< Попер   ЗМІСТ   Наст >

МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИБРАНОЇ СТРАТЕГІЇ

Оцінка альтернативних маркетингових стратегій здійснюється 7 кількісними методами: платіжна матриця, дерево рішень, гістограма, лінійне програмування, теорія черг, імітаційне моделювання, теорія ігор. Найчастіше на практиці спеціалісти користуються трьома першими методами. Для них не потрібні програмне забезпечення та поглиблені знання з математики.

Платіжна матриця — це статистичний метод прийняття рішень, що допомагає керівникові встановити, яка стратегія найбільше сприятиме досягненню цілей. При цьому платежі розглядаються як наслідок конкретної стратегії за конкретних обставин (табл. 7.1) [12, с. 125].

Таблиця 7.1. Оцінка стратегій

Ємність ринку, шт.

План випуску, шт.

Стратегія 1/100

Стратегія 2/200

Стратегія 3/300

Стратегія 4/400


Дерево рішень — це графічний метод, що використовується для відбору найкращого варіанта дій із можливих варіантів, в якому гілками дерева є ці варіанти. На кожній гілці, де починається розгалуження, зазначається балансовий прибуток підприємця. Такий метод дуже наочний і допомагає відобразити бізнесмену весь процес прийняття рішень.

Гістограма графічно показує суб'єктивну імовірність кожного результату в умовах ринку [12, с. 130]. На осі X відкладаємо роки окупності проекту, а на осі У— імовірність окупності, в %. Замість графіка використовуються стовпці.

Моделі лінійного програмування застосовують для визначення оптимального розподілу дефіцитних ресурсів при наявності дефіцитних потреб [12, с. 132].

Імітаційне моделювання — це процес створення моделі та її експериментальне застосування для визначення змін реальної ситуації [12, с. 135]. Якщо результати експерименту з використанням імітаційної моделі свідчать про те, що модифікація веде до поліпшення ситуації, керівник може більш рішуче приймати рішення щодо здійснення змін.

Отже, нарешті з'ясуємо, коли фірма має змінити свою стратегію:

· протягом тривалого часу фірма не забезпечує задовільних показників обсягу реалізації та прибутку;

· фірми-конкуренти різко змінили свою стратегію;

· змінилось зовнішнє середовище діяльності фірми;

· з'явились перспективи для здійснення заходів, здатних значно збільшити прибуток;

· намітились нові тенденції туристичного ринку;

· поставлені в стратегії завдання вже виконані;

· з'явились нові товари;

· застосування конкурентами нових методів конкурентної боротьби.


ТОВАРНА ПОЛІТИКА

  • 8.1 Конкурентоспроможність туристичного продукту
  • 8.2 Життєвий цикл товару чи послуги та стратегії для кожного етапу
  • 8.3 Асортиментна політика
  • 8.4 Продуктова стратегія

Конкурентоспроможність туристичного продукту

Важливою складовою комплексу маркетингу, що розробляє фірма для свого цільового ринку, є товар чи послуга. Виважена й послідовна продуктова політика закладає підвалини його ринкового успіху. Продуктова політика вивчає заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності продукції, насамперед її якісних та вартісних характеристик, що відповідають потребам споживачів.

Конкурентоспроможність — це сукупність якісних та вартісних характеристик товару чи послуги, які з точки зору покупця є суттєвими і забезпечують задоволення конкретних потреб [12, с. 141].

Оцінку ступеня задоволення потреби покупців споживчими властивостями виробу проводять за допомогою групового параметричного індексу (Jn, Je) за споживчими та економічними параметрами.


Відношення параметричних індексів одного товару до іншого і є інтегральним показником конкурентоспроможності, який визначається як

Якщо К більше 1, наш товар більш конкурентоспроможний, якщо К менше 1, — наш товар поступається конкурентному, коли К — 1 — товари знаходяться на однаковому рівні. Якісні та споживчі характеристики товарів чи послуг суттєво змінюються впродовж всього існування товару на ринку, що відображається в життєвому циклі товару.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >