< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Блоги

Блоги - це результат зміни стилю мислення суспільства й жанрової організації комунікації. Попередники блогів - щоденники, головною ознакою яких була інтимність. Про суть і місце нинішніх щоденників у мережі розмірковують багато дослідників. "Блог - це осередок закомплексованих графоманів і політичних фриків? І таке буває? Платформа для вільного спілкування людей, зацікавлених якоюсь темою? Так, звичайно, але не тільки. Новий вид ЗМІ? Можливо. Прекрасний маркетинговий інструмент, що забезпечує не тільки найширше охоплення, але й точне влучення в цільову аудиторію? Неочікувано, спірно, але, безсумнівно, цікаво" (Скобл P., Ізраел Ш. "Розмова дорожче за гроші. Як блогінг змінює спілкування бізнесу й споживачів"). "Більш трудомісткий і повільний, зате надійніший спосіб мати увагу постійно - заслужити довіру. Блоги - це спілкування, відкритий діалог, у якому довіра напрацьовується" (Попов А. "Блоги. Нова сфера впливу"). Таким чином, серйозний сугестивний потенціал блогів усвідомлюють і дослідники, і автори, і відвідувачі.

Блог - це мережевий щоденник, стрічка авторських повідомлень, побудована в хронологічному порядку та, як правило, відкрита для читацьких коментарів.

З історії блогів. Слово blog з'явилося наприкінці минулого тисячоріччя: У грудні 1997 року Йорн Баргер запропонував називати "інтернет щоденник" коротко - weblog (від англ. logging the web - "записуючий події мережі"). Слово прижилося, але у квітні 1999 року стало коротше на дві літери: Пітер Мерхольц, автор веблога Peterme, розщепив неологізм надвоє. Вийшов вираз we blog - "ми робимо блог". З того часу blog (блог) став визначенням інтернетного щоденника. У 2004 році повний англомовний словник Merriam-Webster назвав "блог"- мережевий щоденник - словом року.

Блоги використовували ще до виникнення терміна: з 1996 року в мережі були популярні два щоденники - "Вечірній Інтернет" А.Носика й "Паровозів News" О.Гагіна. У той же час А.Лебєдєв почав збирати на сайті НЖМД "Колекцію маразму", що була першим прикладом майданчика зі збору користувальницького контенту.

Масове визнання прийшло до блогів тоді, коли можливість просто й безкоштовно завести особистий блог з'явилася в кожного, навіть не занадто досвідченого користувача. У 1999 році був відкритий сайт ВІоgger, а потім і "Живий журнал" (Livejoumal.com). Епітет "живий" добре відображує ідею спілкування між багатьма людьми, які пишуть замітки самі й можуть залишати коментарі в чужих щоденниках.

Маніпулятивний потенціал блогів першими оцінили політики: у листопаді 2000 року, у розпал виборів президента США, відкрився блог TalkingPointsMemo, відвідувачі якого обговорювали підрахунок голосів у штаті Флорида.

У міру того, як збільшувалася кількість блогів і ширилася їхня аудиторія, ними все більше цікавилися бізнесмени. У 2006 році маркетологи провідних компаній США назвали блоги одним із найпопулярніших інструментів у своїй справі.

Дані Forester Research про найбільш популярні маркетингові інструменти в США представлені на рис. 7.3.

Сугестивні можливості блогів. Розкручування будь-якого бренда, завоювання ринку впливу, закріплення нового тренда передбачають такі кроки: увага - довіра - репутація - вплив.

Ця схема є ключовою для здійснення сугестивного впливу в блогах. Щоб блог привернув увагу сугесторів, він повинен бути популярним у мережевому співтоваристві, викликати довіру, що забезпечує його репутацію в інтернеті. У цьому випадку сугестивний вплив буде особливо продуктивним. Ключовим компонентом у запропонованій схемі є довіра.

Дані Forester Research

Рис. 7.3. Дані Forester Research.

Саме установка відвідувачів блогів на щиру комунікацію, довіру до одержуваної інформації з неофіційних джерел робить можливими маніпулятивні тактики. "Довіра - валюта блогосфери. Ніяк інакше увагу "купити" неможливо" (А.Попов).

Властивості блогів, які, з одного боку, відрізняють їх від традиційних засобів масової комунікації, з іншого - роблять ефективним майданчиком сугестивного впливу, такі:

  • 1. Легкість публікацій. Блог може відкрити будь-який бажаючий. Більше мільйона блогів відкривається щорічно. Написаний пост стає доступним усьому світу за лічені секунди.
  • 2. Доступність. Чим більше ви створюєте пости, чим більш активно й творчо підходите до комунікації в блогах, тим доступнішими стаєте.
  • 3. Соціальний характер. "Блогосфера - одна велика розмова. Цікаві актуальні бесіди переходять із сайту на сайт, покликаючись одна на одну. За допомогою блогів люди зі спільними інтересами вибудовують дружні стосунки, переборюючи географічні кордони" (Р.Скобл, Ш.Ізраел).
  • 4. Вірулентність. Інформація часто поширюється блогами швидше, ніж через агентство новин. Блоги більш ефективні в поширенні інформації, ніж різноманітні форми вірусного маркетингу.
  • 5. Можливість синдиціювання. Пошукові ресурси дають можливість безкоштовної доставки блогів, що дозволяє дізнатися про відновлення блогів, заощаджує час пошуків.
  • 6. Взаємозв'язок. Найбільш ефективний блог буває пов'язаний із безліччю інших посилань, тому блогеру доступні мільйони його колег.
  • 7. Авторитетна роль автора, з яким можна безпосередньо спілкуватися.
  • 8. Висловлення думок й ідей в авторському стилі, без спеціального літературного оброблення, що робить спілкування більш безпосереднім і викликає довіру.
  • 9. Можливість відновити колишні комунікативні події. По мітках у блозі легко вести пошук минулих подій і відвідувачів.
  • 10. Відкритість комунікації. Жанр блогів існує тільки за наявності постійного спілкування, відкритого діалогу, у якому репутація й довіра напрацьовуються мовленнєвими вчинками та мовленнєвою поведінкою хазяїна й гостей віртуального щоденника.
  • 11. Зворотний зв'язок. У блогах спостерігається принципово нове ставлення до читача. Його думка цікава, вона відразу публікується. Читач стає співавтором блогів.
  • 12. Стратегічна відмінність від рекламного впливу. Реклама розрахована на швидкий ефект, але й результати рекламних кампаній, як правило, бувають короткотривалими. "Реклама - це спроба швидко зібрати врожай уваги без посівних робіт. Але не можна збирати врожай з одного поля багато разів підряд, нічого не саджаючи. Так і люди: вони не готові виявляти увагу нескінченно й до всіх, її запас у кожного обмежений, і витрачати її кожен хоче на свій розсуд. Більш трудомісткий і повільний, зате надійніший спосіб отримувати увагу постійно - заслужити довіру. Блоги - це спілкування, відкритий діалог, у якому довіру можна заробити. Вторинні навички досягнення успіху й маркетингові хитрощі відходять на другий план, а на першому опиняються сутність людини, її справжній характер" (А.Попов).
  • 13. Автор блогів у ролі когерентного журналіста. Новий напрям у журналістиці - когерентність - передбачає, що журналіст повинен уміти все - робити без помічників фото- й відеорепортажі, брати інтерв'ю, писати прес-релізи тощо. Всі ці функції виконує автор блогів, іноді випереджаючи офіційні ЗМІ за швидкістю подання інформації. Аматорський рівень подання матеріалів натомість викликає більше довіри читачів.

На інтернетівських форумах та Живому журналі у 2008 році йшло обговорення, що ніби навесні 2008 року в Роси відбудеться деномінація із заміною купюр на інші, схожі на евро. Чутки набули значного поширення, вийшли на політичну арену. Президент Росії був змушений привселюдно спростовувати інформацію про деномінацію. Було проведено розслідування для відновлення історії чутки, яке показало, що: 2005 року М.Родін написав дипломну роботу з дизайну грошей. Картинки були тоді опубліковані в журналі "Designer" № 10/2005.

  • 17.08.2007 р. вийшла стаття "Деньги России", де зображення купюр, узяте із цього журналу, обговорювалося тільки з погляду дизайну. Про це йшлося й у коментарях до статті.
  • 21.11.2007 р. на блозі gvozdeff з'явився пост "О грядущей деноминации", у якому "по секрету" повідомлялося, що ці купюри - для майбутньої деномінації. Коментарі до того посту були викладені на шести сторінках. 23 листопада 2007 р. із посиланням на блозі gvozdeff з'явилася публікація на фішках під назвою "О грядущей деноминации". Тоді ж зафіксований різкий сплеск згадувань у блогосфері.

Таким чином, усі ті характеристики блогу, які роблять його привабливим для СМК (вірулентність, відкритість, зворотний зв'язок, синдикатна організація тощо), створили підґрунтя для сугестивного впливу на тисячі відвідувачів мережі.

Зміна державних і національних кордонів приводить до зміни меж комунікативного простору; новий соціальний лад, нова система міжнародних відносин продукують нову якість інформації й комунікативно-прагматичних зв'язків людини та універсуму.

Сутність сучасного суспільства може бути визначена як інформаційно-комунікативна, що передбачає безперешкодний доступ до інформації й обмін нею, відсутність кордонів, будь-яких рамок комунікації (політичних, географічних, тимчасових), взаємопроникнення ідей і культур, зворотний комунікативний зв'язок. Інформаційно-комунікативне суспільство при всіх позитивних аспектах його організації є ідеальним середовищем для здійснення всякого роду маніпулювань і сугестивних впливів на окрему особистість і різні співтовариства, насамперед мережеві.

  • 1. Інтернет - новий інформаційний простір, який обживається інформаційно-комунікативним суспільством. Інтернет становить глобальну соціально-комунікаційну комп'ютерну мережу, призначену для задоволення особистісних, комунікаційних потреб за рахунок використання телекомунікаційних технологій.
  • 2. Комунікативні й технічні особливості організації мережі створюють сприятливі умови для сугестивного впливу на індивіда, мережеві співтовариства та більш глобально - на світове співтовариство в цілому. Став можливим безпрецедентний контроль над кожним індивідом; за допомогою інтернету поширюється значна кількість матеріалів, споживання яких призводить до девальвації духовних цінностей, деформації свідомості; інформація виступає як важливий стимулятор змін у суспільстві, формуючи, змінюючи "інформаційну свідомість" й управляючи нею; дешевизна й мобільність поширення інформації створюють технологічно комфортні умови для здійснення маніпулювання; децентралізована організація мережі дає змогу приховувати реальні джерела маніпупятивних впливів; використання всіх ресурсів гіпертексту для прокладання необхідних маршрутів маніпулятивних кампаній сприяє здійсненню сугестивного впливу на глобальне світове співтовариство.
  • 3. В інтернеті сугестивні технології особливо ефективні в силу різних причин: високої довіри до неофіційних ресурсів мережі; можливості залучити аудиторію демонстрацією шляхів вирішення проблем; формування мережевих співтовариств на основі емпатії.
  • 4. Сугестивна комунікація в інтернеті базується на кардинально нових комунікативних принципах, один із яких звучить так: там, де раніше була реклама, сьогодні повинна бути емпатія (співчуття). Сугестивний вплив найбільш ефективно здійснюється серед тих мережевих співтовариств, де інтерактивні відносини налаштовані на довіру, симпатію, співчуття й розуміння, що знижує рівень критичності в сприйнятті інформації.
  • 5. Сугестивні технології в інтернеті націлені на масовий результат. їхнім об'єктом найчастіше виступає соціальна мережа - співтовариство постійних користувачів певного мережевого ресурсу, "коло своїх", об'єднаних спільними нормами й цілями комунікації.
  • 6. Сугестія може бути змодельована й одночасно досліджена в рамках двох дисциплін - теорії соціальних комунікацій і сугестивної лінгвістики.
  • 7. Дослідження сугестії в мережі з позицій соціальних комунікацій дозволяє виділити такі її особливості: сугестивний вплив на мережеве співтовариство викликає "масову", "позаколективну" поведінку, його прикметна ознака - стихійне передання Інформації; зростає роль інтелектуальної рецепції - здатності духу переймати готові думки й судження інших мислячих істот і давати можливість цим судженням інтелектуально впливати на останніх; відбувається формування нових символічних систем, що свідчить про спроби встановлення влади; користувачі інтернету піддані психічному зараженню й переконанню без критичного аналізу інформації; сугестія впливає на свідомість користувачів шляхом застосування найяскравіших брендів.
  • 8. Механізми сугестивної лінгвістики набувають особливої значущості в інтернетній комунікації, оскільки єдина реальність людини в мережі - це її мовленнєві вчинки. До найбільш популярних лінгвістичних прийомів сугестії в інтернеті належать конкретність й образність ключових слів, емоційне перенасичення тексту; використання риторичних запитань невизначених і наказових конструкцій; звертання до базового для того чи іншого співтовариства концепту та наповнення його новим змістом; експлуатація ідеї "кола своїх"; включення в дискурс лінгвістичних структур спільності й довіри тощо.
  • 9. Усі жанри інтернетної комунікації можуть бути використані для здійснення сугестивного впливу, але найбільш активно застосовуються медіавіруси, комп'ютерні ігри й блоги. Саме в цих жанрах створені найбільш сприятливі умови для уведення в інфосферу прихованих концепцій у вигляді ідеологічного коду: медіавіруси ефективні за рахунок своєї завуальованості, привабливої оболонки й соціально-психологічної непідготовленості одержувачів. Комп'ютерні ігри створюють відчуття психологічного комфорту, дають можливість самореалізації в нових соціальних ролях. Психологічний комфорт визначає зниження рівня критичності стосовно сюжету ігор і прийнятих ролей. Сугестивний ефект блогів забезпечується їхньою принциповою настановою на довіру, відкритість, комунікацію.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >