ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

Функції управління

Управління — це процес або форма діяльності, що передба­чає керівництво певною групою людей чи орієнтацію її на досягнення мети організації.

Філософія управління базується на принципі — дія визна­чається кількісними результатами, який передбачає оціню­вання працівників за результатами, а не методами їх досяг­нення.

Організації у своїй діяльності можуть використати:

• — адміністративні принципи;
• — неформальні взаємозв'язки і взаємодію груп.

Основоположниками адміністративних принципів були А. Файоль та JI. Гулик.

Французький промисловець А. Файоль визначив такі принципи адміністративного управління:

• — поділ праці;
• — авторитет;
• — дисципліна;
• — єдність керівництва;
• — єдність управління;
• — підпорядкування особистих інтересів загальному благу;
• — винагорода;
• — централізація;
• — ієрархія;
• — порядок;
• — справедливість;
• — стабільність персоналу;
• — ініціатива;
• — дотримання етичних норм.

Ці принципи забезпечують створення схеми структуризації й управління організацією. Взявши їх за основу, А. Гулик розробив такі функції керівника:

• 1) планування — розробка в загальних рисах того, що слід зробити, а також шляхів досягнення наміченого (мета органі­зації);
• 2) організація — встановлення формальної структури вла­ди, за допомогою якої структурні підрозділи впорядковують­ся, визначаються і координуються для досягнення певної мети;
• 3) управління — безперервне прийняття рішень і втілення їх у конкретних і загальних наказах та вказівках;
• 4) укомплектування — комплекс функцій із застосуваня та підготовки кадрів, а також створення безпечних умов праці;
• 5) координація — охоплення всіх важливих обов'язків, які стосуються взаємозв'язків різноманітних сфер діяльності організації;
• 6) звітна робота — інформування тих, перед ким керівник зобов'язаний звітувати про стан справ, взаємне інформуван­ня в стосунках із персоналом;
• 7) складання бюджету — діяльність, пов'язана із фінансо­вим плануванням, бухгалтерським обліком та контролем.

Функції керівника відповідно до принципів неформальних взаємозв'язків та взаємодії груп, розроблені Ч. Барнардом, такі:

• 1) підтримання організаційних зв'язків;
• 2) забезпечення здійснення індивідуумами основних видів діяльності;
• 3) формулювання призначення та мети.

За сучасними теоріями вирізняють такі функції управ­ління.

• 1. Планування:
  • — самоперевірка — визначення нинішнього стану органі­зації;
  • — обстеження середовища;
  • — визначення мети;
  • — прогнозування можливих ситуацій;
  • — погодження державних дій і потреб у ресурсах;
  • — оцінка запропонованих дій;
  • — перегляд і коригування плану залежно від результатів контролю та зміни обставин;
  • — спілкування в процесі планування.
• 2. Організація:
  • — ототожнення і характеристика виконуваних робіт;
  • — розподіл роботи відповідно до обов'язків;
  • — розподіл обов'язків відповідно до посад;
  • — визначення посадових вимог;
  • — групування посад у структурі управління;
  • — розподіл необхідних робіт, визначення звітності та обся­гу повноважень;
  • — перегляд і коригування структури організації залежно від результатів контролю та зміни обставин.
• 3. Комплектування кадрами:

визначення потреби в людських ресурсах;

• — пошук і відбір кандидатів;
• — підготовка і навчання персоналу;
• — перегляд і коригування кількості та якості людських ресурсів залежно від результатів контролю та зміни обста­вин;
• — спілкування в процесі комплектування кадрів.
• 4. Мотивація:
  • — спілкування з підлеглими і роз'яснення їм мети;
  • — визначення норм діяльності;
  • — підготовка підлеглих відповідно до рівня виконавських стандартів;
  • — справедливе заохочення і покарання працівників;
  • — створення сприятливого мотиваційного середовища;
  • — перегляд і коригування методів мотивації залежно від результатів контролю та зміни обставин.
• 5. Управління фінансами.
• 6. Контроль:
  • — встановлення норм;
  • — контроль результатів і порівняння їх із нормами;
  • — коригування відхилень;
  • — перегляд і коригування результатів контролю залежно від зміни обставин;
  • — спілкування в процесі контролю [46].

"Управляти — це означає:

• а) передбачати — вивчати майбутнє і намічати програму дій;
• б) організовувати — будувати подвійний організм підприємства: матеріальний і соціальний;
• в) розпоряджатися — приводити в дію персонал підприємства;
• г) погоджувати — пов'язувати й об'єднувати, поєднувати всі дії і зусилля;
• д) контролювати — спостерігати, щоб усе відбувалося відповідно до встановлених правил і розпоряджень" (Анрі Файоль).