Статистична оцінка якості продукції підприємств

Конкурентні умови ринкової економіки змушують підприємства, зацікавлені у сталому розвитку, виході на зовнішні ринки та формуванні позитивного іміджу своєї діяльності, значну увагу приділяти не лише кількісному зростанню обсягів виробництва та реалізації, а й якісним параметрам продукції.

Якість у широкому значенні прийнято вважати універсальною філософською категорією, яка охоплює як явища зовнішнього світу, так і свідомість людини. До категорії якості продукції вдаються під час вибору предметів для задоволення як виробничих, так і індивідуальних потреб, планування виробництва та оцінювання його результатів, визначення його складності та ефективності, організації праці, створення нових виробів. Вплив поліпшення якості продукції на виробництво та імідж підприємства схематично зображено на рис. 9.13.

Копітка робота Міжнародної організації зі стандартизації (IS-) з упорядкування термінології у сфері якості завершилась виданням стандарту IS- 8402:1994. Пізніше цей стандарт був доопрацьований і включений у стандарт IS- 9000:2000, в Україні він прийнятий як ДСТУ IS- 9000-2001. Розглянемо терміни і визначення, регламентовані цим стандартом.

Продукція результат процесу, а процес - сукупність взаємопов'язаних або таких, що взаємодіють, видів діяльності" яка перетворює входи на виходи. Часто вихід одного процесу безпосередньо є входом наступного. Систематичне визначення процесів та їх взаємодії в організації, а також управління ними називають "процес-ним підходом".

Багато видів продукції складається з елементів, що належать до різних узагальнених її категорій. У такому разі за критерій віднесення продукції до послуги, інтелектуальної продукції, технічних засобів або перероблених матеріалів слугує елемент, що переважає. Наприклад, продукція (автомобіль) складається з технічних засобів (двигуна), перероблених матеріалів (палива), інтелектуальної продукції (програма регулювання двигуна) і послуг (пояснення щодо функціонування).

Характеристика - це певна властивість, яка може бути власною або присвоєною, якісною або кількісною. "Власний" означає присутній у чомусь саме як постійна характеристика. Присвоєні продукції, процесу або системі характеристики (ціна продукції, власник продукції) не є характеристиками якості цієї продукції, процесу або системи.

Якість - ступінь, до якого сукупність власних характеристик об'єкта задовольняє вимоги до нього.

Вимогою називають сформульовану потребу або очікування, загальнозрозумілі або обов'язкові. Вимоги можуть бути пов'язані з будь-якими аспектами, наприклад, такими, як результативність, ефективність або простежуваність.

Результативність - це ступінь реалізації запланованої діяльності та досягнення запланованих результатів. Під ефективністю мають на увазі співвідношення між досягнутим результатом і використаними ресурсами. Простежуваністю називають можливість простежити передісторію, застосування або місцезнаходження того, що розглядають.

Управління якістю - скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості. При цьому організацією вважають сукупність людей і засобів виробництва з розподілом відповідальності, повноважень і взаємовідносин. Прикладами організації є: компанія, корпорація, фірма, підприємство, установа, індивідуальний торговець, асоціація або їхні підрозділи чи комбінації. Спрямування та контролювання щодо якості звичайно охоплюють розроблення політики і цілей у сфері якості, планування якості, контроль якості, забезпечення якості та поліпшення якості.

Рис. 9.13. Вплив поліпшення якості продукції на виробництво та імідж підприємства

Проблеми управління якістю зумовили постановку задач кількісної оцінки якості, необхідної для об'єктивного вибору та ухвалення управлінських рішень при стандартизації та сертифікації продукції, плануванні поліпшення її якості тощо. Оцінку якості можна розглядатися як основу формування всього механізму управління якістю продукції на всіх стадіях життєвого циклу продукту.

Для оцінки якості використовують такі терміни [67]:

• - градація якості - категорія, або розряд, присвоєні об'єктам однакового функціонального призначення, але з різними вимогами до якості;
• -рівень якості - відносна характеристика, що є результатом порівняння сукупності значень показників якості продукції з відповідною сукупністю базових значень цих показників - за кількісної статистичної оцінки;
• - міра якості - при виконанні точних технічних оцінок;
• - відносна якість - при порівнянні об'єктів.

Вимоги до якості - вираження певних потреб або їх визначення у наборі кількісно та (або) якісно встановлених вимог до характеристик об'єкта, щоб дає можливість їх реалізації і перевірки.

Показники якості - кількісно або якісно встановлені конкретні вимоги до характеристик (властивостей) об'єкта, що забезпечують можливість їх реалізації і перевірки. Основні групи показників якості наведені у табл. 9.11. [68; 77].

Таблиця 9.11. Основні групи показників якості

Показники призначення визначають основні функціональні властивості продукції і зумовлюють діапазон її застосування.

Показники надійності характеризують здатність продукції до збереження працездатності за дотримання певних умов експлуатації і технічного обслуговування (виражають властивості безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності).

Показники технологічності пов'язані з досконалістю конструктивно-технологічних рішень продукції, що зумовлюють високу продуктивність праці при виготовленні, ремонті і технічному обслуговуванні.

Ергономічні показники характеризують пристосованість продукції до антропометричних, фізіологічних, психофізіологічних і психологічних властивостей споживача, що виявляються в системі - виріб - навколишнє середовище".

Естетичні показники пов'язані із здатністю виробу до передання краси в наочно-плотській формі (відображають властивості гармонійності, оригінальності, інформаційної виразності, раціональності форми тощо).

Показники стандартизації характеризують відповідність продукції стандартам.

Економічні показники відображають витрати на розробку, виготовлення та експлуатацію продукції.

Теоретичні і прикладні проблеми оцінки якості об'єктів (виробів, послуг, процесів, систем) вивчає наука, яка називається кваліметрією.

Кваліметрія ставить перед собою три основні практичні завдання:

• 1) розробку методів визначення чисельних значень показників якості продукції, збору та обробки даних для встановлення вимог до точності показників;
• 2) розробку єдиних методів вимірювання та оцінки показників якості;
• 3) розробку одиничних, комплексних та інтегральних показників якості продукції.

До методів кваліметрії належать:

• 1) інструментальний, заснований на використанні засобів вимірювань;
• 2) розрахунковий, що полягає в обчисленні за значеннями параметрів продукції, знайденими іншими методами;
• 3) статистичний, використовує правила прикладної математичної статистики і заснований на підрахунку кількості подій або об'єктів;
• 4) органолептичний, заснований на аналізі сприйняття продукції органами чуття без застосування технічних вимірювальних засобів;
• 5) експертний, що враховує думку групи фахівців-експертів;
• 6) соціологічний, заснований на зборі та аналізі думок споживачів даної продукції;
• 7) комбінований, що поєднує декілька методів визначення показників якості.

В експертних методах кваліметрія широко використовує порівняння, засновані на шкалюванні. При порівнянні застосовують одну з трьох шкал:

• - шкалу рівнів (з прийнятою величиною рівня () порівнюються всі решта величини (¡¿1 (£)е'- 2 = ЛО)
• - шкалу порядку (результатом оцінки якості є рангований ряд порівнюваних величин ^1 < Q2 < ... <СЯ);
• - шкалу відношень (порівняння величини з еталоном за принципом ОІО -а). ^еталон -'

Залежно від кількості властивостей, що характеризуються, показники якості можуть бути одиничними (стосуються однієї властивості) або комплексними (стосуються декількох властивостей одночасно). Комплексні показники можуть бути пов'язані з одиничними деякою функціональною залежністю, проте не завжди. Тому в кваліметрії застосовують суб'єктивний спосіб побудови комплексних показників якості за принципом середньої зваженої [77] (табл. 9.12).

Визначення характеристик показників якості є однією з найважливіших операцій оцінювання якості продукції і, як правило, вимагає використання статистичних методів. Щоб оцінити характеристики показників якості продукції статистичними методами, необхідно розв'язувати такі завдання:

Таблиця 9.12. Комплексні показники якості

• - визначити закони їх розподілу;
• - визначити довірчі межі й інтервали для характеристик оцінюваного показника якості;
• - порівняти середні значення досліджуваної характеристики якості для двох чи декількох сукупностей одиниць продукції, щоб з'ясувати, якою є відмінність між ними: випадковою чи закономірною;
• - порівняти дисперсії досліджуваної характеристики якості для двох або декількох сукупностей одиниць продукції з тією ж метою;
• - визначити кореляційний зв'язок між двома характеристиками показників якості;
• - визначити параметри залежності досліджуваної характеристики якості від інших характеристик, що впливають на досліджуваний показник якості;
• - визначити вплив досліджуваних факторів на зміну оцінюваної характеристики якості.

Оцінювання технічного рівня продукції

Технічним рівнем певного виду продукції називають відносну характеристику якості цієї продукції, яку отримують шляхом порівняння показників, що характеризують її технічну довершеність, з певними базовими значеннями [77].

При оцінюванні технічного рівня продукції визначають відповідність встановленим нормам:

• - характеристикам найважливіших вимірюваних або розрахункових одиничних показників якості продукції;
• - характеристикам групового показника якості продукції, отриманого шляхом встановлення функціональної залежності;
• - характеристикам органолептичної оцінки;
• - характеристикам узагальненого показника якості продукції в частках одиниці або в стабільній шкалі.

При оцінюванні технічного рівня продукції важливе значення має правильний вибір базового зразка, або, як його ще називають аналога.

Базовий зразок (аналог) - це реально досягнута сукупність характеристик показників якості продукції, прийнята для порівняння. Ця сукупність має характеризувати оптимальний рівень якості продукції за певний заданий період часу.

При розробленні продукції важливе значення має оптимізація показників її якості.

Оптимальними називаються такі характеристики показників якості продукції, за яких досягається або максимальний ефект від експлуатації чи споживання продукції при заданих витратах на її створення та експлуатацію чи споживання, або заданий ефект за мінімальних витрата, або максимальне відношення ефекту до витрат.

Якщо за заданих витрат на одиницю продукції визначається найкраща характеристика узагальненого показника якості, який характеризує максимальний ефект від експлуатації чи споживання продукції, його розглядають як критерій оптимізації, а задані витрати є обмеженнями при оптимізації.

Якщо витрати на одиницю продукції за заданого значення узагальненого показника якості мінімізуються, критерієм оптимізації є витрати на одиницю продукції, а задане значення узагальненого показника якості - обмеженням при оптимізації.

Критерій оптимізації інколи називають цільовою функцією.

Оптимальні значення характеристик показників якості не обов'язково стосуються до реально існуючої продукції, вони можуть бути визначені розрахунковим способом для щойно розробленої або навіть гіпотетичної продукції зі значеннями показників якості, яких реально можна досягти. В такому випадку розрахункові значення оптимальних характеристик показників якості використовуються як базові для порівняння з ними відповідних характеристик показників якості існуючих зразків продукції. З розвитком науки і техніки значення характеристик, що входять до критерію оптимізації, і обмеження з часом змінюються. Це спричиняє зміни оптимальних значень показників якості продукції [77].