Інвестиційна привабливість як складова аналізу інвестиційної діяльності підприємства. Критерії оцінки ефективності інвестицій у практиці інвестиційного проектування на малих підприємствах

Важливою складовою аналізу інвестиційної діяльності підприємства є її інвестиційна привабливість - це інтегральна характеристика окремих підприємств як об'єктів майбутнього інвестування з позицій перспективності розвитку, обсягів і збуту продукції, ефективності використання активів, їх ліквідності, платоспроможності та фінансового стану.

Для оцінки інвестиційної привабливості можуть бути використані різні фінансові коефіцієнти. їх склад залежить від цілей і глибини аналізу фінансового стану.

У свою чергу, фінансово-інвестиційний аналіз є способом накопичення, перетворення та використання інформації фінансового характеру. Він має кілька цілей:

• - визначення фінансового стану та фінансових результатів діяльності малого підприємства;
• - виявлення просторово-часових змін у фінансовому стані та результатах діяльності;
• - прогноз основних тенденцій зміни фінансового стану;
• - прийняття рішення щодо фінансування інвестиційного проекту і розміру фінансування малих підприємств власними коштами.

У практиці інвестиційного проектування найпоширеніші такі критерії ефективності інвестицій:

• - чиста приведена вартість фРУ);
• - дисконтований строк окупності (ИРВ)
• - внутрішня норма прибутку (/ЯК);
• - модифікована внутрішня норма прибутку (МІЯЯ);
• - індекс прибутковості/коефіцієнт рентабельності інвестицій (РІ).

Чиста приведена вартість - це сумарна сьогоднішня вартість чистих грошових потоків, які забезпечують проект. В економічній літературі існують різні модифікації формули обчислення чистої приведеної вартості, однак найзагальнішим видом формули для розрахунку ИРУ є

де ПТУ - сумарний обсяг інвестицій, здійснений у цей момент часу (нульовий рік, або рік приведення), грн; СРІ - чисті грошові потоки в і'-му році реалізації інвестиційного проекту, що обчислюються як різниця в прирості доходів і витрат згідно з проектом, грн; г - вартість капіталу, або річна процентна ставка, на яку сподівається інвестор, частка од.; п - кількість років у розрахунковому періоді.

Як відомо, залежно від обраної схеми розрахунку, грошові потоки можуть містити різні складові. Так, під час використання традиційної схеми розрахунку, коли ставкою дисконтування є середньозважена вартість капіталу, чистий грошовий потік охоплює: чистий прибуток, або приріст чистого прибутку, що виникає в і-Рі момент часу реалізації проекту; амортизація, або приріст амортизації, в і-й момент часу; додаткові грошові потоки у зв'язку зі зміною робочого капіталу, що припадає на певний момент часу (можуть бути зі знаком "+" або "-"); робочий капітал, що вивільняється в останньому році реалізації проекту; залишкова вартість устаткування, установленого за проектом (враховується в останньому році реалізації проекту).

Якщо для обчислення грошового потоку використовується схема власного капіталу, коли ставкою дисконтування є вартість власного капіталу, то з чистого грошового потоку відраховуються процентні платежі й виплати основної частини боргу.

Якщо інвестування здійснюється протягом декількох років, необхідно використовувати принцип дисконтування (нарощення) також і стосовно капіталовкладень. Тоді чисту приведену вартість знаходимо за формулою

де - інвестиції в основні фонди й оборотні кошти в 1-му році здійснення проектних рішень, грн; і - індекс року початку розробок за проектом; іа - індекс року початку впровадження інновацій; £0 -o індекс року початку експлуатації проекту; - індекс року закінчення експлуатації проекту.

Отже, до основних переваг показника МРУ можна віднести його гнучкість, надійність, а також можливість розкладання і додавання вартостей у просторово-тимчасовому аспекті.

Показник дисконтованого строку окупності визначає період часу, через який відбувається повернення вихідних інвестицій, тобто коли накопичений дисконтований чистий грошовий потік дорівнюватиме нулю. Математичне вираження дисконтованого строку окупності припускає розв'язок такого рівняння:

Цей метод подає важливу інформацію, що стосується ризику і ліквідності проекту. Однак у процесі обчислення DPB не враховані грошові потоки після повернення інвестицій, що є суттєвим недоліком. Зокрема, це обмежує можливості використання згаданого показника під час порівняльної оцінки ефективності проектів з різними варіантами фінансування, тому що, наприклад, виплата основної суми боргу може опинитися за межами періоду окупності, що не позначиться на отриманих результатах.

За такої норми прибутковості підприємству однаково вигідно інвестувати свій капітал під IRR відсотків у будь-які фінансові інструменти або реальні активи, що генерують грошовий потік, кожен елемент якого, у свою чергу, інвестується під IRR відсотків.

Існування внутрішньої норми прибутковості припускає розв'язок поданого нижче рівняння:

Цей показник може бути критеріальним для добору проектів з урахуванням індивідуального рівня інвестиційних ризиків малого підприємства. Однак йому також притаманна низка недоліків.

Внутрішня норма прибутковості характеризує лише максимальний рівень витрат, що асоціюється з оцінюваним проектом, але не дає змоги одержати правильний висновок щодо альтернативних проектів, передусім якщо вони істотно відрізняються один від одного за величиною грошових потоків. Більш того, критерій IRR не дає змоги розрізняти ситуації, коли ціна капіталу міняється. Однак, якщо проект фінансується з різних джерел, значення середньозваженої ціни капіталу може істотно змінюватися залежно від загальноекономічної ситуації та внутрішнього стану малого підприємства. Критерій IRR не допомагає також у випадку різної тривалості фінансування, наприклад, за умови короткострокового і довгострокового залучення засобів, наявності різних відстрочок у виплаті боргу.

Частково усунути недоліки, притаманні критерію IRR (наприклад, оцінка проектів з неординарними потоками), можливо за допомогою модифікованої внутрішньої норми прибутку MIRR, У цьому випадку коефіцієнт дисконтування, що врівноважує сумарну приведену вартість відтоків і сумарну наростаючу вартість усіх припливів, являє собою Af IRR, Загальна формула його обчислення має вигляд:

де COFt - відтік коштів у o -му періоді (за абсолютною величиною), грн; CIFt - приплив коштів у t-му періоді, грн; г - ціна джерела фінансування цього проекту, частки од.; п - тривалість проекту, років.

Дисконтування і нарощування, на відміну від алгоритму розрахунку IRR, здійснюються за ціною джерела фінансування проекту, що також є перевагою MIRR.

Для визначення ефективності інвестиційних проектів використовують ще один показник, який враховує вартість грошей у часі - індекс прибутковості, або коефіцієнт рентабельності.

В економічній літературі представлена досить велика кількість різних видів цього показника. Проте у найбільш загальному вигляді індекс прибутковості визначає відношення приведених доходів до приведених на ту саму дату інвестиційних витрат. Його можна вирахувати у такий спосіб:

де / - індекс року завершення проектних рішень.

Перевага показника індексу прибутковості полягає в тому, що він дає змогу порівнювати проекти з різною величиною первісних інвестицій.

З-поміж розглянутих вище показників чиста приведена вартість є кращим критерієм за оцінки ефективності інвестиційних проектів, особливо у випадку порівняння проектів з різними варіантами фінансування. Перевагами РІ є його гнучкість, придатність до аналізу різних схем фінансування, проектів з неординарними грошовими потоками, здатність враховувати зміни норми прибутковості з часом.

Отже, виходячи з вищенаведеного, реалізація механізму формування інвестиційних ресурсів на малих підприємствах має відбуватися у кілька етапів (рис. 9.4).

Рис. 9.4. Алгоритм реалізації механізму формування інвестиційних ресурсів малого підприємства

На першому етапі треба визначити, яке устаткування необхідне для підтримки поточного та очікуваного рівня виробництва; можливості оптимізації використання приміщень і знаходження підрядчика для виконання окремих виробничих функцій; оцінити можливість реструктуризації діяльності підприємства з метою запобігання дублюванню господарських функцій у різних підрозділах і, таким чином, вивільнення персоналу, а також майна, площ для продажу або передачі в оренду; проаранжувати виробництва за рівнем рентабельності, впливом на основний виробничий процес; оцінити можливість заміни одних видів ресурсів іншими, а також границі такої заміни; виявити припустимий рівень втрат за здійснення мобілізаційних заходів.

На другому етапі на ґрунті проведеного аналізу формується перелік конкретних заходів щодо збільшення грошових надходжень, які можливі на цьому підприємстві.

На четвертому етапі оцінюється ефективність заходів за допомогою розрахунку вищенаведених показників.

На п'ятому етапі, відповідно до заданих на попередньому етапі критеріїв, здійснюється відбір заходів і формується їхній портфель. Такий портфель заходів обмежений, з одного боку, сумою потрібних інвестиційних коштів, а з іншого - наявними ресурсами для їхнього здійснення.

Насамперед, це обумовлено необхідністю встановлення пріоритетності під час відбору з існуючого різноманіття конкретних мобілізаційних заходів у портфель. Такі заходи можуть розрізнятися за рівнем витрат на їхнє здійснення, рівнем можливих втрат у порівнянні зі звичайною діяльністю, ступенем використання ресурсів у господарській діяльності підприємства, зв'язком із виробничою діяльністю, змінюваністю функцій, виконуваних підрозділом, у якому здійснюються заходи, тощо.

Запропонований механізм формування власних інвестиційних ресурсів малого підприємства ґрунтується на комплексному підході, орієнтований на довгострокову перспективу, враховує вплив податків, тобто реалізує всі свої засадничі принципи і може бути використаний у практичній діяльності малого підприємства, як один зі способів фінансування інвестиційних проектів.