< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Ризик не реалізації профільної технології підприємства через не укладення договору на постачання вихідних продуктів

Причини:

  • o відмова традиційних постачальників від висновку договорів;
  • o неприйнятні для підприємства умови договору (у тому числі ціни);
  • o перехід традиційних постачальників на випуск іншої продукції;
  • o неможливість закупівлі на світовому ринку через складності митного законодавства, відсутності валюти тощо.

Чинники ризику:

  • o надмірна концентрація вхідних матеріальних потоків на обмеженій кількості постачальників;
  • o недиверсифікованість постачань;
  • o нестабільність загальної соціально-економічної ситуації;
  • o прийняття постачальниками стратегії "максимальний прибуток сьогодні будь-якими засобами".

Рекомендовані методи компенсації:

  • o диверсифікація виробництва шляхом розширення числа використовуваних або готових до використання технологій і видів продукції;
  • o диверсифікація постачань;
  • o постійний збір і актуалізація інформації про можливих постачальників, їхніх намірах, освоюваних технологіях і соціально-економічну ситуації навколо них;
  • o установлення некомерційних зв'язків із реальними і потенційними постачальниками;
  • o вертикальна інтеграція "вниз" і квазі-інтеграція, тобто об'єднання окремих функцій управління;
  • o придбання підприємством акцій підприємств-постачальників;
  • o розширення і підтримка особистих контактів із постачальниками;
  • o підготовка кредитних ліній на випадок необхідності передоплати;
  • o створення страхового резерву вихідних продуктів.

Ризик недоотримання вихідних матеріалів через зрив укладених договорів про постачання

Причини:

  • o непередбачені ситуації у постачальників;
  • o технічна неможливість виробництва необхідної для підприємства продукції;
  • o неможливість виконання умов договору;
  • o ухвалення рішення постачальником про розрив договору і зміна ним споживачів продукції;
  • o ухвалення рішення постачальником про зміну умов договору - термінів, цін, обсягів, вимог до якості продукції, що постачається;
  • o аварійність на транспорті.

Чинники ризику:

  • o загальна нестабільність соціально-економічної ситуації;
  • o відсутність традиції обов'язковості загально-правових і контрактних умов;
  • o нерівномірність темпів інфляції;
  • o сплески росту цін в окремих галузях і регіонах;
  • o нерівномірність динаміки прибутків різних шарів населення;
  • o недостатність у підприємства коштів для компенсації підвищення цін постачальником.

Методи компенсації, що рекомендуються:

  • o диверсифікація постачань;
  • o розширення складу постачальників;
  • o створення фінансових резервів або організація "гарячих" кредитних ліній на випадок непередбачених витрат;
  • o прогнозування динаміки цін;
  • o залучення традиційних постачальників у діяльність підприємства шляхом висновки договорів участі в прибутках або придбанні акцій;
  • o створення страхових запасів вихідних матеріалів;
  • o завчасна розробка системи функціонування підприємства в умовах пошуку альтернативних постачальників.

Ризик неповернення передоплати постачальником

Причини:

  • o ті ж, що й у випадку ризику невиконання договорів постачання;
  • o рішення постачальника про тимчасове або остаточне присвоєння отриманих у якості передоплати сум;
  • o неможливість їхньої виплати даному підприємству через використання до розриву договору.

Чинники ризику:

  • o кризова ситуація у взаєморозрахунках підприємств;
  • o слабкість господарського арбітражу і законодавчої бази;
  • o низька правова культура управління;
  • o гіпертрофоване прагнення підприємств до абсолютної мінімізації ризику (звідкіля і виникає вимога передоплати);
  • o відсутність розвинутої системи страхування господарських і фінансових операцій.

Методи компенсації, що рекомендуються:

  • o некомерційна інтеграція;
  • o покупка й обмін акціями з постачальником;
  • o установлення неформальних особистих відношень із керівництвом підприємства-постачальника;
  • o створення регіональної системи страхування фінансово-господарських угод і відповідної системи перестрахування;
  • o залучення незалежних організацій (банків, страхових товариств, фондів) у якості гарантів угод;
  • o розвиток заставних угод.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >