< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Надання послуг

В основу реабілітаційної роботи покладено модель раннього втручання, тобто сімейно-центрованої мультидисциплінарної допомоги сім'ї, яка виховує дитину з порушеннями розвитку. Процес надання послуг складається з шести напрямків.

  • 1. Звернення за допомогою і запис на первинну діагностику. При записі на первинну діагностику батьки отримують опитувальники KID чи RCDI для оцінки розвитку умінь і навичок, які вони мають заповнити вдома, спостерігаючи за дитиною. Заповнення батьками опитувальника до первинного прийому дає змогу: включити батьків у процес оцінювання як експертів з першого етапу і зробити їх активними учасниками, отримати інформацію про адекватність оцінки батьками рівня розвитку і особливостей дитини (можливе заниження чи завищення результатів, що також є предметом обговорення і матеріалом для професійної роботи в подальшому).
  • 2. Первинна діагностика. Проводиться спільно з лікарем і психологом протягом 50 хвилин — 1 години. Первинна діагностика проводиться в ігровій кімнаті, лікар не одягнений в халат. У розмові з батьками він визначає медичні проблеми дитини, одночасно спостерігаючи за її поведінкою і взаємодією з психологом. Психолог взаємодіє з дитиною, одночасно маючи моясливість отримати інформацію про історію розвитку дитини. Спільна присутність спеціалістів дає змогу уникнути повторів при збиранні анамнезу різними спеціалістами, спостерігати всім спеціалістам за поведінкою дитини і особливостями взаємодії дитини і батьків. При первинній діагностиці заповнюється картка первинного прийому, обов'язково проводиться короткий відеозапис (5—7 хвилин), який використовується в подальшому при командному обговоренні, аналізуються результати опитувальника, який заповнили батьки. Спеціалісти звертають увагу і оцінюють особливості розвитку і поведінки дитини, а також її взаємодію з батьками. Важливим завданням первинної діагностики є з'ясування запиту батьків.
  • 3. Командне обговорення. Спеціалісти, які проводили первинну діагностику, представляють для всіх спеціалістів Центру її результати, використовуючи відеозапис, карту первинного прийому, результати опитувальників KID чи RCDI. Вказується на сильні і слабкі сторони дитини, характеризуються особливості емоційного стану батьків і дитячо-батьківських стосунків, всіма спеціалістами спільно визначається найбільш важливий у даний момент напрямок в роботі з дітьми і сім'єю. Відповідно до основної проблеми обирається спеціаліст, який є координатором команди, що працює з дитиною на основі спільно розробленого індивідуального плану чи організує взаємодію членів команди.
  • 4. Зустріч з батьками для обговорення результатів оцінювання і програми допомоги. У призначений час спеціаліст — учасник первинної діагностики чи координатор (залежно від проблем дитини чи сім'ї) проводить зустріч з батьками, на якій представляє результати оцінювання і пропонує план роботи, враховуючи запит сім'ї і проблеми дитини. За відсутності виражених проблем розвитку в дитини проводиться консультація з батьками, і діти на цьому етапі виходять із програми. За наявності виражених проблем розвитку в дитини з батьками обговорюється план подальшої взаємодії, частота відвідувань Центру, форми роботи (індивідуальна, групова, консультативна) та інші організаційні моменти. Тривалість індивідуальних занять — 50 хвилин, групових 1—1,5 години. Частота відвідувань 1—2 рази на тиждень.
  • 5. Робота згідно з індивідуальним планом проводиться командою спеціалістів, як правило, батьки є присутніми на заняттях і беруть участь у них. Хід роботи та її результати обговорюються всередині команди і періодично представляються для супервізії, в якій беруть участь всі співробітники Центру. Кожні 3—6 місяців батьки проводять оцінювання за опиту-вальниками KID чи RCDI. Координатор проводить зустрічі з батьками для обговорення ходу роботи, проведення деяких підходів і оцінювання проміжних результатів і визначення нових напрямків роботи.
  • 6. Вихід із програми раннього втручання і перехід в інші програми. Спільно з батьками спеціалісти обговорюють можливість переходу дитини в інші заклади. За необхідності спеціалісти Центру взаємодіють зі співробітниками обраних закладів.

Дослідний напрямок:

· пошук наукової інформації з проблем раннього втручання;

· проведення наукових досліджень з різних аспектів раннього втручання;

· написання наукових статей І публікація в професійних журналах;

· виступ на наукових і науково-практичних конференціях, симпозіумах;

· участь в професійних співтовариствах, співробітництво з вітчизняними і зарубіжними колегами.

Центр використовує новітні сучасні підходи до соціалізації дітей, їх інтеграції у суспільство. Серед них виділяються такі: методики раннього втручання; створення мережі раннього втручання, яка територіально наближена до дитини і сім'ї, наприклад, кабінети у поліклініках; використання моделі мультидисциплінарної командної роботи; залучення батьків як експертів на найпершому діагностичному етапі; використання психоаналітичних теорій розвитку в роботі з дитиною і сім'єю, відеоматеріалів в роботі з батьками, методик ранньої соціалізації дітей у тоддлерівських та інтегрованих розвиваючих групах, програми "Маленькі сходинки" для розробки індивідуальних програм завдяки комп'ютеризації.

Програми роботи Центру реалізуються у трьох напрямках: робота з дитиною і сім'єю; створення моделі розвитку мережі раннього втручання в місті Харкові; освітні та інформаційні програми.

Робота з дитиною і сім'єю:

· розвиваючі заняття з дітьми (педагогічні, психологічні, фізична терапія);

· психологічна підтримка і консультування батьків;

· ігрова психотерапія;

· психотерапія дитячо-батьківських відносин;

· тоддлерівські групи;

· розвивальні групи;

· спільний круглий стіл батьків і спеціалістів (раз на три місяці).

Створення моделі розвитку мережі раннього втручання в м. Харкові:

· проведення скринінгів розвитку дітей до 3-х років у дитячих поліклініках м. Харкова (проводиться спільно з Інститутом охорони здоров'я дітей і підлітків);

· організація кабінетів раннього втручання у двох міських поліклініках.

Освітні та інформаційні програми:

· постійно діючі семінари "Від педіатрії до психотерапії", "Теорія і практика раннього втручання";

· постійно діюча сторінка "Куточок раннього втручання" в журналі "Психологія для всіх";

· відеофільм "Незнайомі діти", який присвячено проблемам нормалізації;

· тренінг для спеціалістів.

На сьогодні постійну допомогу за різними програмами отримують 44 сім'ї.

Фахівці Центру проводять методичну роботу, яка спрямована на поліпшення якості роботи з батьками і дітьми. Спеціалістами видано три книжки для батьків, збірку-довідку "З Вами і для Вас"; готується тренінг "Основи раннього втручання". Крім цього, підготовлено навчальні програми для студентів-психологів з дисципліни "Теорія і практика раннього втручання" і навчальний курс "Теорії розвитку".

Специфіка діяльності Центру зумовлює необхідність провадження наукової роботи, яка базується на таких підходах: проведення соціально-психологічних досліджень, що присвячені проблемі ставлення українського суспільства до дітей з порушеннями розумового розвитку; спільне з Інститутом охорони здоров'я дітей і підлітків дослідження з питань оцінювання на етапі раннього втручання. Крім цього, заплановано два дослідження на здобуття ступеня доктора психологічних наук і доктора медичних наук з проблем раннього втручання; видання інформаційного листа і методичних рекомендацій; участь у першому конгресі Міжнародного співтовариства раннього втручання у вересні 2003 р.

Навчальна і наукова-методична робота зумовлює необхідність професійного обміну. За період існування Центр активно співпрацює із Санкт-Петербурзьким Інститутом раннього втручання в реалізації довгострокової освітньої програми. Проведено семінар з лікувальної педагогіки, тренінги спільно із зарубіжними фахівцями: тренінг для співробітників, який проводили спеціалісти Центру порушень розвитку Дитячого медичного центру міста Цинциннаті (США); тренінг у Будапештському центрі раннього втручання (Угорщина). Крім цього, спеціалісти запрошувались до участі в роботі різних заходів, таких як: літня школа з дитячого психоаналізу; науково-практична конференція "Про стратегію соціальної політики в місті Харкові на 2002—2003 pp.", яка проводилась Управлінням праці і соціального захисту Харківської міської державної адміністрації; республіканський семінар з питань виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів", який проводило Міністерство праці і соціальної політики України у місті Миколаєві 12 березня 2001 p.; науково-практична конференція "Актуальні проблеми та шляхи впровадження ранньої соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров'я" 30—31 січня 2003 р. у м. Миколаєві.

Центр підтримує тісні партнерські зв'язки з організаціями соціальної сфери, медичними і освітніми закладами. Така співпраця здійснюється на основі угод про співробітництво, в яких визначаються права і обов'язки сторін, спільні заходи. Угоди про співробітництво підписані з Управлінням праці і соціальної політики Харківського міськвиконкому, Інститутом охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України, міською дитячою клінічною лікарнею №23, міською поліклінікою № 77, педагогічним університетом ім. Григорія Сковороди, Санкт-Петербурзьким інститутом раннього втручання. У 2003 р. Фонд став учасником коаліції громадських організацій України для лобіювання інтересів людей з розумовою відсталістю.

Фонд активно співпрацює з іншими громадськими і донорськими організаціями та благодійними фондами. Так спільно з Харківським обласним психоаналітичним товариством проведено дві освітні програми — два тренінги за участю американських спеціалістів і постійно діючий семінар з теорії і практики дитячого розвитку. Разом з благодійним освітнім закладом ОРТ-Харків видано інформаційно-методичну літературу і створено відеоматеріали. Правовий аспект соціального захисту дітей та їхніх сімей реалізується завдяки зусиллям благодійного товариства "Джерело", а також діяльності коаліції організацій України із лобіювання прав людей з розумовою відсталістю.

Інваліди — члени організації, батьки дітей-інвалідів залучаються до процесу прийняття рішень на рівні організації і місцевої влади. Для цього вони запрошуються до обговорення концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, участі у громадських слуханнях з проблем розвитку міста, у тому числі, і соціального захисту населення.

Слід зазначити, що місцева влада з розумінням сприймає потреби організації і надає не тільки моральну, але і реальну допомогу у вигляді фінансування, сприяння реалізації програм і проектів. З 2000 р. Фонд є партнером Головного управління з гуманітарних і соціальних питань Харківської міської ради у реалізації проекту "Єдина соціальна мережа". У рамках цього проекту Фонд отримує невелике фінансування для виконання своїх програм.

Основна література

Громада як осередок соціальної роботи з дітьми та сім'ями: Метод, матеріали для тренера / Авт.-упор.: О.В. Безпалько, Т.П. Авельцева, О.М. Петрик, Г.О. Притиск; За заг. ред. І.Д. Звєрєвої. — К.: Наук, світ, 2004. — 69 с.

Кравченко Р., Кабаченко Н., Васильченко О. Розвиток недержавних організацій соціальної сфери / Соціальна робота в Україні: перші кроки. — К.: Академія. — С. 130—144.

Проект "Підвищення професійного рівня фахівців організацій, що вирішують проблеми неповносправних дітей та їх сімей" / UNICEF. — 2003 р. — 62 с.

Додаткова література

Каролина Н.С. Сравнительные исследования и законы по вопросам социального партнерства: Сб. материалов. — К.: ИГО, 2000.--148 с.

Партнерство в соціальній роботі: Робочі матеріали семінару 18—24 лютого 2002 р. — К.: Християнський дитячий фонд; Академія праці і соціальних відносин, 2002. — 150 с.

Социальное партнерство государственных органов и неправительственных организаций как фундаментальный принцип гражданского общества / Регион, общественная организация "Союз социального благосостояния". — М., 2000. — 255 с.

Социальное партнерство, проблемы и пути решения: Материалы бел.-укр. науч.-практ. конф. 25—26 июня 1998 г. — Минск, 1998. — 147 с.

Теми для дискусії

  • 1. Характеристика третього сектору в соціальній структурі суспільства.
  • 2. Історичний аспект формування традицій доброчинності в Україні.
  • 3. Нормативно-правові умови забезпечення функціонування третього сектору.
  • 4. Напрями взаємодії державних соціальних служб і некомерційних організацій.
  • 5. Діяльність громадських організацій і об'єднань; благодійних громадських організацій, фондів, закладів.
  • 6. Основні завдання і напрямки професійної роботи соціального працівника в організаціях третього сектору.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >