< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Юридична відповідальність у сфері охорони та використання надр. Вирішення спорів у галузі надрокористування

Невідворотність юридичної відповідальності за правопорушення у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів є одним із основних принципів в екологічному законодавстві і необхідною умовою забезпечення правопорядку в цій сфері, у тому числі в частині охорони та використання надр. Підставою для застосування юридичної відповідальності є правопорушення, без якого відповідальність не застосовується.

У законодавстві існують вимоги, які по суті схожі на застосування юридичної відповідальності, але такими не є. Так, надрокористувач зобов'язаний компенсувати втрати сільського та лісового господарства в разі вилучення земельної ділянки відповідної категорії для потреб, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, однак така компенсація не є наслідком неправомірної поведінки, а виступає гарантією охорони та раціонального використання земель.

Законодавство про надра передбачає дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність за скоєння правопорушення. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у: самовільному користуванні надрами; порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт з геологічного вивчення надр; вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин; наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їхньому видобуванні; пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їхньої подальшої експлуатації; порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин; невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних із користуванням надрами; знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків; незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ; невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Однак не виключається можливість того, що законодавчими актами України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про надра.

Самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого порядку припиняються без відшкодування понесених витрат.

Дисциплінарна відповідальність є формою юридичної відповідальності працівника перед підприємством-роботодавцем за порушення, передбачені ст. 49 Гірничого Закону України. Працівники притягаються до дисциплінарної відповідальності, а у випадках, які суд визнав злочином, - до кримінальної відповідальності.

Підставою для притягнення працівника до відповідальності можуть бути: невиконання правил безпеки та правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нормативно-правових актів, що регулюють безпеку проведення гірничих робіт, прийнятих у встановленому законодавством порядку; прийняття технічних рішень, що не відповідають вимогам гірничого законодавства; проведення гірничих робіт без затвердженої в установленому порядку технічної документації (проектів, паспортів тощо) або з порушенням їхніх вимог; перекручення розрахунків і показників безпеки гірничих робіт; невиконання законних вимог спеціально уповноважених державних органів у сфері проведення гірничих робіт; пошкодження вентиляційних приладів, засобів протипожежного захисту та порушення режиму вентиляції; порушення встановлених правил вибухозахисту електроустаткування; невиконання заходів щодо запобігання газодинамічним явищам; паління та користування відкритим вогнем на гірничих підприємствах, а також проведення вогневих і підривних робіт з порушенням правил безпеки; проведення гірничих робіт на гірничих підприємствах без виконання протиаварійних заходів; виведення з ладу апаратури газового, струмового та протиаварійного захисту, сигналізації та зв'язку, а також самовільне проникнення у підземні гірничі виробки.

До працівників гірничих підприємств, які порушили гірниче законодавство, застосовуються такі види дисциплінарного стягнення як догана та звільнення. За кожен випадок порушення гірничого законодавства може бути застосоване тільки одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення у формі звільнення може бути застосоване до працівників на підставах, передбачених КЗпП України. Власник або уповноважений ним орган повинен забезпечити своєчасне виявлення і усунення причин, які призводять до порушень гірничого законодавства.

Вид дисциплінарного стягнення повинен відповідати ступеню провини і тяжкості допущеного порушення. Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, власник або уповноважений ним орган повинен брати до уваги тяжкість допущеного працівником порушення, розмір заподіяних збитків, обставини, за яких допущено порушення, та оцінку попередньої роботи працівника.

У разі коли за порушення гірничого законодавства передбачена кримінальна відповідальність, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний передати матеріали до відповідних правоохоронних органів. Застосування дисциплінарного стягнення не звільняє працівника, який допустив порушення гірничого законодавства, від матеріальної відповідальності, передбаченої законодавством.

Цивільно-правова відповідальність застосовується для компенсації підприємствами, установами, організаціями та громадянами збитків, завданих ними внаслідок порушень законодавства про надра.

За загальним правилом (ст. 1166 ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Ураховуючи те, що діяльність гірничодобувних підприємств є у своїй більшості діяльністю з підвищеною небезпекою, у випадках завдання шкоди можливе притягнення до відповідальності без прямої вини, згідно зі ст.ст. 1187, 1188 ЦК України.

До спеціальних методів визначення розміру шкоди необхідно віднести Методику визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами. У формулі розрахунку береться добуток обсягу видобутої сировини, розміру мінімальної заробітної плати та базової ставки збитків у частках мінімальної заробітної плати. Остання встановлена методикою для кожного виду корисних копалин (нафта, вугілля, руди, камені) за тонну/куб. м/кілограм.

Слід зазначити, що як цивільно-правову відповідальність за порушення законодавства у сфері надрокористування припустимо розглядати і компенсацію збитків за непроведення робіт з рекультивації земель після проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, що спричинило зміни у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі земель. Хоча цей механізм є також частиною земельного законодавства.

Адміністративна відповідальність настає за суспільно шкідливі проступки, передбачені КпАП України та іншим спеціальним законодавством.

Традиційно адміністративна відповідальність є найбільш часто застосовуваним видом юридичної відповідальності за правопорушення у сфері надрокористування. КпАП України передбачає відповідальність за такі правопорушення в цій сфері, як:

  • o самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на надра (ст. 47);
  • o самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами; знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків; вибіркова відробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необґрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, наднормативних втрат і наднормативного розубожування корисних копалин при видобуванні, псування родовищ корисних копалин та інших порушень вимог раціонального використання їхніх запасів; втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації; порушення особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, якщо це не пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах (ст. 57);
  • o порушення правил і вимог проведення робіт з геологічного вивчення надр, яке може призвести чи призвело до недостовірної оцінки розвіданих запасів корисних копалин або умов для будівництва та експлуатації підприємств з видобування корисних копалин, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, втрата геологічної документації, дублікатів проб корисних копалин і керна, необхідних при дальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ (ст. 58).

Крім КпАП України, адміністративна відповідальність у сфері надрокористування передбачена ЗУ "Про виключну (морську) економічну зону", а саме, передбачені такі правопорушення із санкціями за їхнє скоєння:

  • - незаконна розвідка чи розробка природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, а також створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваженого органу України;
  • - незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України.

Кримінальна відповідальність за злочини у сфері надрокористування передбачена КК України. Стаття 240 кодексу передбачає такі види злочинів:

  • o порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля;
  • o порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Кваліфікуючими ознаками, що посилюють відповідальність, є вчинення цих злочинів на територіях чи об'єктах природно-заповідного фонду або вчинення їх повторно, а також якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально-небезпечним способом або спричинили загибель людей, їхнє масове захворювання або інші тяжкі наслідки.

Ця стаття передбачає загальну відповідальність за всі злочини в галузі надрокористування. Стаття 244 КК України є спеціалізованою і встановлює відповідальність за порушення законодавства про континентальний шельф. До діянь, які караються за цією статтею, належать:

  • - порушення законодавства про континентальний шельф України, що заподіяло істотну шкоду, а також невжиття особою, що відповідає за експлуатацію технологічних установок або інших джерел небезпеки в зоні безпеки, заходів для захисту живих організмів моря від дії шкідливих відходів або небезпечних випромінювань та енергії, якщо це створило небезпеку їхньої загибелі або загрожувало життю чи здоров'ю людей;
  • - дослідження, розвідування, розробка природних багатств та інші роботи на континентальному шельфі України, які проводяться іноземцями, якщо це непередбачено договором між Україною і зацікавленою іноземною державою, згода на обов'язковість якого надана ВР України або спеціальним дозволом, виданим у встановленому законом порядку.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >