< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Адміністративне право Польщі

Польща, Річ Посполита Польща - держава у Центральній Європі, унітарна парламентська республіка, що має в своєму складі 16 воєводств. Польща має державний кордон з сімома країнами Європи: на північному сході вона межує з Росією (Калінінградська область) та Литвою, на сході - з Білоруссю та Україною, на півдні - з Чехією та Словаччиною, на заході - з Німеччиною. На півночі Польща омивається водами Балтійського моря. Столицею Польщі є місто Варшава. Площа Польщі складає 322575 км, населення складає близько 38 млн осіб, вона є дев'ятою державою Європи за площею та восьмою за населенням. Близько 61% населення проживає у містах, найбільшими серед яких є Варшава, Краків, Лодзь, Вроцлав та Познань. Офіційною мовою є польська. Польща є членом багатьох міжнародних організацій, зокрема ООН, МВФ, Європейського Союзу, НАТО, ОБСЄ, Ради Європи тощо.

Республіка Польща - парламентсько-президентська республіка. Діє конституція, прийнята Національними зборами 2 квітня 1997 р., схвалена на референдумі 25 травня 1997 р. Набрала чинності 17 жовтня 1997 р. Маніфестом Польського комітету національного визволення від 22 липня 1944 р. Польща була проголошена Польською Республікою. З 22 липня 1952 р. по 29 грудня 1989 р. - Польська Народна Республіка. З 29 грудня 1989 р. - Республіка Польща.

Адміністративно-територіальний устрій Польщі

Сучасний адміністративний поділ Польщі введено 1 січня 1999 р. внаслідок адміністративної реформи. Кількість воєводств (wojewodztwo) скорочено до 16. Воєводства поділяються на 308 повітів (powiat), включаючи 65 міст, що мають статус міських повітів. Повіти поділено на 2489 ґмін (gmina).

У Польщі за часів її існування відбулося кілька адміністративно-територіальних реформ.

У 1946 р. відбувся перший післявоєнний адміністративний розподіл, виникли 14 воєводств і 2 великих міста (як самостійні одиниці): Варшава - столиця держави і Лодзь. Воєводства ділилися на 299 повітів, у тому числі 29 міських. Повіти ділилися на гміни, яких було понад 3000.

Найбільшим стало Познанське воєводство (Poznanskie) - 39,2 тис. км, а найменшим - Гданське (Gdanskie) - 10,7 тис. км. Більше всього жителів налічувало Шльонське (Сілезьке) (Slaskie) - 2,823 млн чол., а найменше - Ольштинське (Olsztynskie) - 352 тис. чол.

У 1950 р. виникло 3 нових воєводства з центрами у Кошаліні (Koszalin), Зеленій Гурі (Zielona Gora) і Ополе (Ороіе).

Цей адміністративний поділ зберігся практично без змін до 31 травня 1975 р. З 1 червня ліквідовувалися повіти і адміністративна структура змінювалася з триступеневої на двоступеневу.

Було утворено 49 воєводств, у тому числі 3 в агломераціях: у Варшаві (Warszawa), Лодзі (Lodz) та Кракові (Krakow). Мінімальними адміністративними одиницями стали 2345 ґмін і 814 міст, і навіть окремі райони деяких великих міст.

З 1 січня 1999 р. набув чинності новий триступеневий адміністративно-територіальний поділ, що спирається знову на воєводства, повіти і гміни.

На кінець грудня 1999 року в Польщі проживали близько 38 млн 654 тис. осіб. Середня щільність населення становить 124 людини на 1 км.

Адміністративний поділ Польщі такий: країна ділиться на воєводства (wojewodztwo), воєводства - на повіти (powiat), повіти - на гміни (gmina).

Гміна - це початкова і найважливіша одиниця адміністративної влади.

Керівництво гміни становлять: рада гміни, яка обирається на загальних виборах місцевого самоврядування, а також правління, що обирається радою гміни і здійснює виконавчу владу в гміні.

У сільських гмінах голова називається вуйт (wo'jt), в невеликих містечках - бурмістр (burmistrz), а у великих - президент (prezydent).

У питання гміни входять, зокрема: початкові школи, дитячі садки, бібліотеки, будинки культури, місцевий транспорт, дороги, управління ринками, охорона здоров'я.

Гміна відповідає за порядок і безпеку на своїй території, в її віданні перебувають дороги місцевого значення, організація комунального господарства і т. д. У результаті останньої реформи тепер до компетенції гміни входять також фінансові кошти.

Повіт

До сфери обов'язків повітів включені всі локальні питання, що виходять за межі гміни. Зокрема: охорона громадського порядку і загальна безпека, протипожежна безпека та захист від повеней, попередження стихійних лих і усунення їх наслідків, утримання загальних лікарень, боротьба з безробіттям, будівництво та утримання міжгмінних доріг.

Повітові можуть делегуватися права воєводств у тих питаннях, які можуть вирішуватися на місці.

Гміна і повіт вирішують всі адміністративні питання їх жителів. Таким чином громадяни позбавляються від необхідності їздити до воєводського центру для вирішення адміністративних проблем.

Повіт має окремий бюджет, а його доходи не залежать від доходів гмін.

Повіт не здійснює нагляд за діяльністю гмін, не може відбирати їх права і втручатися в їх фінансове управління. Фінансово автономний повіт може проводити власну бюджетну політику.

Рада повіту обирається на виборах самоврядування.

Повіти робляться настільки малими, що б вся їхня діяльність могла знаходитися під контролем виборців. Начальником ради управління є староста.

Воєводство

Воєводське самоврядування визначає політику регіону. Тобто займається питаннями, які не можуть бути вирішені на рівні повіту. Це, насамперед: рівномірний розвиток економіки (господарства), використання нововведень регіональних ринків, раціональна освітня політика до рівня університету, створення привабливих умов для інвесторів (особливо враховуючи вступ у перспективі до Європейського Союзу).

Головним показником діяльності воєводства є ефективність управління, найкраще використання регіонального потенціалу. Нові воєводства повинні бути якомога більшими (мінімум - кілька мільйонів жителів), володіти великим економічним і організаційним потенціалом, а також науковим потенціалом, особливо в питаннях інновацій (вищі школи та науково-приклади і інститути), володіти культурним і творчим потенціалом.

Для довідки: спочатку пропонувалося розбити країну на 12 воєводств, але згодом за основу був прийнятий план 1975 р. (17 воєводств). І в результаті реформи 1999 р. з 49 воєводств у Польщі залишилося 16; багато великих міст втратили статус воєводських столиць.

На чолі воєводського сейму, обраного на виборах самоврядування, стоїть маршал. Представником державної влади у воєводстві є воєвода, що знаходиться на сторожі державних інтересів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >