< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ГАРАНТУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ І ФУНКЦІОНУВАННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В СИСТЕМІ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ

Сутність економічної безпеки сектору малого підприємництва та її місце в системі економічної безпеки країни

Узагальнивши теоретичні підходи щодо сутності поняття "економічна безпека" на всіх рівнях управління, економічну безпеку малого підприємництва варто розглядати як такий стан системи регулювання, а також рівень розвитку малого підприємництва в державі (регіоні), за якого дотримуються гарантії захищеності життєво важливих інтересів окремих суб'єктів підприємницької діяльності та малого підприємництва загалом від внутрішніх і зовнішніх загроз. Причому рівень економічної безпеки малого підприємництва містить, як мінімум, три компоненти:

  • 1) існуючий рівень економічної незалежності підприємств (щодо ресурсного забезпечення виробничо-господарської та фінансової діяльності, формування необхідної матеріально-технічної бази);
  • 2) рівень економічної ефективності функціонування підприємств;
  • 3) здатність до подальшого розвитку (збільшення обсягів та підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності, формування раціональної територіально-галузевої структури; зростання рівня конкурентоспроможності).

Існує взаємозв'язок між рівнем економічної безпеки малого підприємництва та соціальною і економічною безпекою країни. Належний рівень розвитку та безпеки малого підприємництва є невід'ємним елементом ринкової системи господарювання та сприяє створенню ефективної конкурентоспроможної економіки, яка забезпечує високу якість життя населення та є однією з найважливіших умов економічної та соціальної безпеки країни. У свою чергу, від ефективності заходів системи державного регулювання підприємницької діяльності залежить формування умов, необхідних для активізації малого підприємництва в країні.

Актуальність і важливість проблеми зміцнення економічної безпеки малого підприємництва посилюється усвідомленням її вагомого місця в алгоритмі гарантування економічної безпеки країни, який, в узагальненому вигляді, передбачає таку послідовність: створення сприятливого та безпечного підприємницького середовища -забезпечення високого рівня "життєздатності" первинної ланки економіки - підприємства -формування належного рівня економічної безпеки СМП - гарантування економічної безпеки країни та її структурних складових (рис. 14.1).

Місце економічної безпеки малого підприємництва в алгоритмі гарантування економічної безпеки країни

Рис. 14.1. Місце економічної безпеки малого підприємництва в алгоритмі гарантування економічної безпеки країни

З метою створення сприятливого та безпечного підприємницького середовища на макрорівні управління необхідно сформувати відповідні умови, які, передусім, визначаються: ефективністю системи державного регулювання підприємницької діяльності; стабільністю законодавства; забезпеченням легітимізації та гарантування права власності; проведенням ефективної податкової та фінансово-кредитної політики.

Ці базові сприятливі умови для ведення підприємницької діяльності дають змогу посилити підприємницьку активність у суспільстві, сприяють формуванню позитивного іміджу ведення легальної підприємницької діяльності, а також забезпеченню однакового доступу до ресурсів та ринку, стимулюють підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств.

Економічна безпека малих підприємств значною мірою залежить від ефективності функціонування окремих суб'єктів господарювання, що ускладнюється в умовах нестабільності й неузгодженості реформаційних процесів, політичної й соціально-економічної стабільності та необхідності пошуку підприємствами адекватних рішень складних проблем і способів зниження загроз свого функціонування за переходу до ринкової системи господарювання.

Старіння техніко-технологічної бази, нестача фінансових ресурсів, зокрема оборотних активів, розрив коопераційних зв'язків ускладнюють функціонування багатьох економічних суб'єктів, рівень економічної безпеки малого підприємництва загалом. На посттрансформаційному етапі розвитку економіки виникає необхідність розробки і/або вдосконалення механізмів зміцнення безпеки економічної діяльності на мікрорівні, зміни акцентів на забезпечення "життєздатності" первинної ланки економіки - підприємства як базису національної конкурентоспроможності. Особливої важливості подібні проблеми набувають в умовах інтенсифікації економіки у глобальну та міжрегіональні економічні системи.

Узагальнення теоретичних наукових підходів до вивчення проблем економічної безпеки підприємства дає змогу охарактеризувати її як засіб забезпечення найефективнішого використання ресурсів.

Позитивні наслідки гарантування високого рівня економічної безпеки суб'єктів малого підприємництва є вагомим чинником економічної стабільності країни та гарантування її базових компонент (фінансової, соціальної та демографічної, інноваційно-технологічної, продовольчої, зовнішньоекономічної, екологічної та енергетичної безпеки).

Узагальнення теоретичних засад управління економічною безпекою на всіх рівнях системної ієрархії дає змогу виокремити найважливіші принципи економічної безпеки суб'єктів СМП у контексті гарантування економічної безпеки країни. Дотримання цих принципів у період розвитку ринкової системи господарювання сприяє реалізації більш ефективної державної політики щодо СМП, а також формуванню необхідного середовища для активізації участі населення у підприємницькій діяльності та зміцнення економічної безпеки її суб'єктів. Зокрема, для створення таких умов на всіх рівнях управління необхідно забезпечити визнання і дотримання таких принципів:

  • 1. Усвідомлення економічної безпеки підприємництва як невід'ємної компоненти економічної безпеки країни.
  • 2. Гарантування нормативно-правового регламентування економічної безпеки підприємницької діяльності та реалізації політики її зміцнення на всіх рівнях державного управління.
  • 3. Недопущення монополізації суспільно-економічного життя, що полягає у забезпеченні деконцентрації переважної частини виробничих ресурсів і політичної влади, а також в істотній децентралізації адміністративних повноважень та бюджетних коштів, зниженні рівня впливу політико-фінансових угруповань на функціонування усіх ланок господарського механізму країни та галузей її економіки.
  • 4. Взаємна відповідальність бізнесу і влади щодо формування безпечного підприємницького середовища задля соціально-економічного розвитку.
  • 5. Забезпечення прозорих та однакових правил економічної поведінки, формування ресурсної бази економічного розвитку для наступних поколінь.
  • 6. Забезпечення публічності регуляторної політики та відносин "влада - бізнес".
  • 7. Створення стимулів для ефективного використання суб'єктами підприємницької діяльності ресурсного потенціалу, запровадження інноваційних та ресурсоощадних технологій.
  • 8. Посилення рівня адаптованості національної економіки (підприємницького середовища) до умов глобалізації та відкритості.
  • 9. Створення сприятливих умов для перевищення інвестицій над споживанням; забезпечення перевищення експорту над імпортом; формування раціональної галузевої структури економіки з переважанням видів економічної діяльності базових (промисловість, будівництво, сільське господарство, послуги та ін.).
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >