< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Попит на ресурси та чинники, що його визначають, в теорії граничної продуктивності

Попит на ресурси, на відміну від попиту на споживчі блага, пов'язаний з виробництвом, яке здійснює конкретне підприємство (фірма). Оскільки метою підприємства є максимізація прибутку, то нею визначається й обсяг попиту на ресурси. Це означає, що підприємство прагне придбати такий обсяг ресурсів, використання якого забезпечить максимізацію прибутку.

Для розуміння процесу формування попиту на ресурси необхідно враховувати два моменти:

  • 1) попит на ресурси залежить від попиту на економічні блага, вироблені з цих ресурсів, тобто попит на ресурси має похідний характер від попиту на продукти;
  • 2) ціни на ресурси залежать від типу ринкових структур, де реалізуються самі ресурси та економічні блага, вироблені з них.

Розпочнемо розгляд формування попиту на ресурси з найпростішої ситуації, за якої підприємство купує ресурси на досконало конкурентному ринку і продає свою продукцію на досконало конкурентному ринку. За умов досконалої конкуренції підприємство виробляє і продає стільки продукції, скільки вважає за необхідне за ціни, що склалася на ринку. Впливу на ціну свого продукту підприємство не має, оскільки частка окремого виробника в загальному обсязі продукту дуже незначна. Якщо частка підприємства у виробництві мала, то й частка закупівель ресурсів для виробництва продуктів окремим підприємством теж мала. Це означає що окреме підприємство не має впливу і на ціну ресурсу.

Обсяг попиту на ресурси залежить від двох основних чинників:

  • - продуктивності ресурсу;
  • - ринкової ціни товару, виробленого з ресурсу.

Звісно, що ресурс із вищою продуктивністю буде користуватися більшим попитом, ніж ресурс з низькою продуктивністю.

Для ілюстрації впливу продуктивності ресурсу та ціни продукту, виробленого з цього ресурсу, на попит на ресурс скористаємось табл. 13.1. Дані таблиці умовні. Вони показують, що закон спадної граничної продуктивності ресурсу починає діяти зі збільшенням ресурсу на першу одиницю. Таке припущення приймається для спрощення.

Наведені в табл. 13.1. дані можуть ілюструвати попит на ресурс за умов досконало конкурентних ринків і продуктів для будь-якого ресурсу. Перша та шоста колонки табл. 13.1. показують залежність обсягу попиту на ресурс "праця" від MRPLt оскільки цей показник враховує вплив на попит і граничної продуктивності ресурсу (MPL)f і ціни продукту х)> оскільки MRP = MPL-PX, де MRPL показує приріст доходу підприємства від використання додаткової одиниці ресурсу; МРЬ - граничний продукт праці; Рх - ціна продукту X.

Поведінка підприємства на ринку ресурсів визначається правилом використання ресурсів, яке математично можна зобразити рівністю MRP = MRG, де MRC - граничні затрати на ресурси.

Таблиця 13.1. Визначення попиту на ресурс в умовах доскона-локонкурентних ринків ресурсів і продуктів

Обсяг змінного ресурсу

Обсяг продукту, виробленого з ресурсу

Граничний

продукт праці, шт.

Ціна одиниці продукту, грн (Рх)

Валова виручка

від реалізації продукту, грн

Гранична виручка від реалізації продукту, грн (MRPL)

1

2

3

4

5 = 2-4

б

0

0

-

3

0

-

1

5

5

3

15

16

2

9

4

3

27

12

3

12

3

3

36

9

4

14

2

3

42

6

б

15

1

3

45

3

Стосовно праці це правило матиме вигляд: MRP, - MRCL.

Для фізичного капіталу: MRPK=MRCK, а для природного (земельного) ресурсу: MRPA = MRCA.

Пояснимо, чому саме ця рівність визначає доцільність використання додаткових одиниць змінного ресурсу.

Для спрощення припустимо, що єдиним змінним1 ресурсом для підприємства є праця. Таке припущення є коректним, оскільки, по-перше, праця - найпоширеніший ресурс, що знаходиться у власності домогосподарства; по-друге, попит на інші ресурси виводиться аналогічно до попиту на працю.

Загалом, поведінка підприємства на ринку ресурсів буде такою: намагаючись максимізувати прибуток, підприємство намагатиметься збільшувати додаткові одиниці ресурсу доти, доки кожна наступна одиниця ресурсу буде приносити додатковий приріст загального доходу (MRP).

Тоді правило прибуткового використання ресурсів для підприємства можна сформулювати так: для підприємства прибуткове використання додаткових одиниць змінного ресурсу триває доти, доки MRP ресурсу не урівноважиться з MRC.

Звісно, кожна додаткова одиниця ресурсу вимагає від підприємства додаткових затрат. Величина, на яку зростають затрати підприємства з кожною додатковою одиницею залученого ресурсу, називається граничними затратами на ресурси (MRC).

Щодо ресурсу "праця" це правило означає:

  • 1) якщо для останнього найманого працівника MRPL>MRCV то підприємство буде збільшувати використання найманих працівників;
  • 2) якщо для останнього найманого працівника MRPL < MRCL, то підприємство буде звільняти найманих працівників;
  • 3) максимального обсягу прибутку підприємство досягне за умови: MRPL= MRCL.

Крива MRP є кривою попиту на ресурс, оскільки кожна точка цієї кривої показує обсяг ресурсу, залученого підприємством заданої ціни на цей ресурс (рис. 13.1). Для досконалокон-курентного ринку гранична виручка (дохід) від граничного продукту (MRP) дорівнює граничній вартості (цінності) продукту (VMP), який визначається формулою VMP - МР o Рх, що докладніше буде розглянуто на прикладі недосконалоконкурентного ринку ресурсів.

Стосовно ресурсу "праця" сказане вище означає, що на досконалоконкурентному ринку праці ставка заробітної плати встановлюється ринковим попитом на працю та ринковою пропозицією праці. Окреме підприємство не може впливати на ставку заробітної плати через досить малу її частку в ринковому попиті на найману працю.

Це означає, що загальні затрати на ресурс "праця" зростають на величину ставки заробітної плати для кожного додатково найнятого працівника, тобто

MRCL =* ©, де о - ставка заробітної плати.

Звідси для досконалоконкурентного ринку підприємство максимізує прибуток за умови: MRP. =MRC, = со.

Попит підприємства на ресурси за умов досконалої конкуренції

Рис. 13.1. Попит підприємства на ресурси за умов досконалої конкуренції

Враховуючи умовні дані табл. 13.1 та рис. 13.3, якщо, наприклад, ставка заробітної плати становитиме 14,9 грн, то підприємство найме тільки одного працівника, оскільки він забезпечить МЯРЬ у 15 грн, а МЕСЬ - 14,9 грн. За ставки заробітної плати (со) в 11,9 грн підприємство найме двох працівників; заш=8,9грн-трьох; за ю=5,9 грн-чотирьох, а за со=2,9 грн- п'ятьох працівників. Усе це є свідченням того, що МКРЬ є кривою попиту на працю.

Ми розглянули попит на змінний ресурс за умов досконало-конкурентних ринків ресурсів і продуктів.

Вплив монополізму на ринках на попит на ресурси нам необхідно розглянути зараз.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >