< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Особливості молодших підлітків меланхолічного тину

  • 1. Досить часто використовують упертість як засіб самоутвердження, їхня впертість відрізняється стійкістю, має пасивно-оборонний характер.
  • 2. Рідко виступають у ролі знарядь чужої волі,
  • 3. Вони самолюбиві, наполегливі в цьому.
  • 4. Порівняно швидко стомлюються.

б. Часто схильні до виявів негативізму.

  • 6. У стані перевтоми схильні до вияву афективних спалахів.
  • 7. Відповідальне ставлення до виконання доручень формується в меланхоліків без особливих утруднень.
  • 8. Досить вразливі.
  • 9. Надмірно вразливі до схвалення й осуду.
  • 10. Схильні до усамітнення.
  • 11. Виявляють значну наполегливість у домаганні свого.
  • 12. Схильні до внутрішнього психологічного конфлікту із самим собою.
  • 13. Уникають участі в конфліктах. Якщо й змушені брати участь у конфліктах, то ця участь має пасивно-оборонний характер.
  • 14. Самооцінка досить стійка.
  • 15. Схильні маскувати свої недоліки.
  • 16. Вони, зазвичай, вірні в дружбі.
  • 17. Найчастіше приховують свої бажання, виявляють зверхність у дружбі.
  • 18. Можливий "смисловий бар'єр".
  • 19. Більшість меланхоліків керується настановами щодо поведінки.
  • 20. У ролі "класного блазня" меланхолік не виступає.

Чи можна якимось чином впливати на вияви в людей особливостей темпераменту? Однозначної відповіді немає. Впливати навряд чи доцільно. Але враховувати необхідно. У цьому плані можна скористатися такими порадами:

  • • намагатися певним чином впливати на "окультурення" темпераменту;
  • • враховувати позитивні та негативні вияви темпераменту людини;
  • • віднаходити способи послаблення негативних виявів темпераменту;
  • • ні в якому разі не пригнічувати вияви темпераменту, а тактовно керувати ними;
  • • у процесі педагогічного спілкування не намагатися перетворити холерика на флегматика, а флегматика на сангвініка. Такс насилля не дасть позитивних наслідків;
  • • не можна експлуатувати темперамент особистості. Не варто також прикрашати його на догоду етичним нормам;
  • • антипедагогічно виставляти перед людьми негативні вияви темпераменту конкретної особи;
  • • не треба вдаватися до осуду тієї чи іншої особистості, якщо вона з огляду на темперамент виявляє себе не так, як хочеться педагогу-вихователю;
  • • роблять помилку ті педагоги і керівники колективів, які хочуть приборкати непідвладний темперамент дитини;
  • • необхідно систематично заохочувати позитивні вияви певного темпераменту особистості, не забувати народної мудрості: "Боги і діти живуть там, де їх хвалять".

Педагоги-вихователі, батьки мають цілеспрямовано впливати на виховання дітей у залежності від особливостей їхнього темпераменту.

Дитина-холерик

  • • гальмуйте її біг і кружляння в житті, розставивши скрізь доцільні перепони і зупинки;
  • • спрямовуйте надмірну енергію на корисні справи;
  • • постійно навчайте дитину завчасно обдумувати свої рішення, вчинки, правильно оцінювати свої сили;
  • • виховуйте стриманість, наполегливість, уміння гальмувати свої дії;
  • • рішуче і завчасно "гасіть" будь-які вияви агресивності;
  • • добирайте такі ігри, участь в яких сприяла б зміцненню процесів гальмування і не викликала надмірних збуджень; ігри, в яких успіх залежить від уваги;
  • • не забувайте, що безпосередність холерика часто перетворюється в нетактовність і зачіпає самолюбство дітей;
  • • холерика наполегливо вчіть ввічливості;
  • • дитину-холерика не вмовляйте. Зазвичай вона краще реагує на вимогливість батьків.

Дитина-сангвінік

  • • формуйте наполегливість, завзятість, прагнення доводити розпочату справу до завершення;
  • • якомога частіше заохочуйте за позитивні вчинки;
  • • пам'ятайте, що товариськість, схильність до активного спілкування, оптимізм сангвініка може заподіяти дитині шкоду у вигляді легковірності, непостійності, поверховості.

Дитина-флегматик

  • • намагайтеся виховати в неї допитливість, зробити її ініціативною;
  • • вчіть переключати увагу під час виконання певних дій з метою раціонального розподілення часу при виконанні завдань;
  • • не переймайтеся повільністю дій; краще вдаватися до ігрової діяльності;
  • • навчайте більш розкуто висловлювати свої емоції та почуття: як радіти, сумувати, жаліти кого-небудь, виявляти турботу, щирість;
  • • формуйте вміння спілкуватися, розвивати комунікабельність;
  • • грайтеся з дитиною в ігри, які потребують швидкості руху, точності, спритності, і заохочуйте, коли вона грає активно, дотримується правил;
  • • усіляко спонукайте до вияву кмітливості та творчої уяви;
  • • стежте, щоб дитина менше виявляла інертність, в'ялість, постійно залучайте до різних видів діяльності, щоб попередити появу лінощів.

Дитина-меланхолік

  • • не вимагайте від дитини-меланхоліка того, чого вона не може виконати. Накази гальмують її діяльність;
  • • намагайтеся підтримувати дитину, хвалити, виявляти пестливість і м'якість;
  • • орієнтуйте дитину на посильні завдання і допомагайте їх виконати;
  • • навчайте, як переборювати сором'язливість і невпевненість;
  • • усіляко підтримуйте самостійність у діях;
  • • виховуйте ініціативність, товариськість, довірливість і сміливість;
  • • допомагайте долати страх;
  • • ні в якому разі не залякуйте дитину;
  • • намагайтеся викликати у дитини якнайбільше позитивних емоцій;
  • • зважайте на те, що вразливість, висока чутливість дитини — криве дзеркало всіх виховних впливів.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >