< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Запитання для самоконтролю знань

  • 1. Проаналізуйте причини, характер, рушійні сили та етапи Української національної революції (середина XVII ст.).
  • 2. Назвіть головні битви революції, розставте їх у хронологічній послідовності і поясніть їхні наслідки.
  • 3. Чому після Зборівської угоди, яка лише формально закріплювала обмежену національно-територіальну автономію, можна однозначно говорити про закріплення в ній основ формування української козацької державності?
  • 4.3 ким і коли гетьман Іван Виговський уклав Гадяцький мирний договір? Розкрийте його зміст. Висловіть своє власне ставлення до договору.
  • 5. Які наслідки для України мало підписання "Вічного миру" між Московією і Польщею? Висловіть своє ставлення до цієї історичної події.
  • 6. Покажіть етапи поступового знищення української автономії царатом. Дайте характеристику цим етапам.
  • 6. Які демократичні тенденції мала "Конституція" Пилипа Орлика?
  • 7. Які території відійшли до Росії після поділів Речі Посполитої?

Історичні документи

З листа Богдана Хмельницького до царя Олексія Михайловича з повідомленням про перемоги козаків над польсько-шляхетськими військами і про бажання українського народу об'єднати Україну з Росією (8 червня 1648 року)

Найясніший. вельможний і преславний царю московський, а нам все-милостивий пане і добродію!

Мабуть, з причин опікування божого сталося те, чого ми самі собі зичили і про що старалися, щоб часу теперішнього ми могли через посланців своїх доброго здоров'я вашій царській вельможності сказати і найнижчий поклін свій передати.

...Яму, яку вони (поляки) під нами були викопали, самі вони в неї провалилися, так що два війська з великими обозами їх поміг нам господь бог опанувати і трьох гетьманів живцем узяти з іншими їх сенаторами: перший-на Жовтій Воді, в полі, посеред дороги запорозької, - комісар Шемберк і син пана краківського ні з одною душею не втекли.

Потім сам гетьман великий пан краківський з невинним добрим чоловіком Мартином Калиновським, гетьманом польським коронним під містом Корсунем, обидва попали, в неволю, а також усе їх кварцяне1 військо дощенту розбите...

Бажали б ми собі самодержця господаря такого в своїй землі, як ваша царська вельможність православний християнський цар... У чому запевняємо вашу царську величність, якби була на те воля божа і поспішність твоя царська зараз, не гаючи часу, на панство2 те наступати, а ми з усім Військом Запорозьким прислужитися вашій царській вельможності готові, до чого з найнижчими услугами своїми якнайпильніше себе віддаємо. А саме, якщо стане вашій царській величності чутно, що ляхи знову на нас схочуть наступати, у той же час чим швидше поспішайся з своєї країни на них наступати, а ми з божою допомогою звідси візьмемо. І хай здійснить здавна сповіщене пророцтво бог, якому, доручивши себе, ми самі до милостивих ніг вашої царської величності себе віддаємо.

Документи Богдана Хмельницького. -К.: Вид-во АНУРСР, 1961- С. 47-48.

З рішення земського собору про об'єднання України з Росією (1 жовтня 1653 р.)

В прошлом во 161-м году мая 25 по указу великого государя царя й великого князя Алексея Михайловича всеа Руси самодержца говорено на соборех о литовском и о черкаском делех. А в нынешнем во 162-м году октября в 1 день великий государь царь и великий князь Алексей Михайлович всея Руси самодержец указал о том же литовском и о черкаском делех учинити собор3, а на соборе быти великому государю святейшему Никону, патриарху московскому и всеа Руси, и митрополитом, и архиепискупом, и епископу, и черным властем, и бояром, и окольничим, и думним людем, и стольником, и стряпчим, и дворяном московским, и дьяком, и дворяном, и детем боярским из городов, и гостем, и торговим и всяких чинов людем. И указал государь им объявити литовского короля и панов рад прежние и нынешние неправды, что с их стороны делаютца к нарушенью вечного докончанья, а от короля и от панов рад исправленья в том не бывало. И чтоб те их неправды ево государе-вим Московского государства всяких чинов людем были ведомы. Также и запорожского гетмана Богдана Хмельницького присылки обьявити, что они бьют челом под государеву высокую руку в подданство. И что ныне король и паны рада при государевых великих послех по договору исправленья не учинили и отпустили их без дела...

А о гетмане о Богдане Хмельницком о всем Войске Запорожском бояре и думные люди приговорили, чтоб великий государь царь и великий князь Алексей Михайлович всеа Русии изволил того гетмана Богдана Хмельницкого и все Войско Запорожское з городами их и з землями принять под свою государскую высокую руку для православные христианские веры и святых божих церквей, потому что паны рада и вся Речь Посполитая на православную христианскую веру и на святые божий церкви востали и хотят их искоренить-, и для того, что они, гетман Богдан Хмельницкий и все Войско Запорожское, присылали к великому государю царю и великому князю Алексею Михайловичу всеа Русии били челом многижда, чтоб он, великий государь, православные христианские веры искоренить и святих божиих церквей разорить гонителем их и клятвопреступником не дал и над ними умилосердился, велел их Припяти под свою государскую високую руку.

...А стольники, и стряпчие, и дворяне московские, и дьяки, и жильцы, и дворяне ж и дети боярские из городов, и голови стрелецкие, и гости, и гостиные и суконные сотни, и черных сотен и дворцовых слобод тяглые люди, и стрельцы о государской чести и о приеме гетмана Богдана Хмельницкого и всего Войска Запорожского допрашиваны ж по чинам, порознь.

И они говорили то ж, что за честь блаженные памяти великого государя царя и великого князя Михайла Федоровича всеа Русии и за честь сына его государева, великого государя царя и великого князя Алексея Михайловича всеа Русии, стояти и против литовского короля война весть. А они, служилые люди, за их государскую честь учнут с литовским королем битися, не щадя голов своих, и ради помереть за их государскую честь. А торговые всяких чинов люди вспоможеньем и за их государскую честь головами ж своими ради помереть.

А гетмана Богдана Хмельницкого для православные христианские верн и святых божих церквей пожаловал бы великий государь царь и великий князь Алексей Михайлович всеа Русии по их челобитью, велел их принять под свою государскую високую руку.

Воссоединение Украины с Россией. - Т. З.-С.

406-407, 413-414.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >