< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Особливості впливу хвороб і пошкоджень на збереженість рослинної сировини

Здатність мікроорганізму викликати хворобу у рослин називають патогенністю, а сам організм — фітопатогеном.

Якщо збудник хвороби, задовольняє свої потреби в джерелах енергії за рахунок іншого, то їх відносять до гетеротрофів, тобто тих, що харчуються готовими органічними речовинами і їх часто називають паразитами. Облігатні паразити живляться із живих клітин рослин. Факультативні — живляться органічною речовиною мертвих клітин. Факультативні паразити можуть вести як сапрофітний (живитися мертвими клітинами), так і паразитичний спосіб життя.

Потрапляння інфекції до рослини може відбуватися через такі джерела (рис. 25)

Джерела інфекції рослин

Рис. 25. Джерела інфекції рослин

Протягом дозріванні і зберігання можуть розвиватися хвороби, які мають різне походження (рис. 26)

Види хвороб, що виникають при зберіганні соковитої сировини.

Рис. 26. Види хвороб, що виникають при зберіганні соковитої сировини.

Стійкість рослинної сировини

Стійкість рослин залежить від комплексу захисних речовин, зосереджених у живому організмі, і процесів, які в ньому проходять, а також від віку рослин.

Всі сорти картоплі, овочів і подів можуть вироджуватися, а тому необхідне їх поновлення. Процес виродження сортів може бути або уповільненим, або прискореним внаслідок застосування різних заходів: агротехніки, умов зберігання тощо.

Однією із характерних ознак виродження сортів є ураженість їх фізіологічними хворобами.

Причиною виродження сортів є віруси, які більше уражують рослини в умовах високих температур.

Виродження і старіння у багатьох видів плодів і овочів проявляється у зміні їх форми.

З віком у рослин підвищується в'язкість протоплазми, посилюється гідрофільність колоїдів, а у деяких видів утворюється кристалічне відкладання солей кальцію. Одночасно проходять інші процеси, які обумовлюють стійкість рослин.

Існує пасивна та активна стійкість, які пов'язані між собою. Пасивна стійкість характеризується виробленням у плодів і овочів механічного захисту, захисної рідини і смоли. Активна стійкість — це вироблення в клітинах захисних речовин проти паразитів. Складові активної і пасивної стійкість представлені на рис. 27.

Основні складові активної і пасивної стійкості

Рис. 27. Основні складові активної і пасивної стійкості

Інтенсивність процесів, які відбуваються в плодах і овочах, залежить від власних ферментів плодів і овочів та від ферментів, які поселяються на тканинах цих мікроорганізмів. Дія мікроорганізмів залежить від: температури, відносної вологості, газового складу атмосфери.

Вплив, який чинять мікроорганізми нахід зберігання овочів і плодів, великою мірою залежить від їх стійкості. Стійкість рослини залежить від ендогенних і екзогенних факторів. її слід розглядати як активний фізіологічний процес, характер якого визначається взаємним пристосуванням рослини господаря і паразита (рис. 28, рис. 29).

Речовини, що виділяють мікроорганізми

Рис. 28. Речовини, що виділяють мікроорганізми

Захисні функції рослини господаря

Рис. 29. Захисні функції рослини господаря

Стан спокою плодоовочевої продукції

Спокоєм у рослин вважається стан, при якому в значному ступені, призупиняються процеси і різко знижується обмін речовин, а вміст клітин набуває глибоких змін. У період спокою можуть вступати не тільки цілі рослини, але і їх часини: насіння, бульби, бруньки, цибулини тощо.

Строк зберігання і якість овочів і плодів, що зберігаються залежить від проходження періоду спокою, який так називають умовно, тому що життєдіяльність в живих організмах ніколи не припиняється, а лише уповільнюється і стають менш інтенсивними біологічні процеси.

При підготовці до спокою:

  • - скорочується можливість надлишкового надходження кисню до мінімальних норм для аеробних процесів;
  • - рух речовин в судинно провідній системі знижується;
  • - протопектин поступово починає переходити в пектин;
  • - в стінках клітин іде процес одерев'яніння за рахунок відкладення лігніна;
  • - розчинний пектин підвищує в'язкість клітин, що сповільнює проникнення повітря

Залежно від виду рослин можна виділити два способи підготовки до періоду спокою. При першому в рослині утворюється велика кількість важкорозчинних і зовсім нерозчинених сполук у визначені періоди життя рослини. При другому способі в рослині не відбувається якого-небудь відчутного утворення малодоступних речовин і хімічна підготовка до спокою проходить інакше. Стан спокою залежить від сорту рослини, умов вирощування і зберігання, він може бути глибокий і вимушений. Глибокий стан спокою притаманний картоплі цибулі, часнику, вимушений — коренеплідним овочам і капусті (рис. 30).

Види стану спокою рослини

Рис. 30. Види стану спокою рослини

По тривалості періоду спокою сорти картоплі можна розбити на три групи:

  • 1. Сорти з тривалим і глибоким періодом спокою (30-34 тижні).
  • 2. Сорти з середньою тривалістю періоду спокою (біля 21 тижня).
  • 3. Сорти з дуже коротким періодом спокою.

Причинами входження рослин в стан спокою є обособлення протоплазми, порушення протоплазматичного міжклітинного зв'язку, поява в ядрі багаточисельних зерен, які мігрують в оточуючу плазму,зміна направленості ферментованих процесів і переважає синтез,перетворення нуклеїнових кислот і зникнення у вічок бульб тіонуклеїнової кислоти.

Зміни, які проходять при зберіганні картоплі, включаючи втату аскорбінової кислоти, втрати речовин-гальмувальників росту, падіння ритму дихання, визначають загальний хімічний баланс бульб в цілому і всі вони можуть впливати на порушення періоду спокою.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >