Страхування врожаю сільськогосподарських культур

Важливою економічною передумовою, що значно підвищує роль страхування у сільськогосподарському виробництві, є розширення обсягу страхової відповідальності. Страхування урожаю проводиться від усіх несприятливих природних і метеорологічних явищ. Страхування майна аграрних підприємств та сільськогосподарських культур здійснюється лише у добровільній формі, що обумовлює необхідність забезпечення фінансової стійкості страхових компаній при реалізації страхових послуг аграріям. До об'єктів страхування належить:

• o майбутній (очікуваний) урожай сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень плодоносного віку;
• o фактичні затрати страхувальника на посів (висаджування) та вирощування сільськогосподарських культур;
• o багаторічні насадження: дерева, кущі, плодово-ягідні насадження й виноградники.

На страхування не приймаються.

• o природні сінокоси й пасовища;
• o посіви культур, що висіваються на зелене добриво, сіяних підпокривних та безпокривних багаторічних трав;
• o посіви сільськогосподарських культур, які висівались страхувальником три останні роки поспіль, але жодного року від них не отримано врожаю;
• o багаторічні насадження плодоносного віку, якщо господарство не одержувало врожаю з цих насаджень протягом трьох років, що передували укладанню договору страхування;
• o багаторічні насадження, що зростають у садах, знос або зрідження яких становить 70 і більше відсотків від їх первинної вартості або нормативу посадки; такі, що підлягають списанню з балансу у зв'язку з плановою реконструкцією, викорчовуванням, природним відмиранням, враженням хворобами та шкідниками;
• o посіви (посадки) сільськогосподарських культур, що знаходяться в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та інші стихійні явища - з моменту оголошення у встановленому порядку про таку загрозу відповідними органами нагляду.

Страховим ризиком при страхуванні майбутнього (очікуваного) урожаю сільськогосподарських культур вважається:

• o вимерзання озимих культур та багаторічних сіяних трав посіву минулих років (строк використання яких за агротехнічними нормами не закінчився);
• o градобій, злива, тривалі дощі, буря, ураган або затоплення посівів, якщо останнє є наслідком стихійного лиха;
• o пожежа на пні колосових та інших сіяних культур;
• o припинення подачі електроенергії, викликане стихійними явищами, або аварією у спорудах захищеного грунту у результаті стихійного лиха - для культур захищеного фунту;
• o вимокання, випрівання, якщо це сталося внаслідок стихійного лиха;
• o посуха;
• o хвороби рослин;
• o землетрус;
• o підвищена вологість, що перешкоджає зібрати врожай;
• o повне знищення карантинними комахами.

При страхуванні багаторічних насаджень до страхових ризиків відносяться:

• o вимерзання;
• o сильні снігопади й обледеніння;
• o повінь, буря, ураган, злива, обвал, зсув, сель та землетрус;
• o пожежа й удар блискавки;
• o посуха;
• o повне знищення карантинними комахами.

Страховим випадком вважається завдання прямих збитків майновим інтересам страхувальникам, пов'язаних з неотриманням або недоотриманням урожаю сільськогосподарських культур унаслідок реалізації одного чи декількох вищеназваних ризиків, якщо вони передбаченні договором страхування.

Розмір збитку обчислюють, помножуючи різницю між вартістю фактично одержаного урожаю даного року та середньою врожайністю за попередні п'ять років з 1 га на всю площу посіву.

Якщо на всій площі, де загинула (пошкоджена) культура, або на частині такої площі здійснено пересів (підсів) збиток визначається з урахуванням вартості фактично одержаного валового урожаю основної культури (за цінами, про які досягнуто домовленості при укладанні договору) і фактичної вартості урожаю на площі пересіву (підсіву) за цінами реалізації цієї культури.

Страховим випадком не визнаються та відшкодуванню не підлягають збитки, що виникли внаслідок:

• o невиконання страхувальником агротехнічних вимог щодо вирощування сільськогосподарських культур, зазначених у договорі страхування, правил пожежної безпеки тощо;
• o низької організації праці або відсутності у страхувальника необхідної кількості: паливно-мастильних матеріалів, робочої сили, насіння, посадочного матеріалу, добрив, ядохімікатів, сільгосптехніки й автотранспорту;
• o неправильної обробки посівного (посадкового) матеріалу пестицидами або іншими ядохімікатами, а також внесення надлишкової кількості добрив:
• o механічних пошкоджень, заподіяних рослинам при культивації, збиранні, поливі, зрошенні або іншій обробці;
• o використання не сертифікованого насіння й посадкового матеріалу;
• o відсутності організації належної охорони та забезпечення збереження зібраного врожаю до його оприбуткування.

Крім вищенаведених подій до страхових випадків не відносяться і страховик не виплачує страхове відшкодування, якщо збитки майновим інтересам страхувальника спричинені:

• o військовими та пов'язаними з ними ризиками (війною, вторгненням, ворожими актами або військовими діями, заколотом, військовим або народним повстанням, бунтом, революцією, громадським заворушенням будь-якими військовими маневрами, навчаннями або іншими військовими заходами);
• o терористичними актами, а саме: здійсненням навмисних протиправних дій (вибух, підпал, аварія або інші дії);
• o використанням ядерної енергії у будь-якій формі та наслідків такого використання;
• o будь-якого роду забрудненням або зараженням ядерним, хімічним або біологічними речовинами та матеріалами.

Страхова сума встановлюється у межах мінімальної або максимальної вартості врожаю, але не менше 50 і не більше 70 відсотків середньої вартості врожаю з 1 га.

Мінімальна вартість врожаю визначається шляхом множення ціни за одиницю продукції, що склалася у страхувальника від реалізації продукції даної культури у минулому році, на врожайність з 1 га, яка є найменшою за останні п'ять років, і на площу, з якої заплановано одержати врожай.

Максимальна страхова сума розраховується, виходячи із середньої врожайності зі га за останні три роки, помноженої на вартість 1 ц продукції, що склалася за минулий рік, і на планову площу, з якої очікується отримати врожай.

Страхова сума не повинна перевищувати запланованої вартості. Також вона не може перевищувати загальних планових витрат, передбачених технологією вирощування врожаю тієї чи іншої культури, а також бути меншою за фактично проведені витрати на момент укладання договору страхування.

Розмір страхової суми визначається щодо кожної сільськогосподарської культури окремо й розраховується за формулою:

де: Ц - погоджена зі страхувальником вартість 1 ц врожаю застрахованої сільськогосподарської культури (грн); 5- площа сільськогосподарської культури, що приймалася на страхування; У - середня урожайність сільськогосподарської культури у господарстві (районі) за попередні п'ять років з 1 га.

Страховий платіж визначається згідно зі страховим тарифом, розмір якого встановлюється у договорі страхування залежно від об'єкту страхування, прийнятих на страхування ризиків, страхових сум, розміру франшизи та інших чинників залежно від конкретних умов страхування.

Базові страхові тарифи з добровільного страхування майбутнього (очікуваного) урожаю сільськогосподарських культур відображені у табл. 9.2.

Таблиця 9.2. Базові страхові тарифи ПАТ "УСК "ГАРАНТ АВТО"" з добровільного страхування майбутнього (очікуваного) урожаю сільськогосподарських культур

При укладанні договору страхування страхувальник на вимогу страховика повинен надати:

• o розрахунок вартості сільськогосподарської культури або групи культур (на кожну сільськогосподарську культуру або групу культур окремо), які підлягають страхуванню. До розрахунків додаються бухгалтерські документи, що засвідчують вартість, середню врожайність за останні три роки, планові та фактичні витрати, а також витрати наступних періодів на вирощування тієї чи іншої культури на визначеній в договорі страхування площі посіву, а також довідка (витяг) з плану розвитку господарства (бізнес-плану) й довідка про фінансовий стан страхувальника;
• o карту-схему або типовий опис площі посіву (висаджування) та вирощування сільгоспкультури (групи культур), багаторічних насаджень плодоносного віку, плодово-ягідних насаджень й виноградників, акти обстеження тощо; o документи, що містять інформацію про характер виробничої

діяльності страхувальника, визначені страховиком. Договір страхування укладається на один рік або інший строк, узгоджений сторонами, але не більше одного сезону (циклу) вирощування однієї культури (групи культур). Дати початку та закінчення дії договору страхування зазначаються у договорі страхування.

У разі виникнення у страхувальника збитків він зобов'язаний надати страховику всю необхідну інформацію, яка підтверджує факт настання страхового випадку, а саме: документами довідки державної гідрометеорологічної служби; підрозділів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, чи інших відповідних науково-дослідних інститутів; станцій захисту рослин; інспекцій з питань карантину рослин та інших організацій, що займаються вивченням впливу метеорологічних та інших природних умов.

Розмір загального збитку у разі загибелі (пошкодження) сільськогосподарських культур або плодів багаторічних насаджень визначається після збирання врожаю, виходячи із фактичних втрат внаслідок страхового випадку, і розраховується множенням різниці між вартістю врожаю з 1 га, прийнятого на страхування, і вартістю фактично одержаного врожаю з І га, на всю площу посіву за цінами, що прийняті на дату укладання договору страхування.

Страхове відшкодування підлягає виплаті після того, як повністю будуть встановлені причини та розміри збитку. Виплата страхового відшкодування здійснюється згідно з договором страхування на підставі письмової заяви страхувальника та страхового акта, складеного страховиком або уповноваженою ним особою.

Протягом 15 робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів та відомостей про обставини настання страхового випадку страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті та складає відповідний страховий акт.

Розмір страхового відшкодування за кожною із застрахованих сільськогосподарських культур розраховується, виходячи із величини збитку зменшеного на розмір франшизи відповідно до формули:

де: У - середня врожайність застрахованої сільськогосподарської культури за договором (ц/га); Уф - врожайність застрахованої сільськогосподарської культури за договором (відповідно до актів огляду пошкоджених посів і результатів контрольного збирання ц/га); 8 -площа застрахованих посів 7-ої сільськогосподарської культури (га); Ц- узгоджена ціна сільськогосподарської культури між страховиком та страхувальником (грн./ц); ФБ - франшиза безумовна, встановлена для і-ої сільськогосподарської культури (грн).

Підставами для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є:

• o навмисні дії страхувальника (членів його сім'ї та його представників) спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника та вищезгаданих осіб встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
• o вчинення страхувальником умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку;
• o подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування, ступінь страхового ризику, факт настання страхового випадку або приховування таких відомостей;
• o несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховику перешкод з боку страхувальника в огляді місця страхування сільськогосподарських культур або багаторічних насаджень після настання страхового випадку, у з'ясуванні обставин настання страхового випадку, у визначенні характеру та розміру збитків;
• o неповідомлення або несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про підвищення ступеня ризику;
• o невиконання страхувальником будь-якого із зобов'язань, що вказані у договорі страхування.

Подальший розвиток добровільного страхування сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень сприятиме беззбитковому виробництву сільськогосподарської продукції.