Діяльність суб'єктів публічної адміністрації

Діяльність суб'єктів публічної адміністрації (публічне адміністрування). Співвідношення публічного адміністрування, виконавчої влади й адміністративного права

Адміністрування - це цілеспрямована сукупність дій, які забезпечують узгодженість та координацію спільних робіт з метою досягнення суспільно-важливих цілей та вирішення завдань. Виділяють соціальне, біологічне та технічне (технократичне) управління.

Біологічне адміністрування - використання об'єктивних законів природи з метою адміністрування біологічних процесів.

Технічне адміністрування - створення людьми машин, механізмів, адміністрування їх з метою поліпшення умов праці.

Соціальне адміністрування - діяльність людей, їх об'єднань, адміністрування людей, суспільства в цілому.

Соціальне адміністрування прийнято поділяти на: суспільне, тобто таке, що здійснюється органами місцевого самоврядування; що здійснюється об'єднаннями громадян; державне.

Соціальне адміністрування характеризується:

• 1) тим, що дістає вияв через спільну діяльність людей;
• 2) його головне призначення - упорядкування й урегулювання спільної діяльності шляхом забезпечення узгоджених індивідуальних дій учасників такої діяльності через вплив на їх поведінку;
• 3) є регулятором відносин адміністрування;
• 4) є владним;
• 5) має особливий механізм реалізації - організаційно оформлені групи людей.

Різновидом соціального адміністрування є публічне адміністрування, яке умовно поділяється на державне та самоврядне.

Теорія адміністративного права виробила 2 підходи до визначення публічного адміністрування (адміністрування, що здійснюється суб'єктами публічної адміністрації).

1. Публічне адміністрування у широкому розумінні - це сукупність усіх видів діяльності усіх органів держави та органів місцевого самоврядування, тобто означає фактично всі форми

реалізації державної та самоврядної влади в цілому. Стаття 6 Конституції встановлює, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Іншими словами, публічне адміністрування характеризує всю діяльність держави (у широкому розумінні) за організуючим впливом з боку спеціальних суб'єктів права на суспільні відносини.

2. Публічне адміністрування у вузькому розумінні - це сукупність видів діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, між якими певним чином розподілені різні види діяльності. Відтак, категорія "публічне адміністрування" у вузькому значенні відображає відносно самостійний вид діяльності державних органів та органів самоврядування, що його здійснює певна частина відповідних суб'єктів.

Саме вузьке розуміння публічного адміністрування на сучасному етапі і є основним в адміністративному праві.

Отже, публічне адміністрування - це вид соціального адміністрування, вид специфічної діяльності держави та органів місцевого самоврядування, що дістає вияв у функціонуванні органів та установ, які впливають на суспільні відносини з метою їх урегулювання відповідно до публічних інтересів.

Специфічні риси публічного адміністрування:

• 1) загальносоціальний характер;
• 2) підзаконний характер;
• 3) юридично-владний, розпорядчий характер;
• 4) організаційний зміст;
• 5) цілеспрямованість, активний характер;
• 6) постійна основа, безперервність.

Публічне адміністрування здійснюється на підставі принципів:

• 1) соціально-політичні: демократизм; участь населення в адмініструванні; рівноправність осіб; рівність усіх перед законом; законність; гласність; врахування громадської думки; об'єктивність;
• 2) організаційні принципи побудови апарату публічного адміністрування: галузевий, функціональний, територіальний;
• 3) організаційні принципи функціонування апарату публічного адміністрування: нормативність діяльності; єдиноначальність та колегіальність; поділ адміністрування; відповідальність за свої рішення; оперативна самостійність.

Зміст публічного адміністрування реалізується через комплекс функцій - функцій адміністрування, які виконують завдання суспільства шляхом владноорганізаційної та самоврядної діяльності у різних процесуальних формах.

Слід відзначити, що зв'язки адміністрування простежуються й у діяльності законодавчих органів, органів прокуратури, судів, проте ці зв'язки є внутрішніми, організаційно-правовими.