< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Аудит управління товарними запасами

Управління товарними запасами є однією з головних функцій оптових торговельних підприємств. Типовою проблемою, пов'язаною з виконанням логістичних функцій розподілу, є планування запасів, які становлять близько 30% загального обсягу оборотних коштів.

Великий обсяг замовлення має певні переваги і недоліки. Переваги:

  • - зменшення витрат на підготовку замовлення;
  • - зменшення дефіциту запасів;
  • - зменшення транспортних витрат. Недоліки:
  • - збільшення витрат на зберігання запасів;
  • - збільшення потрібного капіталу;
  • - висока ймовірність фізичного та морального зносу товару.

У більшості підходів щодо управління запасами оптимальним вважається такий обсяг замовлення (розмір партії поставки), за якого забезпечується мінімальна величина загальних витрат. Основними моделями планування запасів, тобто визначення оптимального обсягу замовлення (розміру партії поставки), є:

  • - модель економного розміру замовлення (ЕРЗ) або модель оптимального розміру партії поставки;
  • - модель з резервним запасом;
  • - модель ЕРЗ за наявності знижок за кількість товару.

Для моделі економного розміру замовлення (ЕРЗ) або моделі оптимального розміру партії поставки пропонуються дві системи:

  • - система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;
  • - система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення і з постійним рівнем запасів.

Використання моделі ЕРЗ пов'язано з певними теоретичними припущеннями:

  • - попит є постійним і не змінюється протягом року;
  • - цикл замовлення відомий і постійний;
  • - знижки за кількість не передбачаються;
  • - дефіцит включений, якщо замовлення розміщено своєчасно.

ЕРЗ або оптимальний розмір партії поставки передбачає такий обсяг замовлення, який забезпечує найменшу суму витрат на виконання самого замовлення та зберігання запасів.

Слід зазначити, що збільшення обсягу замовлення супроводжується зменшенням кількості замовлень на рік. При цьому зменшуються витрати, пов'язані із самим замовленням. З іншого боку, збільшення обсягу замовлення (партії поставки) призведе до збільшення витрат на зберігання, оскільки збільшується середня величина запасу, який слід зберігати.

Оптимальний розмір партії поставки досягається в точці, де крива витрат на замовлення і крива витрат на зберігання перетинаються (рис. 9.1).

Розрахунок оптимального розміру партії поставки розраховується у три етапи:

  • 1) визначення витрат на замовлення;
  • 2) визначення витрат на зберігання;
  • 3) визначення оптимального розміру партії поставки (оптимального обсягу замовлення).

Загальні витрати як функція величини замовлення

Рис. 9.1. Загальні витрати як функція величини замовлення

Розглянемо детально усі ці етапи.

Визначення витрат на замовлення

Річні витрати на замовлення розраховуються, виходячи з кількості замовлень на рік і витрат на виконання одного замовлення:

де

V — річні витрати на замовлення; 8 — попит (у натуральному виразі); С0 — витрати на кожне замовлення; q — кількість одиниць у замовленні.

Визначення витрат на зберігання

Рівень запасу за умовами моделі економного розміру замовлення (ЕРЗ), по-перше, підвищується з 0 до q, коли надходить замовлення. По-друге, коли запас досягає 0, то розміщується і миттєво надходить нове замовлення. Отже, середній рівень запасу дорівнює:

де q — кількість одиниць у замовленні;

С1 — витрати зберігання на одиницю продукції на рік; Си—ціна товару;

і — витрати на зберігання, визначені як відсоток від ціни товару. Витрати на зберігання запасів (С1) можуть бути визначені також як відсоток від середньої вартості запасів:

С1 = Си* і

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >