Типи та види фермерських кооперативів

В умовах СОТ конкуренція на внутрішньому ринку, як і підвищення мотивації індивідуальної діяльності фермерських господарств, безсумнівно, сприяє зростанню продуктивності праці навіть без застосування додаткових інвестицій. Діючи як відокремлені ринкові суб'єкти, фермери можуть функціонувати певний час в умовах недосконалості ринку, але цей шлях не перспективний. Зростання насиченості виробниками і підвищення конкуренції на ринку призведе до зниження ефективності виробництва і здійснення вигідних комерційних операцій. Значною мірою фермери можуть покращити умови свого функціонування за рахунок створення власних комерційних організацій на кооперативній основі.

На розвиток кооперативної ініціативи в сільському господарстві України впливають дві групи факторів: організаційні і ринкові. Організаційні фактори розвитку кооперації головним чином пов'язані із змінами, що відбуваються в управлінні сільським господарством на макроекономічному рівні, з докорінним реформуванням відносин власності, функціонуванням великої кількості незалежних суб'єктів ринку, демократизацією виробничих відносин тощо.

Існує два види інтеграційних форм: вертикальна та горизонтальна. Шляхом вертикальної інтеграції фермери матимуть можливість контролювати всі подальші стадії руху своєї продукції у маркетинговому русі. Найефективніше це досягається через об'єднання в кооперативні організації. Завдяки кооперативам сільськогосподарські товаровиробники можуть не тільки функціонувати на ринку, як рівноправні суб'єкти, але й досягти певного ринкового управління над маркетинговим напрямом руху власної продукції. Зарубіжний досвід доводить, що це не призводить до підвищення роздрібних цін, оскільки зменшується кількість посередницьких ланок (рис. 3.2).

Крім зазначених вище, існують й інші підходи до систематизації кооперативів. За рівнем усуспільнення власності учасників розрізняються кооперативи зі спільною, спільно-пайовою або пайовою власністю.

Рис. 3.2. Класифікація кооперативів

Можлива класифікація кооперативів щодо розмірів їх статутного фонду. За цим критерієм кооперативи поділяють на малі, великі та середні. Має також право на існування виділення кооперативів нижчого типу, де розподіл продукції здійснюється відповідно до частки внесеного паю, і кооперативів вищого типу, де внесені паї втрачають своє значення і виробничі ресурси в однаковій мірі належать усім членам кооперативу, а розподіл продукції відбувається залежно від якості й кількості затраченої праці.

Класифікація кооперативів може здійснюватись на основі різних підходів та ознак. З точки зору відповідності базовим принципам функціонування кооперативу, можна виділити чотири їх види: класичні; лібералізовані; псевдокооперативи; квазікооперативи. За рівнями організації кооперативи поділяють на первинні, вторинні, третинні. За характером зв'язків вони бувають з горизонтальними, вертикальними, горизонтальними і вертикальними зв'язками. За характером діяльності розрізняють виробничі, збутові, постачальницькі, обслуговуючі та споживчі кооперативи. За напрямом та змістом основної діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, переробними, заготівельними, торгівельними, обслуговуючими, кредитними, житлово-комунальними, освітніми, туристичними тощо.

Кооперативні організації України мають право вступати до міжнародних кооперативних організацій з метою розвитку співробітництва з кооперативами різних країн. Кооперативи та кооперативні об'єднання мають можливість самостійно встановлювати міжнародні зв'язки з організаціями зарубіжних країн, брати участь у Міжнародному кооперативному альянсі та здійснювати інші взаємовідносини з міжнародними організаціями, сприяти розвитку співробітництва та солідарності учасників кооперативного руху різних країн, пропаганді своїх принципів і цінностей. Кооперативні організації мають право самостійно проводити зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства України. Порядок використання доходу кооперативної організації в іноземній валюті встановлюється валютним законодавством України. В умовах членства України до СОТ даний закон надає певні переваги кооперативним об'єднанням.

У найбільш загальному вигляді кооперація містить сукупність фізичних і юридичних осіб, які добровільно об'єднали на пайовій основі належні ресурси для реалізації власних господарських інтересів і досягнення спільних цілей. Кооперативи фізичних осіб це, як правило, організаційно оформлені асоціації індивідуальних власників, які на тимчасовій або постійній основі сумісно використовують належні їм засоби виробництва і працю в особистих інтересах.

Кооперування фермерських господарств - це процес залучення приватних господарств у різні форми кооперативів, які є добровільною організацією громадян для суспільного ведення господарської та інших видів діяльності, які працюють за відповідними принципами.

Згідно із Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію" кооперативи за метою, завданнями і характером діяльності поділяються на виробничі та обслуговуючі. Така класифікація є недосконалою. Ми поділяємо думку Павленчика Н. В., який пропонує класифікувати кооперативи за характером діяльності на "типи", а за функціональною ознакою - на "види" (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Класифікація сільськогосподарських кооперативів в АПК

Обслуговуючий кооператив функціонує на неприбутковій основі, надає послуги за собівартістю, яка визначається в кінці фінансового року. Тому протягом року кооператив встановлює попередню ціну: якщо члени кооперативу отримують від нього послуги, вони спочатку виплачують попередню ціну. В кінці року проводиться уточнення грошових розрахунків через систему розподілу їх пропорційно наданих послуг.

Кредитні кооперативи для фермерських господарствах мають важливе значення, хоча вони не є альтернативою банкам. Але відносно невеликі позички доцільніше отримувати у кредитних спілках.

Для розвитку кредитних спілок та кооперативів у 2001 р. було прийнято Закон України "Про кредитні спілки", який дозволяє збільшити реальний вклад фінансової кооперації у розвиток приватного сектора. До набрання чинності даного закону кредитні спілки були структурами фактично не контрольованими. З листопада 1994 р. Національна асоціація кредитних спілок України є повноправним членом ВРКС, а з жовтня 1995 р. - Української світової кооперативної ради. У перспективі об'єднана кредитна спілка може стати базою для заснування кооперативного банку.

Порівняльний аналіз умов функціонування різних видів кооперативів наведений у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Порівняльний аналіз умов функціонування сільськогосподарських кооперативі в Україні

Світовий досвід переконує, що сільськогосподарське виробництво розвивається краще у приватних господарствах. Сервісні кооперативи, що спеціалізуються на постачанні матеріально-технічних ресурсів і збуті сільськогосподарської продукції, є превалюючою формою кооперативного господарювання на Заході. Створення сервісних кооперативів знімає з господарства відповідальність за збутову і закупівельну діяльність і сприяє концентрації зусиль на виробництві. Сервісні кооперативи часто створюють переробні потужності, що сприяють поліпшенню добробуту членів кооперативу через вертикальну інтеграцію у переробку з високим рівнем податку на додану вартість. Кооперативи можуть також сприяти розвиткові місцевої та регіональної інфраструктури.