-Atlantique

У Франції функціонує 3500 сільськогосподарських кооперативів, що займаються переробно-збутовою діяльністю. Мають фермери і 13300 кооперативів зі спільного використання техніки. Членами кооперативів різних видів є 9 із 10 фермерів. Тут зайнято біля 520 тис. працівників. А кооперативний річний оборот становить у середньому 77-80 млрд євро. Таким чином вибудовується ланцюг вертикально інтегрованого бізнесу (рис. 2.3). 58 тисяч фермерів центрально-західних департаментів

Франції мали 70 кооперативних елеваторів. Але побачили, що вигідніше продавати зерно на кордоні. З цією метою об'єдналися і в порту Ла-Рошель побудували на кооперативних принципах один потужний елеватор (держава взяла участь - дала безповоротну субсидію). Трейдери також здійснили некомерційні вклади у спорудження припортового елеватору, де придбавають необхідні їм великі партії продукції. У результаті невеликі французькі фермери одержують від ціни на кордоні 75 %, тоді як наші досить крупні господарства за відсутності кооперативних каналів збуту - лише 49-51 %.

Рис. 2.3. Схема взаємозв'язків у найбільшому кооперативному об'єднанні Франції з реалізації зернових

Лише шляхом об'єднання фермерські господарства можуть протистояти монополістам. Наприклад, французький кооператив об'єднує 14 тис. виробників зерна, продає зерно у Франції, в країни Латинської Америки, Азії. Він нагромаджує великі партії зерна, які з часом збуває за цінами, найбільш вигідними для фермерів. Питання збуту, ціни, вивчення ринку знаходиться в компетенції кооперативу.

Досить популярним видом виробництва серед фермерів Франції є виготовлення молочної продукції. Шляхом створення кооперативів розвивалось сільське господарство багатьох країн світу. Наприклад, у Франції кооперативам майже безкоштовно віддавали молочні заводи. Французький молочний кооператив може надавати послуги зі збору та охолодженню молока, із заготівлі сіна, закупівлі або підготовки кормів для худоби, штучного осіменіння, ветеринарного супроводу.

На півдні Франції, в горах Юра, що відділяють країну від Швейцарії, виробляються відомі сири торгової марки "Соїґсе". Там кожен фермер тримає по 10 і більше корів, користується своїм або кооперативним пасовищем. У кожному селі свій кооперативний сирзавод де працюють три особи. Раніше реалізація сирів здійснювалась через посередників за цінами набагато нижчими, ніж у містах. Тому фермери створили об'єднання у рамках департаменту (району) і створили кооперативний союз (кооператив кооперативів) - юридичну особу, якій делеговані функції забезпечення дозрівання сирів упродовж 4 місяців і їх збут безпосередньо супермаркетам й іншим покупцям. Завдяки цьому виручка фермерів від збуту молока збільшилася на 20 %.

У Франції молоко для переробки закуповується від фермерських господарств з чисельністю 50 голів і більше. Під впливом індустріалізації сільського господарства створюються нові кооперативні формування. Так, у Франції організовані кооперативи зі спільного використання засобів виробництва. Такі кооперативи займаються обробітком ґрунту, внесенням добрив, збиранням врожаю, проведенням меліоративних робіт та ін.

Кооперація у Польщі

Багатосекторне сільське господарство є в основному індивідуальним. У Польщі близько 70 відсотків сільськогосподарських наділів. Держава стимулює розвиток індивідуального сільського господарства прийняттям низки нормативних актів - головним чином законів. Важливий вплив на розвиток кооперації в Польщі має Закон "Про Кооперативне право", "Про об'єднання у сільському господарстві (2000 р.)" та Наказ Міністра сільського господарства і розвитку села (2005 р.), які встановлюють:

• - мінімальну кількість членів об'єднань (5 господарств);
• - мінімальний річний обсяг товарної продукції. Приклад:
• - худоба на м'ясо: 100-300 гол., 5 членів;
• - картопля: 600-1800 т, 5 членів;
• - молоко: 100 000 л, 5 членів.

В Польщі - 14 голів і більше, в яких застосовується весь комплекс (механічне доїння, охолодження, механічна очистка) попереднього обробітку продукції.

Об'єднання у кооперативи разом з переробниками молока дозволяє створити свої пункти заготівлі молока обладнувати їх ємностями з охолодженням, організовувати механічне доїння, навчати власників правилам санітарії, забезпечувати їх необхідним інвентарем. Прикладом є Польща, яка за фінансової підтримки держави за три роки від дрібнотоварного виробництва перейшла до концентрації і спеціалізації виробництва.

Досвід економічних перетворень у кооперативній системі Німеччини свідчить про негативні тенденції розвитку кооперативного руху в країні. Основними причинами погіршення ситуації у сфері споживчої кооперації Німеччини стали слабкість центральної влади союзів кооперативів і закритість інформації для пайовиків. Керівники споживчих кооперативів, користуючись відсутністю доступності інформації, викупили більшість акцій своїх товариств і стали перетворювати їх в акціонерні компанії. Через перетворення кооперативів у фактично акціонерні товариства кооперативний рух Німеччини розколовся.

Розвитку сучасних кредитних кооперативів поклала початок Німеччина. Перші два кооперативи, членами яких були міські ремісники, були створені Шульце-Делітчем в 1849-1850 рр., а в 1869 році Райффейзен створив кредитний кооператив серед сільського населення, перетворивши раніше засноване ним благодійницьке товариство. За даними Міжнародної ради кредитних кооперативів, нині в світі налічується близько 90 тис. кооперативів. У минулому столітті в Німеччині також одержали розвиток сільськогосподарські кооперативи, посередником яких були так звані казино - селянські об'єднання без статуту, що організовувалися на один сезон для спільної закупки сільськогосподарського інвентарю.

Цікавим є досвід Італії у сфері споживчої кооперації. На відміну від інших країн, розквіт споживчої кооперації Італії відбувся в середині 80-х років, а саме у період спаду кооперативного руху в інших європейських країнах. Це було спричинено головним чином незначною участю кооперативів в економіці країни післявоєнного періоду, а також релігійною і політичною роздробленістю кооперативного руху.

Парадоксально, але повільний розвиток кооперативного руху в Італії в післявоєнний період позитивно вплинув на подальшу кооперативну діяльність країни. Тісні зв'язки з коопераціями інших країн дозволили врахувати їх досвід і уникнути помилок. Сьогодні в Італії близько половини супермаркетів належать кооперації.

Діяльність італійських кооперативів ґрунтується на таких принципах:

• o обмежений розмір сукупного паю;
• o розмір мінімального статутного фонду не фіксується (принцип відкритих дверей);
• o одна людина - один голос незалежно від розміру паю;
• o регульований соціальний склад: членами споживчого кооперативу не можуть бути посередники, а також особи, що займаються збутом аналогічної для кооперативу продукції, тобто виключається можливість використання кооперативу для особистого збагачення;
• o наявність податкових пільг: а) відсутність подвійного оподаткування; б) протягом перших 10 років кооперативи звільняються від податку на корпорації, в подальшому діє пільгове оподаткування; в) передбачений мінімальний дохід пайовика, який не обкладається податком.