< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Концепція територіальних рекреаційних систем

Концепція територіальних рекреаційних систем (ТРС) є одним з системних трактувань організації туризму і відпочинку, сформульованим в 70-х роках XX ст. В.С.Пріображенським і Ю.Л.Вєдєніною. Системою вважається сукупність взаємно пов'язаних елементів, та зв'язків між ними. Зв'язки (відносини) між елементами системи творять її структуру. Кожна територіальна рекреаційна система складається з п'ятьох підсистем:

  • а) учасники відпочинку (туристи),
  • б) туристичні принади (природні та антропогенні),
  • в) технічна інфраструктура (в тому числі місця для ночівлі, заклади харчування, транспортна мережа),
  • г) персонал, що працює у сфері обслуговування туристів,
  • д) установи, які управляють рекреаційною системою (напр. органи місцевої влади, пов'язані з функціонуванням туризму).

Дані підсистеми взаємодіють між собою і є взаємозалежними. Вони можуть розташовуватися в конкретній просторовій одиниці (напр. регіоні, місцевості) або можуть бути окремо від неї, але мірою приналежності до ТРС є їх зв'язки всередині системи. Туристичний рух є тим фактором, який творить систему.

Дослідження рекреаційних систем полягають в аналізі явищ, що відбуваються в їх межах, в т.ч. внутрішніх зв'язків і впливів та їх відносин і зв'язків з іншими територіальними системами. Великою перевагою даної концепції є трактування туристичних явищ як внутрішньої складної системи, пов'язаної з іншими не туристичними системами. Концепція ТРС є однією з перших моделей, які пояснюють сутність туристично-рекреаційного простору і його становлення.

Концепція перцепції простору (ландшафту)

Серед дослідницьких підходів до вивчення туристичних явищ важливе місце займають біхейвіоральні концепції, які причини туристично-рекреаційної активності людини шукають у внутрішніх процесах перцепції і уявлень довколишнього простору. Ці дослідження мають міждисциплінарний характер та проводяться психологічними, природничими та економічними науками. З однієї сторони вони стосуються візуальної оцінки привабливості ландшафту і сприйняття простору з точки зору власних потреб відпочинку, а з другої - створення уявлень про туристичні продукти у потенційних покупців у рамках маркетингових технологій.

З точки зору біхейвіоральних концепцій на туристичну і рекреаційну поведінку та на вибір місць відпочинку впливають теперішні та колишні просторові уявлення, що є результатом попередньо зроблених спостережень. Перцепція це складний і активний пізнавальний процес, що полягає у сприйнятті довколишньої і такої, що залишається в межах почуттів, реальності (простору). Цей процес складається з чуттєвих вражень, рецепції сигналів, що походять з оточення, їх розумової переробки, конструювання образу, що відображує реальність поєднане з його оцінкою, що, в свою чергу, веде до певного вибору поведінки. Те, що і як людина помічає, залежить також від її попереднього досвіду, знань та існуючого в цей момент емоційного стану, позицій, думок і переконань. Дослідження перцепції туристичного простору на сьогоднішній день отримують все більшого значення з уваги на:

  • а) наростаючу конкуренцію між окремими територіями туристичної рецепції у світі (місцевостями і туристичними регіонами),
  • б) зростання значення якості об'єктів навколишнього світу в оцінці туристичної привабливості туристами,
  • в) факт, що рішення про вибір мети туристичного виїзду рідко робиться лише на основі одного чинника.

Все частіше підкреслюється значення візуальних властивостей ландшафту, пов'язаного з його естетичними цінностями, так званими естетичними (ландшафтними) принадами. З цієї точки зору особливе значення мають: архітектура ландшафту, фізіономія, композиція, естетика та його впорядкованість (лад і гармонія), оскільки вони є показниками впорядкованості простору. Турист перш за все звертає увагу на оточення, в якому знаходиться, тобто на візуальний ландшафт. Критеріями оцінки естетики принад візуального ландшафту є кількість планів у ландшафті, кількість ідентифікованих елементів, з них складається ландшафт, естетика індивідуальних об'єктів, різноманітність елементів, розвиток вертикальної структури та гармонія ландшафту. Сприймання, поєднане з емоціями, складає форму переживання сценічного оформлення ландшафту. Ілюстрацією відносин між процесом перцепції туристичного простору та ведення в ній туристично-рекреаційної активності може бути перцепційно-біхейвіоральна модель туристичної поведінки, що представляє складений ланцюг обумовленостей рішень, які приймає турист.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >