< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Господарство та економічна думка України в умовах командно-адміністративної економічної системи та відновлення основ ринкової системи господарства (20-ті роки XX ст. - початок XXI ст.)

Господарство України в період "воєнного комунізму" та нової економічної політики (НЕП)

УСРР - соціалістична держава. Економічна політика уряду була спрямована на ліквідацію приватних підприємств, поміщицького й капіталістичного землеволодіння.

Методи проведення цієї політики були різноманітними: націоналізація, фізичне знищення капіталістів і поміщиків, насильницьке впровадження колгоспів, радгоспів, комун, у яких земельна власність - спільна, продовольча диктатура, репресії. Навесні 1921 р., виправдовуючи жорстокість під час проведення соціалістичної економічної політики, В. Ленін назвав таку політику "воєнним комунізмом". "Воєнний комунізм" - явище тимчасове, надзвичайне, породжене війною, - так пояснювали свої дії В. Ленін і більшовики в 19191921 рр.

Сутність політики "воєнного комунізму"

  • - Продовольча диктатура.
  • - Заборона підприємницької діяльності, торгівлі.
  • - Націоналізація землі, скасування приватної власності.
  • - Скасування товарно-грошових відносин.
  • - Уведення замість грошей карток на продовольчі та інші товари для працюючих.
  • - Зрівнювалась система оплати праці (через картки).
  • - Організація державними органами влади "трудових армій" для примусової, безкоштовної праці.
  • - Репресії, спрямовані проти ворогів влади більшовиків.

Внутрішнє економічне становище УСРР (1921-1922)

  • - Економіка УСРР перебувала в зруйнованому стані. Випуск промислової продукції становити лише 10 % від довоєнного обсягу. - Сільське господарство також зруйноване. Посівні площі скоротились в 1,5 раза, відбулося різке падіння врожаїв. Починається голод. - Зростає невдоволення політикою уряду, спалахують повстання.
  • - Починається реалізація плану ГОЕЛРО (Державна комісія з електрифікації Росії). У ньому передбачене будівництво електростанцій, заводів на теренах України. План ГОЕЛРО потребує надмірних матеріальних витрат.

На Х з'їзді РКП(б), який відбувся в березні 1921 р., В. Ленін оцінив внутрішній стан РСФРР як катастрофічний. Аби виправити становище, що склалося в країні, запропонована й схвалена постанова "Про заміну продрозверстки натуральним податком" (натуральний податок - податок продукцією сільського господарства, який сплачували селяни державі за користування землею). Це рішення започаткувало нову економічну політику (неп), яку більшовики запроваджуватимуть у 1921-1928 рр.

Сутність нової економічної політики (непу)

  • - Уведення замість продрозверстки натурального податку.
  • - Відновлення товарно-грошових відносин. - Скасування "воєнного комунізму".
  • - Відновлення підприємницької діяльності, повернення підприємств колишнім власникам.
  • - Припинення насильницького об'єднання селян у колгоспи, радгоспи, комуни. - Розвиток усіх видів кооперації.
  • - Скасування заборони на оренду землі й залучення найманих сіль госппрацівників.

Особливості проведення непу в Україні

  • - В українських селах неп уведено пізніше, ніж у Росії, - наприкінці 1921 р. - на початку 1922 р.
  • - Уведення непу в сільському господарстві України збіглося з голодомором 1922 р., що відсунув нормалізацію становища в селах ще на рік-півтора.
  • - Продподаток в Україні був вищим, аніж у Росії, і стягувався примусово, часто за допомогою військових підрозділів.

У цілому неп позитивно вплинув на стан економіки: почали працювати заводи; була скасована карткова система; відновлено грошовий обіг; крамниці почали наповнюватися промисловими й сільськогосподарськими товарами. Нарешті зріс матеріальний рівень життя населення.

Політика українізації у 1920-і рр.

  • - На керівні посади призначалися переважно українці (це явище набуло назву коренізації).
  • - Офіційною мовою в Україні стає українська.
  • - Зростає кількість українських шкіл.
  • - Значна увага приділяється розвитку української культури.

Досягнення в галузі освіти та науки в роки непу

  • - Триває розширення мережі шкіл і вищих навчальних закладів.
  • - Завершується в основному боротьба з неписьменністю.
  • - Створюються навчально-виховні заклади для сиріт і безпритульних.
  • - Здійснюються, незважаючи на опір партійного й державного апарату, політика українізації. - До 1925 р. плідно працювала Всеукраїнська академія наук (потім вона стає філією АН СРСР).
  • - Серед членів Всеукраїнської академії було багато видатних учених: ботанік В. Липський, математики Д. Граве й М. Крилов, хіміки Л. Писаржевський та В. Костяківський, історик М. Грушевський та ін..

Літературна дискусія 1925-1928 рр.

- Ініціатори дискусії

- ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури).

- Головна проблема дискусії

- Шляхи подальшого розвитку української літератури.

- Позиція М. Хвильового та його прибічників

- Українська культура повинна розвиватися, спираючись на європейський досвід і досягнення.

- Підсумки дискусії

  • - У 1926 р. діяльність М. Хвильового оцінена пленумом ЦК КП(б)У як заклик до відокремлення України від Росії, тобто сепаратизм, націоналізм, вороже ставлення до радянської влади.
  • - У націоналізмі й сепаратизмі звинувачено також інших численних митців слова (М. Рильського, М. Драй-Хмару, Є. Плужника, Г. Косинку та ін.).
  • - У 1927 р. М. Хвильового виключено з ВАПЛІТЕ; через рік академія само ліквідовується.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >