у скарзі чи іншому документі фактів, але й зважати на інші позитивні чи негативні чинники для об'єктивної оцінки особистості адвоката, до якого провадиться дисциплінарне провадження.

Стаття 34 "Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності" встановлює:

  • 1. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  • 2. Дисциплінарним проступком адвоката є:
  • 1) порушення вимог несумісності;
  • 2) порушення присяги адвоката України;
  • 3) порушення правил адвокатської етики;
  • 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
  • 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;
  • 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
  • 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Вважаємо за потрібне прокоментувати кожен з визначених Законом проступків.

Порушення вимог несумісності

Такий вид дисциплінарного проступку виникає за умов порушення ст. 7 Закону "Вимоги щодо несумісності". Ця норма встановлює види занять, що вважаються несумісними з адвокатською діяльністю. Такими заняттями за Законом вважається:

1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції";

Ця норма "Суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення" встановлює що:

  • - суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення згідно із Законом є:
    • 1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
      • а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
      • б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;
      • в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
      • г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;

ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);

  • д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту;
  • е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби;

є) члени Центральної виборчої комісії;

ж) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим.

Продовжуючи ознайомлення із ст. 33 Закону, дізнаємось про інші дії, визнані проступками за мотивами несумісності: 2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

  • з) нотаріальна діяльність;
  • 4) судово-експертна діяльність.

Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі).

2. У разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

У коментованій статті встановлюється заборона адвокатові займатися певним видом занять. Адвокатові забороняється обіймати посади, що вказані у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції". З урахуванням того, що адвокат вправі поєднувати свою діяльність з депутатством у Верховній Раді Автономної Республіки Крим, місцевих радах (крім тих, які здійснюються на постійній основі), а також бути членом Вищої Ради юстиції (крім тих, які працюють у цьому органі також на постійній основі), він не вправі працювати., особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президентом України, Головою Верховної Ради України, його Першим заступником та заступником, Прем'єр-міністром України, Першим віце-прем'єр-міністром України, віце-прем'єр-міністром України, міністром, іншим керівником центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступником, Головою Служби безпеки України, Генеральним прокурором України, Головою Національного банку України, Головою

Рахункової палати, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

  • б) народним депутатом України;
  • в) державним службовцем, посадовою особою органу місцевого самоврядування;
  • г) військовою посадовою особою Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань;
  • д) суддею Конституційного Суду України, іншим професійним суддею, Головою, членом, дисциплінарним інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службовою особою секретаріату цієї Комісії, народним засідателем і присяжним (під час виконання ними цих функцій);
  • е) особою рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції;

є) вчиняти нотаріальні дії;

ж) займатися судово-експертною діяльністю.

Слід зазначити, що на відміну від Закону України "Про адвокатуру", перелік обмежень для адвоката на сумісництво професій та зайняття іншими видами діяльності значно розширений. Окремі заборони щодо суміщення професійної діяльності не дуже обгрунтовані, хоча і зрозумілі. Наприклад, недостатньо обґрунтованою є заборона реалізовувати повноваження адвоката і народного депутата України, хоча пояснити це можна, особливо з урахуванням специфічного менталітету наших нардепів.

Мабуть, одним із аргументів на користь заборони поєднання таких функцій виявився приклад з адвокатом-нардепом Власенком, який здійснює захист екс-прем'єра Ю. Тимошенко і, на думку авторів, дав підстави для появи у законі такої заборони.

Вихід з лабіринту заборон на професії та рід занять, установлених для адвокатів, на наш погляд, полягає у підвищенні ролі органів адвокатського самоврядування, як це мало місце ще в царській Росії під час судової реформи 1864 р. Адвокати не вправі були займатися заняттями, котрі є несумісними з їх званнями, "негожими або тими, котрі за громадською думкою принижують гідність адвокатської професії. У кожному випадку оцінку та згоду на сумісництво адвоката з його можливим призначенням на посаду в органах державної влади, місцевого самоврядування, установі, організації, суді, прокуратурі, паралельною з адвокатською діяльністю, наданням публічних послуг, повинна давати рада адвокатів регіону.

У п.2 ст. 7 зазначено, як слід вчиняти, коли виникають обставини щодо несумісництва статусу адвоката. Адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин письмово звертається до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця про зупинення адвокатської діяльності.

За результатами вивчення дисциплінарної практики, власних опитувань і досліджень, це нетиповий проступок в адвокатському середовищі, оскільки найчастіше сумісництво в адвокатській практиці - це юридичний супровід підприємства, викладання у навчальному закладі, громадська і останнім часом політична діяльність.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >