< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Сутність "інформаційно-аналітичного забезпечення" державного управління у сфері безпеки

Вивчення будь-якої діяльності починається із з'ясування її соціально-корисної значущості для суспільства, сфери застосування та змісту. Для цього слід визначити саме поняття діяльності, що є об'єктом дослідження, тобто з'ясувати поняття категорії "інформаційно-аналітичне забезпечення". Ключове слово у цьому словосполученні - забезпечення, яке несе в собі головний смисл діяльності, що вивчається. Значення прикметника "інформаційно-аналітичне" полягає у визначенні особливостей сфери застосування поняття "забезпечення".

Забезпечення (у загальному значенні) може тлумачитися як задоволення певних потреб та інтересів суб'єкта діяльності, тобто надання необхідних для його існування і розвитку ресурсів, створення відповідних умов надійного функціонування механізмів, відповідальних за підтримання його життєздатності; (у професійному значенні) - це усіляка допоміжна діяльність, що сприяє найбільш ефективному вирішенню покладених на політичні, правоохоронні, оборонні органи та спецслужби завдань, зокрема у сфері управління: кадрові, інформаційні, матеріально-технічні, фінансові тощо задоволення потреб керівних і виконавчих структур.

Потреби - це відповідна енергія, живильна сировина, що спричиняє внутрішні процеси, взаємодію останніх із зовнішнім середовищем, взаємне проникнення: внутрішньої енергії до зовнішнього середовища, зовнішньої енергії до внутрішнього середовища суб'єкта, а також взаємний позитивний чи негативний вплив, і таким чином стимулює живильну силу і підтримує життєздатність суб'єкта. Зазначені потреби (ресурси) можуть бути природного походження або штучного походження. Часто у неживому або тваринному світі зазначені потреби мало усвідомлюються і забезпечуються суб'єктом на рівні природних інстинктів самозбереження.

Інтереси - це усвідомлені суб'єктом потреби, характерні лише людині як живій істоті, яка має свідомість і здатна навіть без наявності відповідних біологічних сигналів усвідомлювати відповідні потреби заздалегідь. Людина намагається створити необхідні умови для того, щоб, коли надійде відповідний біологічний імпульс потреби, задовольнити її.

Потреби та інтереси можуть бути у вигляді певних ресурсів: продовольчих, фінансових, технологічних, інформаційних, матеріально-технічних, сировинних, фахово-трудових, психологічних тощо.

Термін "Інформаційно-аналітичне" представляє собою складний прикметник, роль якого зводиться до того, щоб звузити значення слова "забезпечення" до рівня конкретної сфери застосування, а саме:

  • o інформаційної - відносно самостійної діяльності спеціально підготовлених фахівців, зайнятих пошуком, відбором, обробкою, накопиченням, узагальненням і збереженням інформаційних одиниць (перший етап процесу інформаційно-аналітичного забезпечення у системі управління будь-якого механізму);
  • o аналітичної - як похідний другий етап процесу інформаційно-аналітичного забезпечення у системі управління будь-якого механізму: виробництво спеціально підготовленими фахівцями на підставі наявних інформаційних одиниць і складних розумових процесів нового знання щодо явища або події, що вивчається.

У зв'язку з цим під час розгляду "інформаційно-аналітичного забезпечення" (ІАЗ) потрібно з'ясувати такі питання:

- Яку суспільно корисну діяльність має забезпечувати ІАЗ?

Відповідь: юридично-довідкову, консалтингову, правоохоронну, діяльність у сфері безпеки та оборони.

Спочатку слід визначити, що означає термін "діяльність".

Діяльність - це, по-перше, специфічна, притаманна людині форма відносин, зміст якої складає доцільну зміну і перетворення навколишнього середовища в інтересах людини; по-друге - процес, що відбувається в часі та просторі, тобто сукупність визначених послідовних дій, спрямованих на досягнення мети - кінцевого результату.

Процес - у перекладі з грецької мови - "просування", у загальноприйнятому науковому значенні - послідовна зміна явищ, станів у розвитку чого-небудь.

Юридично-довідкова, консалтингова діяльність має досить широкий спектр роз'яснювальних і юридично-просвітницьких послуг, які надаються споживачам.

Правоохоронна діяльність буває різних видів: організаційно-профілактична, управлінсько-розпорядча, охоронна, патрульно-постова, оперативно-розшукова, досудова, слідча, судова, прокурорсько-наглядова, адвокатська, кримінально-виконавча.

Оперативно-розшукова діяльність (ОРД) - таємний менеджмент у сфері зовнішньої та внутрішньої політичної діяльності держави, що передбачається спеціальними законодавчими нормами більшості сучасних країн для неординарних ситуацій: система гласних і негласних оперативно-розшукових заходів правоохоронних органів, в окремих випадках спецслужб, здійснюваних з використанням агентурно-оперативних і оперативно-технічних засобів в інтересах прихованого надання вигідного впливу на події, процеси і поводження людей, створення умов для проведення дослідних заходів і документування протиправних та злочинних дій чи бездіяльності.

Діяльність у сфері безпеки - це контррозвідувальна, розвідувальна, політико-дипломатична, військово-представницька (військово-дипломатична) діяльність.

Діяльність у сфері оборони - це діяльність військової розвідки, штабів і підрозділів військових округів, об'єднань, з'єднань, підрозділів Генерального штабу Збройних Сил, Міністерства оборони України.

Оперативна діяльність - конспіративна частина діяльності спецслужб (розвідки та контррозвідки), здійснювана специфічними силами, засобами та методами. В оперативній діяльності виділяють агентурну, оперативно-технічну та інформаційно-аналітичну складові.

  • - Хто є споживачами інформаційно-аналітичного продукту? Відповідь:
  • - пересічні громадяни України, іноземці та особи без громадянства відповідно до Закону України про "Інформацію";
  • - керівники відповідних управлінських структур юридично-довідкових, правоохоронних органів, спецслужб, не правоохоронних структур державного управління, залучених до виконання окремих заходів у юридичній, правоохоронній сферах та в забезпеченні оборони і безпеки України;
  • - керівники управлінських ланок суб'єктів господарювання
  • - Що є інформаційно-аналітичним продуктом, який постачається споживачам?

Відповідь:

У. Для пересічних громадян: 1) будь-яка юридична інформація, корисна для них під час вирішення їхніх соціальних, сімейних, цивільних, господарських, політичних, трудових проблем; під час спілкування з представниками відповідних структур підчас розгляду різних цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ; 2) відповідні рекомендації, поради та можливі наслідки від їх реалізації, що допомагають громадянам приймати правильні рішення.

2. Для керівників відповідних юридично-довідкових, консалтингових фірм, бюро тощо: доказова інформація та відповідно можливі варіанти порад щодо вирішення організаційно-управлінських та інших проблем, пов'язаних з виконанням замовлень, вказаних у запитах клієнтів, на їхню користь або визначення можливого ризику чи небезпеки отримання певної шкоди або невигоди.

З Для керівників правоохоронних органів, спецслужб, інших управлінських структур держави та суб'єктів господарювання:

  • - достовірна інформація, яка може бути використана при вирішенні організаційно-управлінських проблем і прийнятті рішень у сфері управління з напрямків діяльності;
  • - виважені варіанти вирішення проблем і відповідна поведінка керівних осіб під час вирішення організаційно-управлінських проблем, прийнятті відповідальних рішень та їх реалізації;
  • - достовірна прогностична інформація щодо характеру, тенденцій і перспектив розвитку ситуації в кримінальному середовищі, соціальній, політичній, економічній сферах, зовнішній політиці та міжнародних відносинах, потрібна для планування і реалізації оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної, політико-дипломатичної, військово-дипломатичної, пропагандистської, мобілізаційної, профілактичної діяльності у сфері:
  • o боротьби зі злочинністю і правопорушеннями, забезпечення правопорядку;
  • o зовнішньої політики щодо реалізації геополітичних, геоекономічних, геостратегічних завдань;
  • o безпеки та захисту національних інтересів;
  • o оборони держави.

У підсумку виходить - інформаційно-аналітичне забезпечення має дві головні мети: 1) постачання інформації, необхідної споживачам (замовникам); 2) забезпечення процесу управління діяльністю відповідних структур у вигляді:

  • o розробки прогностичної інформації;
  • o напрацювання варіантів вирішення проблем і можливих наслідків від ужитих заходів;
  • o підготовки рекомендацій щодо поведінки осіб, які приймають рішення, під час процесу прийняття рішення та його реалізації.

Звідси виходить, що суб'єктами інформаційно-аналітичного забезпечення є:

  • o юридичні довідково-консультативні контори, консалтингові бюро;
  • o нотаріальні фірми;
  • o спеціальні структури правоохоронних органів і спецслужб;
  • o органи державного управління;
  • o управлінські ланки суб'єктів господарювання. Інформаційно-аналітичні технології дають змогу:
    • 1. Знизити навантаження на особу, яка приймає рішення, за рахунок здійснення первинної фільтрації потоку інформаційних даних.
    • 2. Звільнити фахівця-аналітика від рутинної роботи з систематизації та реферування даних.
    • 3. Підвищити системність сприйняття інформаційних даних про обстановку за рахунок введення процедур інтеграції інформації.
    • 4. Забезпечити перетворення Інформаційних даних про обстановку до виду, більш зручного для сприйняття аналітиком.
    • 5. Автоматизувати пошук аргументації на підтвердження чи заперечення висунутих аналітиком гіпотез.
    • 6. Забезпечити автоматичну індикацію логічно суперечливих інформаційних даних (при наявності відповідних процедур їх формалізації).
    • 7. Забезпечити автоматичну індикацію очікуваних подій за рахунок постановки завдань автоматизованим системам.
    • 8. Підвищити ефективність інформаційно-аналітичної роботи за рахунок алгоритмізації та стандартизації аналітичних процедур.
    • 9. Забезпечити більш високу психологічну стійкість експерта-аналітика щодо стресових впливів за рахунок застосування спеціальних методик.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >