Визначення поняття "державний аудит"

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим порушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна" (далі - Закон) державний фінансовий аудит (державний аудит) - це перевірка та аналіз фактичного стану справ щодо законного й ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Водночас, зазначеним Законом внесено зміни до Господарського кодексу та до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні". Аналогічне визначення державного аудиту міститься і в зазначених законодавчих актах. Слід зазначити, що в інших законодавчих актах поняття державного аудиту не використовується.

При цьому державний аудит значно відрізняється від інших форм фінансового контролю - незалежного аудиту та інспектування (ревізії).

Порівняльна характеристика зазначених форм фінансового контролю представлена в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Порівняльна характеристика основних форм фінансового контролю

Критерії оцінки	Незалежний аудит			Державний аудит		Інспектування (ревізія)
Законодавча база	Закон України "Про аудиторську діяльність", міжнародні стандарти аудиту			Господарський кодекс, Бюджетний кодекс, Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"		Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", Постанова Кабінету Міністрів "Про порядок проведення інспектування"
Завдання			Визначення достовірності і законності фінансово-господарської діяльності підприємств усіх форм власності, діагностика і попередження передкризових ситуацій	Визначення законності й оцінка ефективності використання коштів державного бюджету України, результативності виконання бюджетних програм, попередження фінансових порушень			Визначення достовірності і законності фінансово-господарської діяльності бюджетних установ, розкриття недостач, крадіжок товарно-матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань підприємств
			Оцінювання системи обліку і внутрішнього контролю, аудиторського ризику; встановлення достовірності і законності обліку і звітності; розробка рекомендацій для зміцнення фінансового стану	Оцінка ефективності і законності використання бюджетних коштів; розробка рекомендацій бюджетним установам для забезпечення правильності ведення бухгалтерського обліку, формування достовірної фінансової звітності і організації внутрішньо- господарського фінансового контролю			Встановлення достовірності і законності обліку і звітності; оцінювання організації бухгалтерського обліку з погляду забезпечення збереження державної власності; вжиття механізму реалізації виявлених порушень у вигляді штрафів, кримінальних покарань і т. ін.
Суб'єкти		Аудиторські фірми, приватні аудитори			Державні аудитори Державної контрольно-ревізійної служби і Рахункової палати України			Ревізори Державної контрольно-ревізійної служби України
Об'єкти		Система обліку і внутрішнього контролю, інформаційні системи			Бюджетні програми, бюджети, системи обліку і внутрішньогосподарського фінансового контролю бюджетних установ, суб'єктів господарювання, державна і комунальна власність			Система обліку і внутрішньогосподарського фінансового контролю бюджетних установ, суб'єктів господарювання, державна і комунальна власність
		Проводиться на основі укладеного договору з підприємством-замовником			Проводиться планово на основі наказу керівника органу ДКРС України, органу Рахункової палати			Проводиться планово (за винятком "ревізії на прохання правоохоронних органів") на основі наказу керівника органу ДКРС України
Порядок узагальнення контрольної інформації		Аудиторський звіт, аудиторський висновок			Аудиторський звіт			Акт ревізії
Методичні прийоми		Прийоми і способи документального і фактичного контролю, загальнонаукові методи

Як бачимо в табл. 2.1. метою незалежного аудиту є оцінювання законності і достовірності бухгалтерського обліку і звітності, а метою державного аудиту - ще й оцінювання рівня економічності, ефективності і результативності державних заходів, програм та діяльності структур, які контролюються. Державний аудит і ревізія на відміну від незалежного аудиту спрямовані на перевірку тільки бюджетних коштів та майна.

Щодо завдань наведених форм фінансового контролю, то незалежний і державний аудитори, крім виявлення порушень, розробляють рекомендації для їх усунення і запобігання їм, а ревізор застосовує механізм реалізації виявлених порушень у вигляді адміністративних штрафів, кримінальної відповідальності і т. ін.

Варто зазначити, що державний аудит та інспектування є формами державного фінансового контролю, тому його суб'єктами є державні контрольні органи.

Об'єкти незалежного аудиту, державного аудиту та інспектування відрізняються за формою власності (в першому випадку це суб'єкти всіх форм власності, за винятком державної, а в другому і третьому - державної та комунальної власності).

Інспектування і державний аудит - це планові перевірки, а незалежний аудит - договірна перевірка і позапланова (за винятком обов'язкового аудиту). У результаті аудиторського дослідження складається аудиторський звіт та висновок, а інспектування закінчується актом ревізії. Єдиною подібністю всіх зазначених у табл. 2.1 форм фінансового контролю є методичні прийоми, які використовуються уповноваженими особами під час перевірки.

Таким чином, незалежний аудит, державний аудит та інспектування, незважаючи на деяку схожість, загалом є різними формами фінансового контролю і не можуть замінити або виключити одна одну.