< Попер   ЗМІСТ   Наст >

КЛАСИФІКАЦІЯ МУЗЕЇВ

На початку розвитку музейної справи чіткої класифікації музеїв не було. Вони здебільшого зберігали невеликі різнорідні колекції і мали загальну назву, наприклад: "музей старожитностей". Згодом, з розвитком музейної справи, ці заклади спеціалізуються - виникають історичні, художні, природничонаукові та інших профілів музеї. Вони поділялися на групи відповідно до функцій, характеру збірок або за іншими ознаками.

Тип музею визначається його суспільним призначенням, метою діяльності. Є три типи музеїв:

  • 1) науково-освітні (масові, або публічні). Вони призначені для широких мас населення (їх більшість);
  • 2) науково-дослідні, або академічні, призначені для спеціалістів. Створюються вони при академіях, науково-дослідних інститутах, мають вузькоспеціальний характер;
  • 3) навчальні - призначені для учнів і студентів. Створюються при школах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах з освітньою метою.

Профіль музею визначається основним змістом його фондів і зв'язком з тією чи іншою галуззю науки, мистецтва або виробництва.

Є музеї таких профілів: історичні, краєзнавчі, мистецтвознавчі (художні), меморіальні, літературні, природознавчі, галузеві. Музеї кожного з цих профілів можуть мати ще вужчу спеціалізацію, поділятися на види і підвиди. Наприклад, до музеїв художнього профілю належать музеї образотворчого мистецтва, народної творчості, театральні, музичні тощо, до музеїв природознавчого профілю - геологічні, палеонтологічні, ботанічні, зоологічні та ін., до галузевих - технічні, сільськогосподарські, педагогічні, медичні та ін.

Розглянемо основні профілі музеїв.

1. Музеї історичного профілю. До цієї групи належать музеї, які збирають, вивчають і експонують матеріали про розвиток суспільства, визначні історичні події, героїчні битви і перемоги, а також знаряддя праці, пам'ятки побуту та культури. Зберігаючи величезні цінності, музеї історичного профілю ведуть широку науково-дослідну і освітньо-виховну роботу. Залежно від характеру й складу колекцій, завдань, що стоять перед ними, музеї історичного профілю поділяються на такі види: загальноісторичні, військово-історичні,

Срібні монети князя Володимира Святославовича

Терецька шабля

археологічні, етнографічні, історико-архітектурні та історико-культурні (музеї або заповідники).

Загальноісторичні - найважливіший вид музеїв історичного профілю. Вони висвітлюють історію розвитку людського суспільства, історію нашої країни, розвиток її господарства, науки, техніки, культури в різні періоди.

Серед музеїв цього виду найбільший - Державний історичний музей України. У ньому зберігається понад 500 тисяч експонатів. Серед них кам'яні знаряддя з палеолітичних стоянок Луки-Врублівецької на Дністрі, кістяний орнаментований браслет і фігурки пташок із Мезинської стоянки на Десні, цінні колекції пам'яток трипільської культури, знаряддя праці, зброя, прикраси хліборобсько-скотарських племен лісостепу, скіфських і сарматських племен, а також знахідки з розкопок античних міст Північного Причорномор'я.

Великий відділ експозиції становлять пам'ятки літописних слов'ян і Київської Русі, зокрема вироби давньоруських ремісників із заліза, срібла, бронзи, кістки, каменю і скла. В музеї зібрано цінні матеріали про Визвольну війну 1648-1657 рр., економічне й політичне становище України у XVІП-ХХ ст.

Філіалом Державного історичного музею України є Музей історичних коштовностей, де експонуються витвори майстрів - ювелірів різних епох (VI ст. до н.е. - початку XX ст.). Це вироби із золота, срібла, платини, оздоблені коштовним камінням - діамантами, рубінами, смарагдами, топазами, аметистами тощо. У фондах музею налічується кілька десятків тисяч історичних та мистецьких пам'яток. Серед них шедеври світового значення - золоті піхви кинджала - акинака кінця VI - початку X ст. до н.е. з кургану Шумейка, позолочені посудини початку V ст. до н.е. з с. Піщаного, сахнівська діадема, мелітопольський горит, срібна ваза IV ст. до н.е. з Гайманової могили, золота пектораль із Товстої могили, колти - жіночі скроневі

Шевченко, молоді літа. портрет

золоті або срібні підвіски роботи київських майстрів Х-ХІІІ ст. та багато інших речей, знайдених під час розкопок у різних областях України.

Великими історичними музеями в Україні є Харківський, Дніпропетровський, Переяслав- Хмельницький історико-культурний заповідник, Державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., музей історії Полтавської битви, Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей", Києво- Печерський заповідник та ін.

2. Краєзнавчі музеї. Музеї цього профілю збирають, зберігають, вивчають і експонують матеріали, що розповідають про

природу, економіку, історію і культуру певного краю, - геологічні, ботанічні, зоологічні, палеонтологічні, археологічні, етнографічні та інші колекції, знаряддя праці, вироби місцевих промислів різних історичних періодів, твори мистецтва, літератури, народної творчості тощо. Специфіка краєзнавчих музеїв полягає в тому, що вони мають широкий діапазон експозицій, поєднують риси музеїв історичного і природознавчого профілів, а іноді мають ще художні, літературні чи меморіальні відділи. Через це їх називають ще музеями комплексного профілю (широко використовують місцеві матеріали).

Краєзнавчі музеї проводять велику освітню і виховну роботу. Форми її різноманітні - пересувні виставки, лекції, зустрічі та ін.

До провідних республіканських музеїв цього профілю належать: Полтавський краєзнавчий музей, Закарпатський, Білгород-Дністровський, Кримський (у Сімферополі), Чернівецький, Одеський та ін.

3. Музеї художнього профілю зберігають, вивчають і пропагують визначні твори живопису, графіки, скульптури, ужиткового мистецтва, а також народної творчості. Експозиції цих музеїв висвітлюють історію розвитку того чи іншого виду мистецтва в історичній послідовності, експонують твори.

З музеїв художнього профілю слід передусім назвати Державний музей образотворчого мистецтва України. Музей має багаті фонди. Серед його експонатів чимало унікальних. Експозиція музею в історично-хронологічній послідовності показує розвиток українського мистецтва з ХІІІ-ХІV ст. до наших днів. У відділі стародавнього українського мистецтва експонуються пам'ятки стародавнього іконопису, твори XV-XVИ ст., періоду національно-визвольної боротьби українського народу, портрети XVИ-XVІН ст. Досить ґрунтовно представлений у музеї український живопис ХІХ-ХХ ст., зокрема малярські й графічні роботи Т.Шевченка, М.Пимоненка, С.Васильківського, С.Світославського, К.Костанді, І.Труша, О.Кульчицького та ін.

Серед великих художніх музеїв України - Львівська картинна галерея, Музей російського мистецтва, Державний музей українського народного декоративного мистецтва, Дніпропетровський, Одеський, Полтавський, Харківський художні музеї та ін.

4. Меморіальні музеї присвячені видатним людям. Специфіка їх полягає в тому, що вони не лише зберігають меморіальний комплекс, пов'язаний з життям і діяльністю тієї чи іншої видатної людини, а й створюють додаткові експозиції, які показують роль і значення цієї людини в історії, в розвитку науки і культури, розповідають про вшанування її пам'яті.

Найбільшим меморіальним музеєм є Київський державний музей Т.Шевченка. У 24 його залах виставлено понад 4 тисяч експонатів. Колекція музею складається з унікальних цінностей: оригіналів малярських і графічних робіт Т.Шевченка, документальних матеріалів про його життя, творчість і діяльність, рукописних списків його поезій, рідкісних фотографій поета і його друзів, першодруків творів Шевченка з його автографами, майже всіх видань творів поета й літератури про нього. У музеї є понад 800 оригінальних картин, портретів, малюнків, офортів Шевченка, 166 меморіальних речей та 533 одиниці архівних справ: слідство над Шевченком, автографи письменників, справи про спорудження пам'ятників Шевченкові тощо.

Експонується портрет В.Жуковського роботи К.Брюллова, за який Шевченка було викуплено на волю. Висвітлюється літературна й мистецька творчість Шевченка різних періодів: роботи, виконані в засланні, "захалявна" книжечка його поезій, особисті речі, пензлі, фарби, граверські інструменти. Багато матеріалів розповідають про останні роки життя і творчості Шевченка. У залах музею експонуються також художні твори К.Брюллова, І.Рєпіна, В.Тропініна, І.Крамського, М.Микешина, П.Клодта, В.Беклемішева, В.Штернберга, К.Трутовського, І.Сошенка, В.Касіяна, М.Дерегуса, І.Кавалеріадзе, М.Лисенка та інших художників і скульпторів.

5. Музеї природничо-історичного профілю збирають, зберігають, вивчають і експонують різноманітні природничі матеріали: геологічні, петрографічні, мінералогічні, ботанічні, палеонтологічні, зоологічні та ін. Такі музеї тісно пов'язані з академічними науково-дослідними інститутами і вищими навчальними закладами, діяльність їх має як наукові, так і навчальні цілі.

Одним із найбільших природничо-історичних музеїв в Україні є Центральний науково-природознавчий музей АН України, відкритий 1973 р. в Києві. Він складається з кількох музеїв: Геологічного, Ботанічного, Палеонтологічного, Зоологічного і Археологічного. Фонди музею величезні - кілька мільйонів експонатів. Експозиція в істори- ко-хронологічній послідовності висвітлює історію Землі, зародження її рослинного й тваринного світу, походження людини, розвиток матеріальної культури за первісної доби і в пізніші часи, ознайомлює з сучасною фауною і флорою різних країн тощо.

Цікавими природничо-науковими музеями є зоологічні музеї Київського і Харківського університетів, а також Палеонтологічний музей Одеського університету, Севастопольський акваріум.

Попередниками музеїв просто неба вважаються виставки, на яких експонувалися окремі будівлі. Однією з найцікавіших стала крайова виставка 1894 р. уЛьвові в Стрийському парку, де було відтворено 6 типових садиб з різних районів Галичини, гуцульську церкву, 6 придорожніх хрестів, вітряк. На жаль, будівлі не збереглися. У 1902 р. в Харкові до XII Археологічного з'їзду було збудовано хату з Лівобережної України. В 1910 р. у Катеринославі (нині Дніпропетровськ) учасники Південноросійської промислової виставки оглядали садибу у с. Мишурин Ріг.

6. Музей просто неба. Одним з найбільших музеїв є Державний музей народної архітектури та побуту України, розташований на мальовничій околиці Києва, в селі Пирогове.

На території в 150 га, де самою природою вдало поєднані характерні ландшафтні зони України - гори, долини, степи і ліси - створено експозиції про різні куточки нашої Батьківщини - Середню Наддніпрянщину, Полтавщину, Слобожанщину, Полісся, Поділля, Карпати та Південь України. Відвідувачі мають можливість оглянути характерні куточки давнього українського села з житловими,

громадськими, виробничими будівлями, знаряддями праці й ремесла, побутовим начинням, меблями, посудом, творами народного декоративно-ужиткового мистецтва.

Музеї просто неба є ще у Переяславі-Хмельницькому, Ужгороді (Закарпатський музей архітектури та побуту), Львові, Чернівцях та ін.

7. Музеї на громадських засадах. Вони становлять окрему групу музеїв, створюються з ініціативи громадськості при школах, промислових підприємствах, будинках культури, бібліотеках та інших культурних закладах, установах і організаціях.

Відповідно до характеру колекцій та експозицій музеї на громадських засадах поділяються на історико-краєзнавчі, бойової та трудової слави, історії міст і сіл, виробничі, шкільні, меморіальні, літературні, художні та ін.

Держак меча

Прикладом музею на громадських засадах є аптека-музеи у Львові, яка діє вже 244 роки (вперше згадується у 1735). У середній школі № 15 м. Ніжина існує музей "Ніжинський козачий полк", а в середній школі № 13 музей "М.Кропив'янського".

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >