Управління залученим капіталом комерційного банку

Комерційний банк відкриває клієнту строковий або ощадний депозитний рахунок на підставі таких документів:

• - депозитної угоди;
• - картки зі зразками підписів та відбитком печатки (для юридичних осіб);
• - паспорта або документа, що його замінює, і зразка підпису (для фізичних осіб).

Згідно з депозитною угодою можуть бути передбачені додаткові надходження грошей на депозитні рахунки. Строкові депозити не використовуються для здійснення поточних платежів. Якщо вкладник бажає змінити суму вкладу - збільшити або зменшити, то він може розірвати депозитну угоду і переоформити свій строковий вклад на нових умовах. Часткове вилучення коштів з депозиту передбачено тільки для окремих типів ощадних вкладів (пенсійних, для зарахування заробітної плати).

Після закінчення депозитної угоди закриття депозиту здійснюється на основі оформлення меморіального ордеру. Повернення депозиту і сплата відсоткового доходу юридичним особам здійснюється тільки через перерахування коштів на поточний рахунок, а фізичним особам - шляхом виплати готівки або перерахування коштів на поточний рахунок. Дострокове закриття депозитного рахунку можливе на підставі заяви або клопотання вкладника.

За користування залученими коштами комерційні банки сплачують вкладникам відсотковий дохід, який може виплачуватись авансом, періодично (щомісяця, раз у квартал, за підсумками року) та після закінчення строку дії депозиту. Відсотки підлягають нарахуванню щомісяця, не пізніше, ніж в останній робочий день місяця. Нараховані, але не сплачені відсотки відносять до нарахованих витрат. Нараховані за депозитами відсотки відображаються в балансі на перше число наступного місяця як зобов'язання банку, а в звіті про прибутки і збитки - як понесені витрати.

Незалежно від методу розрахунку відсотків при визначенні кількості днів враховується перший день і не враховується останній день угоди.

Умови щодо нарахування відсотків визначаються депозитною (кредитною) угодою. Результати розрахунків показують, що для вкладника вигідний метод "факт/360", а для позичальника - метод "30/360".

Комерційні банки можуть здійснювати нарахування процентів вкладникам як за простими, так і складними відсотками.

Прості відсотки обчислюються за формулою:

де: V - сума відсотків за період у п днів; Р - сума номіналу депозиту; к - річна відсоткова ставка; п - кількість днів розрахункового періоду; Т - максимальна кількість днів у році за умовами договору.

Нарощена сума депозиту розраховується таким чином:

де: Б - нарощена сума депозиту наприкінці розрахункового періоду п, тобто номінал депозиту плюс відсотки;

Р - сума номіналу депозиту;

к - річна відсоткова ставка;

п - кількість днів розрахункового періоду;

Т - максимальна кількість днів у році за умовами договору.

и ;

Нарощену суму депозиту при застосуванні складних відсотків за період не більше одного року визначимо за формулою:

де: Б - нарощена сума депозиту наприкінці періоду т, тобто номінал депозиту плюс капіталізовані відсотки;

Р - сума номіналу депозиту;

К - річна відсоткова ставка, % ;

п - кількість днів за розрахунковий період;

т - кількість періодів (разів) нарахування складного відсотку;

Т - максимальна кількість днів у році за умовами договору.

Сума складних відсотків за розрахунковий період обчислюється так:

де: Б - сума відсотків за розрахунковий період;

Р - сума номіналу депозиту;

К - річна відсоткова ставка, % ;

п - кількість днів за розрахунковий період;

т - кількість періодів (разів) нарахування складного відсотку;

Т - максимальна кількість днів у році за умовами договору.

Управління банківськими ресурсами - це діяльність, пов'язана із залученням грошових коштів вкладників та інших кредиторів, визначенням розміру і відповідної структури джерел грошових коштів у тісному зв'язку з їх розміщенням

В процесі управління ресурсами комерційний банк повинен вирішувати такі завдання:

• 1. Виконувати вимоги НБУ щодо дотримання встановлених економічних нормативів.
• 2. Не допускати наявності в банку коштів, які не приносять доходу, крім тієї її частини, яка забезпечує формування обов'язкових резервів.
• 3. Підтримувати певне співвідношення між власними і залученими коштами. Надмірна наявність залучених коштів збільшує ризик і підвищує потенційну загрозу неплатоспроможності банку. Переважне формування банківських ресурсів за рахунок власного капіталу веде до втрати певною групою акціонерів контролю над банком, зниження рівня виплати дивідендів та ринкової вартості акцій.
• 4. Забезпечувати одержання банком прибутку за рахунок залучення якомога "дешевших" ресурсів.
• 5. Забезпечувати взаємозв'язок і взаємоузгодженість між депозитними операціями і операціями по видачі позик за їх строками та сумами.
• 6. Особливу увагу в процесі організації депозитних операцій приділяти строковим депозитам, які в найбільшій мірі забезпечують підтримку ліквідності балансу банку.
• 7. Постійно намагатись, щоб резерви вільних (не залучених в активні операції) коштів на депозитних рахунках були мінімальними (резерв вільних банківських ресурсів визначається як різниця між залишками коштів на поточних та інших депозитних рахунках і величиною позичкової заборгованості).
• 8. Здійснювати заходи щодо розвитку банківських послуг і підвищенню якості та культури обслуговування клієнтів, що буде сприяти залученню вільних грошових коштів.