СТРАХОВІ ПОСЛУГИ З МАЙНОВИХ ВИДІВ СТРАХУВАННЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Страхування майна юридичних осіб

Економічні засади страхування майна юридичних осіб

Підприємницька діяльність завжди перебуває під впливом різноманітних ризиків, які негативно відображаються на діяльності суб'єктів господарювання. Функціонування будь-якого підприємства завжди пов'язано з проблемами мінімізації існуючих ризиків (фінансово-економічних, соціальних, природних, техногенних та ін.) та забезпечення збалансованого розвитку підприємства. У цьому контексті страхування розглядається як важливий інструмент захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про страхування", об'єктом майнового страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. Особливістю даного виду страхування є те, що об'єктом страхування виступає не саме майно, а майнові інтереси власника чи титульного володільця, що виявляється у збереженні належного їм майна.

В економічній літературі страхування майна та відповідальності підприємств поділяється на дві групи.

До першої групи належать страхові послуги зі страхування майнових ризиків підприємств. Даним видом страхування покриваються ризики, пов'язанні з настанням пожежі, наслідками урагану, землетрусу, скоєнням крадіжки, втратами прибутку внаслідок зупинки виробництва, спричиненого впливом стихії та інших страхових випадків. Зі всієї сукупності страхування майнових ризиків підприємств необхідно виділити страхові послуги, які надаються на добровільних засадах, відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування":

o страхування всіх видів транспорту, у т. ч: залізничного; наземного; повітряного та водного (морського внутрішнього й інших видів водного транспорту;
o страхування вантажів та багажу;
o страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
o страхування кредитів та інвестицій;
o страхування фінансових ризиків
o страхування судових витрат;
o страхування виданих гарантій (порук та прийнятих гарантій);
o страхування медичних витрат;
o страхування сільськогосподарської продукції;
o інші види добровільного майнового страхування.

Друга група страхових послуг пов'язана з виникненням та страхуванням відповідальності підприємств перед третіми особами (вигодонабувачами) внаслідок завдання шкоди їхньому здоров'ю або майну.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування", передбачено такі види добровільного страхування відповідальності:

- страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
- страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
- страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
- інші види добровільного страхування відповідальності перед третіми особами.

Відповідно до чинного законодавства страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені у ліцензії.

У наступних темах даного модуля будуть розглянуті основні умови надання страхових послуг з майнових видів страхування та страхування відповідальності.

Обов'язкове майнове страхування

Обов'язкове майнове страхування розглядається як особливий вид страхування, який здійснюється у випадках, передбачених законом у порядку і за правилами, що встановлюються відповідними Постановами Кабінету Міністрів України. На законодавчому рівні затверджується форма типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні страхові тарифи або методику актуарних розрахунків.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про страхування", визначені такі види обов'язкового майнового страхування:

o авіаційне страхування цивільної авіації;
o страхування засобів водного транспорту;
o страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України від 14 вересня 1999 р. "Про угоди про розподіл продукції";
o страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України від 12 липня 2001 р. "Про нафту і газ";
o страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;
o страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
o страхування тварин (крім тих, що використовуються у цілях сільськогосподарського виробництва) на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленим Кабінетом Міністрів України;
o страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
o страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування;
o страхування майна, переданого у концесію;
o страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового й промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ.

При розгляді обов'язкових видів майнового страхування необхідно визначити як переваги, так і недоліки такої форми організації страхового захисту. До переваг обов'язкового страхування необхідно віднести: сприяння зменшенню витрат державного бюджету за ризиками, переданими на страхування (перестрахування); залучення фізичних та юридичних осіб до страхування та підвищує страхову культуру; застереження потенційних страхувальників від безтурботного ставлення до ризиків, які вони недооцінюють, і які можуть завдати серйозної шкоди третім особам, а також забезпечення рівноваги між різними видами страхових послуг на ринку страхування в цілому.

Недоліками обов'язкового страхування слід вважати: втручання держави на кон'юнктуру ринку страхових послуг через впровадження обов'язкових видів страхування; правила обов'язкового страхування усувають або, у всякому разі, значно скорочують повноваження страховика щодо запобігання страхувальником заподіяння шкоди; негнучкість обов'язкового страхування, що не сприяє реальній оцінці ризику; контроль за дотриманням виконання вимог обов'язкового страхування вимагає додаткових витрат як з боку державних органів, так і страховиків; обов'язкове страхування ліквідує почуття персональної відповідальності, що сприяє такому негативному явищу у страхуванні, як шахрайство; існування обов'язкового страхування стає причиною несприятливих рішень у судді щодо рівня відповідальності застрахованої особи, оскільки страхове відшкодування все одно буде виплачено страховиком.