< Попер   ЗМІСТ   Наст >

"Ефект Слуцького"

У результаті проведених досліджень Є. Слуцький дійшов висновку, що найважливіша потреба полягає в переході від абстрактних схем до позитивних розробок у галузі, яка охоплює теорію бюджету споживача. Тільки таким чином можна розв'язати відомі проблеми. Єдиний спосіб перевірки формул — врахування досвіду, що дасть змогу або підтвердити, або спростувати виведені теоретичні закони. Якщо дані практики не підтвердили б теоретичних висновків, то виявилося б, що причини, котрі формують поведінку людей, не тільки за своєю природою лежать за межами нашої свідомості, а й навіть безпосередньо у ній не відображаються. Зробивши таке припущення, вчений вірив, що йому вдалося з'ясувати теорію споживчого бюджету і довести необхідність повністю розкрити цю теорію за допомогою засобів емпіричного дослідження.

На дослідження Є. Слуцького звернули увагу іноземні економісти через 20 років після його опублікування. В 1935 р. американський економіст Г. Шульц, розглядаючи взаємозв'язок попиту, ціни і доходу, зазначив, що Є. Слуцький значно розширив, поглибив, конкретизував теорію споживчого попиту, поведінку споживача на ринку благ. Г. Шульц вказав на зв'язок поглядів англійських економістів Дж. Хікса і Р. Аллена на проблеми поведінки споживача з теорією Є. Слуцького.

Отже, промислова революція та її логічне продовження — індустріалізація й відповідні зміни в аграрному секторі під її впливом — завершили перехід до ринкової економіки. Загальною особливістю в характеристиці капіталізму і ринкової економіки є економічні відносини, що тісно пов'язані з ринком. Стосовно кінця XIX ст., коли уже відбулося становлення капіталістичної системи, її визначення можна сформулювати таким чином: це соціально-політична організація суспільства, яке ґрунтується на ринковій економіці. Головним механізмом ринку стала пропозиція товарів від виробників.

Перехід від доіндустріального до індустріального суспільства здійснювався за наявності трьох основних секторів: 1) первинного (сільське господарство і добувні галузі); 2) вторинного (обробна промисловість); 3) третинного (обробна промисловість і сфери послуг). Ці сектори виробництва є в будь-якій моделі господарства основою прогресу.

Для індустріальної епохи, котра настала після промислової революції та індустріалізації в країнах Європи, США, Японії, характерне засвоєння знань і набуття навичок із праць минулих поколінь. На новій технічній і технологічній основі продовжувало розвиватися сільське господарство. Проте його значення у загальному процесі виробництва зменшувалося. Якщо у США у 1869 р. продукція сільського господарства становила 40 %, то після 1918-го — 14, а на кінець XX ст. — 1,4 %. Такі наслідки впливу індустріалізації в капіталістичному світі.

Зазначимо головні ознаки індустріального суспільства:

  • 1) активна науково-технічна діяльність;
  • 2) функціонування машинного виробництва з фабричною організацією праці;
  • 3) вплив на виробництво і соціальну сферу загальнонаціонального ринку, сформованого раніше;
  • 4) устремління окремо взятої країни до інтеграції у світовий ринок і світове господарство;
  • 5) зростання загального культурно-технічного рівня трудящих;
  • 6) посилення урбанізації (збільшення кількості міст та чисельності міського населення).

В індустріальному суспільстві з'явилися фактори, які сприятимуть формуванню уже майбутнього, посткапіталістичного суспільства. Насамперед до них належать:

  • 1) розширення сфери послуг і зростання ролі зайнятого у ній населення;
  • 2) збільшення значення інформації у виробництві та суспільному житті;
  • 3) розвиток НТР у другій половині XX ст. (головний фактор).

Список літератури

  • 1. Анализ экономических систем: основные понятия теории хозяйственного порядка и политической экономии : пер. с нем. / под общ. ред. А. Шюллера и Х.-Г. Кркэссельберга. — М., 2006.
  • 2. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі: пер. з англ. / М. Блауг. — К., 2001.
  • 3. Всеобщая история менеджмента : учеб. пособие / под общ. ред. И.И. Мазура. - М., 2009. — Гл. 3, 4.
  • 4. Историки экономической мысли России / В.В. Святловский, М.И. Туган-Барановский, В.Я. Железное ; под ред. М.Г. Покидченко, E.H. Калмычковой. -М.,2003.
  • 5. История и философия экономики : пособие для аспирантов / под ред. М.В. Конотопова. — М., 2008.
  • 6. Злупко СМ. Економічна думка України (від давнини до сучасності): навч. посіб. / С.М. Злупко. — Л., 2000. — Розд. 1, 2.
  • 7. Злупко СМ. Основи історії економічної теорії: навч. посіб. / С.М. Злуп — Л., 2001. — Розд. 1,2,3. 0>
  • 8. Злупко С.М. Персоналі! і теорії української економічної думки / С.М Зллт ко. — Л., 2002. ' ^
  • 9. Леоненко П.М. Історія економічних учень : підручник /П.М. Леоненк ПЛ. Юхименко. — К., 2008. — Ч. І, розд. 1. °'
  • 10. Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков: в 5 т. / спред Г.Г. Фетисов, А.Г. Худокормов. — М., 2004. — Т. 1: От зари цивилизации до ка питализма.
  • 11. Українська економічна думка: хрестоматія / упоряд., наук. ред. пер. авт вступ, розд. і біограф, довід. С.М. Злупко. — К., 2007.
  • 12. Шумпетер ЙА. История экономического анализа : в 3 т. : пер. с англ Й.А. Шумпетер.— СПб., 2001. —Т. 2.
  • 13. Фримен К. Як час спливає: від епохи промислових революцій до інформаційної революції: пер. з англ. / К. Фримен, Ф. Лука. — К., 2008.
  • 14. Юхименко ПЛ. Економічна історія: підручник / ПЛ. Юхименко, П.М Леоненко. — К., 2008. — Розд. З, 4.
  • 15. Экономическая история: хрестоматия / отв. ред. А. Д. Кузьмичев, С.К. Никитина ; сост. Л.И. Бородкин и др. — 2-е изд. — М., 2008. — Разд. І, т. 4, б-разд. П, т. 4.
  • 16. Экономическая теория. Энциклопедия "Новый Полгрейв" : пер. с англ. / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена. — М., 2004.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >