Що являє собою структура капітальних вкладень?

У процесі розробки цільових інвестиційних програм і окремих проектів (бізнес-планів) при визначенні потреби в капіталовкладеннях враховують їх розподіл за галузями господарства, по території країни, за способами відтворення основних фондів, для чого використовують поняття "структура капітальних вкладень", яке визначає співвідношення між окремими складовими елементами, на які в процесі планування або обліку підрозділяються всі КВ.

Структура капіталовкладень характеризується часткою або відсотком окремого складового елементу в загальному підсумку. Розрізняють такі види структур КВ:

• • за джерелами фінансування (бюджетні та позабюджетні);
• • відтворювальна (за способами відтворення основних фондів, у створення яких інвестуються кошти);
• • технологічна (за технологією створення основних засобів за рахунок прямих інвестицій);
• • галузева (розподіл капіталовкладень за окремими галузями господарства і промисловості);
• • територіальна (по окремих економічних районах).

Розглянемо окремі види структур капітальних вкладень докладніше. Під структурою розуміють співвідношення між складовими елементами КВ. Структура капіталовкладень за джерелами фінансування розглянута вище.

У відтворювальної структурі враховують такі складові елементи капіталовкладень, що направляються на:

• — технічне переозброєння і реконструкцію виробництва;
• — розширення діючих підприємств;
• — нове будівництво;
• — підтримання діючих потужностей.

Технологічна структура КВ являє собою співвідношення між засобами, що направляються на:

• — всі види будівельно-монтажних робіт;
• — придбання обладнання, машин, механізмів та інвентарю;
• — виробництво проектно-вишукувальних робіт, геологорозвідувальних робіт, підготовку будівництва;
• — інші капітальні роботи і витрати.

Що являє собою діюча система нормативів планування капітальних вкладень?

З переходом до ринкових умов господарювання система діючих раніше обов'язкових норм і правил у будівництві зазнала змін. Скорочено кількість обов'язкових вимог і збільшена частка норм і нормативів рекомендаційного характеру.

Система нормативів, використовуваних для планування капітальних вкладень, носить рекомендаційний характер. Вона передбачає визначення наступних параметрів:

• 1) розміри капітальних вкладень та будівельно-монтажних робіт, необхідних для здійснення проекту;
• 2) строків здійснення капітальних вкладень, виходячи з вимог їх ефективності;
• 3) умов безперебійності виробництва будівельно-монтажних робіт і найбільш повного використання виробничих потужностей підрядних організацій.

Дана система застосовується як в діяльності інвесторів, так і в діяльності підрядних будівельних організацій і включає в себе наступні елементи:

• • показники вартості будівництва будівель і споруд виробничого призначення та об'єктів житлово-цивільного призначення з виділенням технологічної структури капіталовкладень;
• • показники ефективності інвестицій;
• • норми тривалості будівництва;
• • норми заділу — розподіл капітальних вкладень та будівельно-монтажних робіт за періодами будівництва відповідно до вимог найбільш ефективного використання всіх ресурсів.

Перший елемент системи нормативів застосовується в процесі ціноутворення на будівельну продукцію при формуванні договірних цін. Для успішної роботи всіх учасників інвестиційної сфери створюються спеціальні інформаційні банки даних за питомими показниками вартості збудованих об'єктів — у проектно-вишукувальних організаціях, у замовника, у підрядників — на 1 одиницю споруджуються потужностей (на 1 м3 будівлі, на 1 м2 загальної (житлової) площі, торговельної, виробничої площі).

Наприклад, у США існує спеціальний метод визначення кошторисної вартості проекту — по кореляції на основі аналогів обґрунтовується договірна ціна того чи іншого об'єкта.

Аналогічні підходи є і в європейських країнах — на основі середніх показників вартості будівництва об'єктів-аналогів інвестори або інші учасники інвестиційної діяльності можуть досить точно визначити приблизний обсяг інвестицій у спорудження тієї чи іншої будівлі.